Ухвала

від 29.12.2023 по справі 420/36356/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36356/23

УХВАЛА

29 грудня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Українського інституту національної пам`яті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Українського інституту національної пам`яті про визнання протиправними дії Українського інституту національної пам`яті щодо включення до Переліку назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» селища міського типу Бородіно Белградського району Одеської області; зобов`язання Український інститут національної пам`яті виключити з Переліку назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» селище міського типу Бородіно Белградського району Одеської області.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує дії Українського інституту національної пам`яті щодо включення до Переліку назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» селища міського типу Бородіно Белградського району Одеської області.

Судом встановлено, що згідно п. 1, 2 Положення про Український інститут національної пам`яті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 р. № 684 Український інститут національної пам`яті (далі - Інститут) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу. Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно п.п.17-2-17-5 п.4 Положення №684 Інститут відповідно до покладених на нього завдань: 17-2) надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії; 17-3) утворює експертну комісію для надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії; 17-4) надає рекомендації про відповідність або невідповідність об`єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону України Про охорону культурної спадщини; 17-5) надає рекомендації щодо вилучення з Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта, який є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки або символікою російської імперської політики відповідно до Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії чи містить таку символіку.

Частиною 2 ст.6 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» 21 березня 2023 року № 3005-IX Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, збирає, узагальнює та оприлюднює інформацію про злочини (репресивні заходи) російської імперської політики проти Українського народу, надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм цього Закону. Для надання фахових висновків з питань реалізації норм цього Закону, зокрема щодо належності об`єктів до символіки російської імперської політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, утворює експертну комісію.

Водночас, ст. 7, 8 Закону № 3005-IX органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям, військово-цивільним адміністраціям у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом у встановленому законодавством порядку провести консультації з громадськістю та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, визначеним пунктом 6 цієї статті. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом у встановленому законодавством порядку провести консультації з представницькими органами корінних народів України та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів на території Кримського півострову, назви яких містять символіку російської імперської політики.

Верховна Рада України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, визначеним пунктом 6 цієї статті, з урахуванням пропозицій, поданих органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями населених пунктів, військово-цивільними адміністраціями населених пунктів, Кабінету Міністрів України та рекомендацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу. У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті, пропозиції щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені особам/подіям, визначеним пунктом 6 цієї статті, не подані до Верховної Ради України, відповідне рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в даному випадку, відповідач надає лише роз`яснення та рекомендації щодо реалізації Закону № 3005-IX та згідно яких оприлюднено відповідний Перелік назв населених пунктів, що містять символіку російської імперської політики.

З урахуванням викладеного, що оскільки відповідач в даному випадку не здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і як наслідок спір не пов`язаний з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, суд приходить до висновку, що вказана справа не підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського інституту національної пам`яті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 170, 294-295, КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського інституту національної пам`яті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.

Суддя К.О. Танцюра