Рішення

від 20.12.2023 по справі 925/1391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1391/23

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРАС-ФЕНІКС ЛТД"

про стягнення попередньої оплати 2525907,30 грн

Представники учасників справи:

Позивач - не з`явився;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Заяви сторін по суті спору, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.12.10.2023 Товариство з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРАС-ФЕНІКС ЛТД".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача 2525907,30 грн попередньої оплати.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ствердив, що на виконання своїх зобов`язань за договором комісії №22-К від 29.09.2021 сплатив відповідачу 2525907,30 грн попередньої оплати за обладнання для використання у виробничому процесі (фасувально-пакувальну машину імпортного виробництва), а відповідач не виконав зобов`язання за договором комісії та не придбав і не поставив у визначений договором строк обладнання. Внаслідок чого позивач просив стягнути з відповідача 2525907,30 грн попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором.

1.4.13.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1391/23, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 20.11.2023 о 14 год. 00 хв.

1.5.Ухвалу суду від 13.10.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та його представнику Полтораку І.М. на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 13.10.2023 доставлено до електронного кабінету позивача та представника (а.с. 47), відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 20.10.2023 вручено відповідачу (а.с. 48).

1.6.15.11.2023 позивач подав до суду клопотання (а.с. 49) про приєднання до матеріалів справи копії платіжної інструкції від 16.10.2023 №5418 про сплату судового збору у розмірі 0,80 грн (а.с. 50).

1.7.20.11.2023 позивач подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі його представника (а.с. 59).

1.8.У підготовче засідання 20.11.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.9.20.11.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 05.12.2023 до 10 год. 30 хв.

1.10. 04.12.2023 позивач подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі його представника (а.с. 66).

1.11.У підготовче судове засідання 05.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.12.05.12.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті 20.12.2023 о 10 год. 00 хв.

1.13.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.14.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.15.Днем вручення ухвали суду від 13.10.2023 відповідачу є 20.10.2023 - день вручення судового рішення під розписку (а.с. 48), ухвал суду від 20.11.2023 та 05.12.2023 відповідачу є 26.11.2023 та 14.12.2023 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а. с. 63, 70).

1.16.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.17.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.18.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.19.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.20.19.12.2023 позивач подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі його представника, позов підтримав повністю (а.с. 73).

1.21.У судове засідання 20.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.22.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.23.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.24.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.25.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.26.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.27.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.28.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась

1.29.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.30.20.12.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.31.Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/1391/23.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 2525907,30 грн попередньої оплати за договором комісії №22-К від 29.09.2021.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору комісії; неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором комісії з придбання та поставки обладнання позивачу.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору комісії; невиконання відповідачем зобов`язань за договором комісії з придбання та поставки обладнання позивачу у встановлений договором строк; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.29.09.2021 Товариство з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД" (комітент) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАУРАС-ФЕНІКС ЛТД" (комісіонер) уклали договір комісії №22-К (а.с. 20-22).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися про таке:

п. 1.1 - комісіонер зобов`язується за дорученням за рахунок комітента та для комітента придбати та поставити фасувально-пакувальну машину імпортного виробництва, вказану у специфікації (додаток №1 до договору), далі обладнання, а комітент зобов`язується прийняти та оплатити це обладнання згідно з умовами договору. Технічні вимоги обумовлені у технічному завданні №567-21 (додаток №2 до договору), яке є невід`ємною частиною договору;

п.1.3 - обладнання, придбане комісіонером для комітента за договором, буде власністю комітента;

п. 2.1 - вартість обладнання, придбаного "за імпортом" (без ПДВ), визначена на рівні фіксованої ціни 109100,00 Євро, при перерахунку в гривні за міжбанківським курсом 1 Євро = 31,200 грн станом на 29.09.2021, який встановлений у інформаційній системі курсів валют в Україні (сайт www.kurs.com.ua), становить 3403920,00 грн. У разі виникнення курсової різниці на день купівлі валюти, вартість обладнання і відповідно сума договору підлягає перерахунку відповідно до банківських документів. У вартість обладнання включена вартість упаковки та витрати за митне оформлення;

п. 3.1 - плата за обладнання, придбаного "за імпортом" (без ПДВ), здійснюється комітентом в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера у наступному порядку:

п. 3.1.1 - перший платіж на виготовлення обладнання "за імпортом" у сумі еквівалентній 40000 Євро (частина вартості за п. 2.1 договору) протягом 10 банківських днів з моменту укладення договору, згідно з наданим рахунком, за міжбанківським курсом на день виставлення рахунку;

