Рішення

від 20.11.2007 по справі 20-5/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" листопада 2007 р. справа № 20-5/452

За позовом: Державного комунального підприємства “Севміськводоканал” (99011 м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)

до Приватного підприємства „Турецьке бістро” (99805 м. Севастополь, вул. Макарова, 7, кв. 13)

про стягнення заборгованості в розмірі  5187,05 грн.

                                                Суддя:   І.В. Євдокимов

       Представники сторін:

          Позивач: Зайцева О.О.,  довіреність № 20/2-5   від 03.01.2007.;

          Відповідач: не з'явився.  

          Суть спору:

          Позивач, ДКП “Севміськводоканал”, звернувся до суду з позовною заявою до  відповідача, Приватного підприємства „Турецьке бістро”, про стягнення заборгованості за договором № 7378 від 08.04.2005 про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню в сумі 5187,05 грн., з яких: 5112,85 грн. - основний борг, 74,20 грн. –пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору по своєчасній оплаті наданих послуг.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

В с т а н о в и в :

08.04.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір № 7378  про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Договір сторонами пролонгований і діє на даний час.

Відповідно до умов  договору  позивач   надає  послуги з водопостачання і водовідведення, відповідач  же  у свою чергу, згідно з п.1.1 договору,  зобов'язався  оплачувати  надані  послуги.

Оплату отриманих послуг відповідач здійснював  несвоєчасно і не в повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість  перед ДКП “Севміськводоканал” за період з 01.09.2005 по 31.08.2007  складає 5112,85 грн.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується рахунками-актами виконаних робіт, направленими на адресу відповідача.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів  оплати вказаної  заборгованості відповідачем    не надано  у зв'язку з чим, враховуючи  вищевикладене, суд прийшов до  висновку  про те, що вимоги  позивача про стягнення суми  заборгованості  у розмірі 5112,85 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Згідно пункту 4.3 договорів при порушенні строків оплати відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована сума пені в розмірі 74,20 грн. за період з 01.08.2005 по 11.09.2007.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Право вимоги стягнення суми пені та штрафу виникло у позивача 01.08.2005, а позов пред'явлено лише 01.10.2007.

Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені в сумі 74,20  грн.,  задоволенню не підлягають.

Остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  5112,85  грн. основного боргу.

 Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 100,54 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,31  грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Турецьке бістро” (99805 м. Севастополь, вул. Макарова, 7, кв. 13, ЕДРПОУ 32973118, п/р 260070208001 в СФ „Фінанси і кредит”, МФО 384812)  на користь Державного комунального підприємства “Севміськводоканал” (99011, Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4,  ЕДРПОУ 03358274, р/р 260033945181975 в УСБ м. Севастополя, МФО  324195)  суму заборгованості у розмірі 5112,85 грн.,  а також державне мито у сумі 100,54 грн., та  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 116,31 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В інший частині позовних вимог  ДКП “Севміськводоканал” відмовити.

Суддя                                                                                                                        І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.11.2007

Розсилка:

1.          ДКП “Севміськводоканал” (99011 м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)

2.          ПП „Турецьке бістро” (99805 м. Севастополь, вул. Макарова, 7, кв. 13)

3.          Справа

4.          наряд