Ухвала

від 26.12.2023 по справі 369/20561/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/20561/23

Провадження №1-кс/369/4095/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Енергобудівник», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112200000001 від 03.01.2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

08.12.2023 до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Енергобудівник», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112200000001 від 03.01.2023 року.

Вимоги клопотання мотивує тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2023 було накладено арешт на рахунок ПП «Енергобудівник» (ІПН 13889245) № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», а саме на суму 3389 000 (3 мільйони 389 тисяч) гривень, шляхом заборони будь-кому розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказану суму коштів.

Вважає, що на день подачі клопотання відсутні підстави, які б виправдовували подальше існування арешту майна, оскільки ПП «Енергобудівник» не є стороною у будь-якому кримінальному провадженні, службовим особам підприємства не повідомлялось про підозру у кримінальному провадженні.

Зазначає, що у кримінальному провадженні №42023112200000001 від 03.01.2023 року на даний час досудове розслідування не проводиться.

Крім цього, ПП «Енергобудівник» ніколи не набувало кошти внаслідок незаконної діяльності та існування арешту повністю позбавило можливості здійснювати господарську діяльність.

На підставі вищевикладеного, просив скасувати арешт на рахунок ПП «Енергобудівник» (ІПН 13889245) № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», а саме на суму 3389 000 (3 мільйони 389 тисяч) гривень, накладений ухвалою слідчого судді Києво- Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2023 року.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату та час судового засідання належним чином повідомлений. До суду надійшов лист прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , в якому просить розгляд проводити у його відсутність та зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, у зв`язку з чим вважає, що клопотання про скасування арешту може бути вирішене в ході судового розгляду.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження №42023112200000001 від 03.01.2023, вислухавши думку учасників судового процессу, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112200000001 від 03.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2023 було накладено арешт на рахунок ПП «Енергобудівник» (ІПН 13889245) № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Банк Восток», а саме на суму 3389 000 (3 мільйони 389 тисяч) гривень, шляхом заборони будь-кому розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказану суму коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім цього, заявником до клопотання не надано підтвердження того, що наявні кошти на рухнку ПП «Енергобудівник» в сумі 3389 000 (3 мільйони 389 тисяч) гривень були набуті законним шляхом та відсутні докази того, що наявність арешту перешкоджає господарській діяльності вказаного товариства.

В обгрунтування скасування арешту майна, до клопотання заявником додано лише копію ухвали суду та повноваження адвоката.

Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170-174, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Енергобудівник», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112200000001 від 03.01.2023 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Наталія ПІНКЕВИЧ