п. 3.1.2 - другий платіж на виготовлення обладнання "за імпортом" у сумі еквівалентній 40000 Євро (частина вартості за п. 2.1 договору) протягом 45 банківських днів з моменту першого платежу, згідно з наданим рахунком, за міжбанківським курсом на день виставлення рахунку;

п. 3.1.3 - третій платіж на виготовлення обладнання "за імпортом" у сумі еквівалентній 29100 Євро (частина вартості за п. 2.1 договору) протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення комісіонера про готовність обладнання до відвантаження, згідно з наданим рахунком за міжбанківським курсом на день виставлення рахунку;

п. 3.6 - датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок комісіонера;

п.4.1 - комісіонер замовляє обладнання з терміном його виготовлення протягом 135 робочих днів з моменту оплати першого платежу за п.3.1.1 договору. Термін доставки обладнання комітенту складає 15 робочих днів (з правом дострокової поставки) з моменту готовності обладнання, за умови своєчасної оплати за обладнання за п. п. 3.1.2, 3.1.3, а також витрат на доставку обладнання та податків відповідно до п.п. 3.1.2, 3.1.3,а також витрат на доставку обладнання і податків відповідно до п. 3.3 та 3.4 договору. У разі затримки строків оплати за п. п. 3.1, 3.3, 3.4, термін виготовлення та доставки обладнання продовжується на кількість днів затримки;

п. 4.2 - приймання обладнання за кількістю та комплектністю проводиться комітентом у присутності комісіонера на території комітента. Факт приймання обладнання підтверджується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання. Відповідальність за якість обладнання Комісіонер несе протягом гарантійного строку. У разі недопоставки обладнання, комісіонер власним коштом та самотужки заповнює недопоставлене обладнання протягом 10-ти календарних днів з моменту виявлення недопоставки, при цьому факт недопоставки чи невідповідності обладнання повинен бути підтверджений відповідним двостороннім актом;

п. 4.5 - комісіонер здійснює доставку обладнання на склад комітента, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул.. Чайковського, 20;

п. 5.1.3 - комісіонер зобов`язується за дорученням і за рахунок комітента здійснити наступні дії: нести відповідальність за доставку обладнання, всі ризики його випадкової загибелі та порчі;

п. 5.1.4. комісіонер зобов`язується за завданням і за рахунок комітента здійснити наступні дії: нести відповідальність за виконання продавцем зовнішньоекономічного договору, укладеного з ним за дорученням комітента; Підписанням даного договору комісіонер прийняв на себе поруку за виконання третьою (третіми) особами договору (договорів) поставки товару, укладеного (укладених) від імені комісіонера, але не за рахунок комітента (делькредере), у порядку та умовах визначених даним договором.

п. 6.5 - у разі, якщо комітент після оплати авансового платежу згідно з п. 3.1 договору, відмовляється з будь-яких причин від придбання обладнання або від його приймання, авансовий платіж поверненню не підлягає;

п. 10.1 - сторони вживатимуть всіх заходів для того, щоб спірні питання, розбіжності або претензії, що виникли у зв`язку з договором, були врегульовані шляхом переговорів;

п. 10.2 - досудовий порядок врегулювання спорів для сторін є обов`язковим, претензії розглядаються протягом 20 днів з моменту їх отримання;

п. 10.3 - суперечки, в яких не було досягнуто згоди, передаються на розгляд Господарського Суду за місцем знаходження відповідача;

п. 11.3 - договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 р., а в частині взаєморозрахунків і гарантійного обслуговування до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

3.1.2.На виконання договору сторони склали та підписали додаток №1 - Специфікацію на обладнання - машина фасувально-упакувальна модель "ТФ 2-Пітпак-02" у кількості 1 шт за ціною 3403920,00 грн (без ПДВ) (а.с. 22 на звороті) та додаток №2 - Технічні завдання №567-21 на виготовлення машини ТФ 2-Пітпак-02 (а.с. 23-29).

3.1.3.На виконання пунктів 3.1.1 та 3.1.2 договору позивач перерахував відповідачу 2525907,30 грн у еквівалентній сумі 80000 (вісімдесят тисяч) Євро на момент оплати, у тому числі: 23.10.2021 - 240000,00 грн, 26.10.2021 - 500000,00 грн, 28.10.2021 - 250000,00 грн, 03.11.2021 - 250000 грн, 11.01.2022 - 248000,00 грн, 14.01.2022 - 200000,00 грн, 20.01.2022 - 200000 грн, 24.01.2022 - 600000,00 грн, 28.01.2022 - 37907,30 грн, на підставі платіжних інструкцій в національній валюті (а.с. 15, 18-19, 30-33, 35, 38).

3.1.4.20.09.2022 відповідач надіслав позивачу лист №28 (а.с.17), у якому повідомив про неможливість здійснення зобов`язань за договором, банківських переказів та товарно-транспортного сполучення між рф та Україною, просив підписати додаткову угоду до договору від 20.09.2022 (а.с. 34), у якій виклав повноваження для дій, а також повідомив, що здійснює пошук можливих шляхів для виконання зобов`язань за договором.

3.1.5.21.02.2023 позивач надіслав відповідачу лист (а.с. 16), у якому просив розірвати договір комісії №22-К від 29.09.2021 шляхом підписання додаткової угоди №1 від 21.02.2023 (а.с. 37) та повернути сплачені кошти в еквівалентній сумі 80000 (вісімдесят тисяч) Євро у національні валюті за міжбанківським курсом на день повернення у строк до 01.03.2023 включно.

3.1.6.Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 2525907,30 грн попередньої оплати на підставі розрахунку (а.с. 36).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між позивачем та відповідачем виникло майнового господарське зобов`язання на підставі договору комісії;

4.5.2.позивачем виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу 2525907,30 грн за договором комісії на підставі платіжних інструкцій від 23.10.2021, від 26.10.2021, від 28.10.2021, від 03.11.2021, від 11.01.2022, від 14.01.2022, від 20.01.2022, від 24.01.2022, від 28.01.2022;

4.5.3.відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо придбання та поставки обладнання позивачу у встановлений договором строк протягом 135 днів з дати здійснення першого платежу (03.11.2021) до 17.05.2022 включно;

4.5.4.відповідач повідомив позивачу про неможливість виконання ним зобов`язань за договором та пропонував укласти угоду про зберігання коштів на рахунку виробника до нормалізації політико-економічної ситуації.

4.5.5.позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду №1 від 21.02.2023 про розірвання договору комісії та повернення коштів у строк до 01.03.2023;

4.5.6.постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товари з Російської Федерації.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини комісії.

5.8.Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

5.9.Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України).

5.10.Відповідно до ч. 1 ст. 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

5.11.Відповідно до частин 2 статті 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

5.12.Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) (частина 3 статті 1016 Цивільного кодексу України).

5.13.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.14.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

5.15.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.16.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.17.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.18. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.19.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.21.Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.22.Згідно із статтею 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов`язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням договору.

5.23.Господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. (частина 1 статті 205 Господарського кодексу України).

5.24.Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

5.25.Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

5.26.Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023, що набрав чинності 17.08.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 15.11.2023.

5.27.Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товари з Російської Федерації.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору комісії.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем (комісіонером) зобов`язання з придбання та поставки обладнання позивачу.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне повернути 2525907,30 грн сплачених відповідачу у зв`язку з виконанням договору комісії.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини комісії.

6.5.За змістом зобов`язань сторін договір комісії є договором про надання послуг.

6.6.За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

6.7.Договором укладеним сторонами встановлений обов`язок комітента (позивача) здійснити оплату за обладнання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера.

6.7.1.Позивач свій обов`язок у зобов`язанні виконав та сплатив відповідачу 2525907,30 грн. 03.11.2021 позивач сплатив відповідачу перший платіж у розмірі 250000,00 грн.

6.8.Відповідно до умов договору комісії комісіонер замовляє обладнання з терміном його виготовлення протягом 135 робочих днів з моменту оплати першого платежу за п.3.1.1. Договору.

6.9.Термін доставки обладнання Комітенту складає 15 робочих днів (з правом дострокового постачання) з моменту готовності обладнання, за умови своєчасної оплати за обладнання за п. п. 3.1.2, 3.1.3., а також витрат на доставку обладнання та податків відповідно п.п. 3.3. та 3.4. Договору.

6.9.1.Обладнання мало бути виготовлено протягом 135 робочих днів до 17.05.2022 включно.

6.9.2.Відповідач у встановлений договором строк не виконав зобов`язання з придбання та поставки обладнання та не повідомив позивача про готовність обладнання до відвантаження та доставки його позивачу.

6.9.3.Доказів виконання зобов`язання за договором комісії та вчинення від свого імені, але за рахунок позивача, правочину (ів) відповідач не подав.

6.10.Укладений сторонами договір комісії діє до 31 грудня 2022 р., а в частині взаєморозрахунків і гарантійного обслуговування до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

6.11.Позивач та відповідач вживали заходів щодо врегулювання спору шляхом вчинення пропозицій один одному про укладення додаткових угод до договору комісії, проте не врегулювали спір та додаткової угоди не уклали.

6.12.Відповідач повідомив позивачу про неможливість виконання зобов`язання за договором та поставки обладнання через обставини військової агресії рф проти України та повідомив, що здійснює пошук можливих шляхів для виконання зобов`язань за договором.

6.13.Господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 205 ГК України).

6.14.Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).

6.15.Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18 дійшов висновку, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

6.16.Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 вносились зміни та доповнення, якими продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 14.02.2024

6.17.Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 № 426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товари з Російської Федерації.

6.18.У даному випадку неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні ввезення на митну територію України товарів з російської федерації.

6.19.Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) (частина 3 статті 1016 Цивільного кодексу України).

6.20.Відповідно до п. 5.1.4. укладеного сторонами договору комісії комісіонер зобов`язується нести відповідальність за виконання продавцем зовнішньоекономічного договору, укладеного з ним за дорученням комітента; Підписанням даного договору комісіонер прийняв на себе поруку за виконання третьою (третіми) особами договору (договорів) поставки товару, укладеного (укладених) від імені комісіонера, але не за рахунок комітента (делькредере), у порядку та умовах визначених даним договором.

6.21.Сторони погодили умови та підстави відповідальності комісіонера за виконання продавцем зовнішньоекономічного договору. Така умова договору не суперечить закону та відповідає змісту норми частини 3 статті 1016 Цивільного кодексу України.

6.22.Відповідач у справі не довів виконання свого обов`язку з укладення договору купівлі-продажу (поставки) та його виконання в частині сплати продавцю товару за рахунок сплачених комітентом коштів.

6.23.Комітент має право відмовитися від договору комісії. (частина 1 статті 1025 Цивільного кодексу України). У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. (частина 1, 3 статті 1025 Цивільного кодексу України).

6.24.У даному випадку умова договору комісії (п. 6.5), за змістом якої у разі, якщо комітент після оплати авансового платежу згідно з п. 3.1 договору, відмовляється з будь-яких причин від придбання обладнання або від його приймання, авансовий платіж поверненню не підлягає, до правовідносин сторін застосуванню не підлягає.

6.25.Комітент не відмовився від придбання обладнання під час дії договору та в межах строку його поставки.

6.26.Звернення комітента з позовом до суду зумовлене невиконанням комісіонером свого обов`язку у зобов`язанні.

6.27.Відмова комітента від придбання обладнання зумовлена обставинами, що свідчать про неможливість виконання комісіонером свого обов`язку, що є підставою припинення зобов`язання.

6.28.У даному випадку вимога комітента про повернення сплачених коштів є способом розпорядження своїм майном, яке є у комісіонера.

6.29.Враховуючи поруку (делькредере) комісіонера за виконання зобов`язання третьою особою продавцем товару, комісіонер відповідає перед комітентом за неможливість виконання третьою особою продавцем товару зобов`язання за поставки товару та є належним відповідачем у справі.

6.30.Дія договору комісії закінчилася 31.12.2022. Невиконання комісіонером свого обов`язку у зобов`язанні з придбання та поставки комітенту обладнання, а також неповернення комітенту коштів сплачених комісіонеру на виконання умов договору комісії з метою виконання комісіонером свого обов`язку порушує право комітента на належне виконання іншою стороною у зобов`язанні свого обов`язку та надає йому право вимагати повернення комісіонером одержаного на виконання правочину.

6.31.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 2525907,30 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 30310,89 грн на підставі платіжної інструкції №5405 від 11.10.2023 на суму 30310,09 грн (а.с. 6) та від 16.10.2023 №5418 на суму 0,80 грн (а.с. 50).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

1.1. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 30310,09 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРАС-ФЕНІКС ЛТД" (ідентифікаційний код 32940653, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 145) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "РОЖИЩЕНСЬКИЙ СИРЗАВОД" (ідентифікаційний код 00444694, адреса місцезнаходження: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 2) 2525907,30 грн (два мільйони п`ятсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сім гривень 30 копійок) попередньої оплати, 30310,89 грн (тридцять тисяч триста десять гривень 89 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 28.12.2023.

СуддяА.І. Гладун