Рішення

від 28.12.2023 по справі 932/11362/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/11362/23

Провадження № 2-а/932/321/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Королівства ОСОБА_1 про взяття на поруки, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2023 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до громадянина Королівства ОСОБА_1 пропродовження строкузатримання упункті тимчасовогоперебування іноземцівта осіббез громадянства,які незаконноперебувають вУкраїні,з метоюідентифікації тазабезпечення видворенняза межітериторії України,в якомупросить продовжитистрок затримання упункті тимчасовогоперебування іноземцівта осіббез громадянства,які незаконноперебувають вУкраїні,з метоюідентифікації тазабезпечення видворенняза межітериторії України, громадянинаКоролівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком нашість місяцівз метоюзабезпечення видворення.Посилаються нате,що громадянин Королівства ОСОБА_2 на територію України 03.05.2022 року за паспортом № НОМЕР_1 у особистих справах та з того часу територію України не покидав, що підтверджено інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»). В`їзд на територію України здійснено на підставі ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 11.09.2011 року, (у редакції закону від 14.08.2021 року). Відповідач документований ГУ ДМС у Дніпропетровській області посвідкою на тимчасове проживання терміном дії з 27.12.2019 до 30.07.2023 року, підстава04/13 (навчання). Вищезазначена посвідка скасована рішенням Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області №12031500037250 від 16.02.2022 року, обізнаність про що засвідчена особистим підписом відповідача. Втративши підстави для подальшого перебування на території України, відповідач умисно ухилився від виїзду з України. За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області, відповідач із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався; інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, отримання або скасування дозволу на імміграцію, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання відносно останнього відсутня. За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою ГУ ДМСу Дніпропетровській області відносно Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003934 від 26.08.2022 року, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.203КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 003926 від 26.08.2022 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень, адміністративний штраф не сплачено, постанова не оскаржена. За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою ГУ ДМСу Дніпропетровськійобласті відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 005642 від 13.10.2023 року, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 005633 від 13.10.2023 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина Королівства Марокко накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп.

Представник позивача посилається на те, що положення ч. 8ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»передбачають, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється діяЗакону України"Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цьогоЗакону). Реалізуючи положення ч. 1ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI, уповноваженою службовою особою ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з України № 14 від 13.10.2023 року. Таким чином, відповідач своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: тривалий час перебуває на території України без законних підстав; порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ч.16ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»); відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів а також забезпечення свого перебування та проживання на території України; відсутній документ, що дає право перетину державного кордону України. Відсутність документу,що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України. Представник позивача вказує на те, що наявність вищевикладених обставин створює підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації тазабезпечення видворення за межі території України, що передбачено положеннями частини3,частини 4 статті 303 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI, абзаців першого та другого частини 1, частини 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України,а також, положеннями підпунктів «b»та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року (в чинній редакції Конвенції від 01.08.2021), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (в чинній редакції Закону від 13.03.2006).

Представник зазначає також, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.10.2923 року відповідача затримано та поміщено до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» з метою ідентифікації та забезпечення видворення строком на два місяці. ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення від 30.10.2023 року до Посольства Королівства Марокко в Україні з проханням видачі посвідчення на повернення до батьківщини для перетину державного кордону з метою ідентифікації та здійснення примусового видворення з території України. ОСОБА_3 листом за вх. № 22535/1/1201-23 від 02.11.2023 року повідомлено, що відповідач є громадянином (підданим) Королівства ОСОБА_4 . Відповідач надав фото свідоцтва про повернення на батьківщину від 17.10.2023 року, але дане свідоцтво не перебувало у останнього та дійсне 1 місяць з дня видачі. ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення від 06.11.2023 року до Посольства Королівства Марокко в Україні для уточнення необхідності та порядку візування відповідача транзитною візою для перетину кордону із Республікою Польща, на даний час відповіді не отримано. Тобто для фактичного виконання рішення про примусове видворення необхідно оформлення нового посвідчення про повернення на батьківщину та вирішення питання транзитного візування відповідача. Тобто позивачем вжито допустимі та необхідні дії і заходи, спрямовані на ідентифікацію відповідача та оформлення йому документа, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України, однак в наслідок необхідності оформлення посвідчення на повернення до батьківщини та документування транзитним візовим документом виникли підстави, передбачені статтею 289 КАС України, для продовження строку затримання відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 року для розгляду даної справи визначена суддя Кудрявцева Т.О.

Ухвалою від 22.12.2023 року суддею відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

27.12.2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла уточнена позовна заява Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Королівства ОСОБА_1 про взяття на поруки, в якій позивач просить суд винести рішення, яким передати на поруки Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» в особі уповноваженої особи Абрамова Сергія громадянина Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення комунікації з представником відповідача та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» в особі уповноваженої особи Абрамова С. (ректора) було з`ясовано позицію, зазначену в листі-зобов`язанні вищезазначеної юридичної особи про зобов`язання поновити у навчанні відповідача, вживати заходів для своєчасного документування останнього дозвільними документами, що здійснюється через органи ДМС України, тобто контроль поведінки у рамках, передбачених ч.4 ст. 289 КАС, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи; 3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги про передання на поруки Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» громадянина Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, посилаючись на викладені обставини, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач з представником адвокатом Адигезаловим М.А., за участю перекладача, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, пояснили, що батько відповідача передав йому гроші, він має змогу платити за навчання в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ», де він раніше навчався, погодилося взяти його на поруки.

Вислухавши представника позивача та відповідача з представником, за участю перекладача, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із частиною 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами частини сьомоїстатті 5 КАС Україниіноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.

Згідно з ч. 4ст. 46 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаєтьсяЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Положеннями ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно до ч. 3 ст. 9 Закону, строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Відповідно до ч. 16 ст. 4 Закону, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Згідно статті 1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про безвізові поїздки громадян, затвердженою постановою КМУ від 24.10.2002 №1565, громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця їх постійного проживання, можуть в`їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений ст. 4 Закону №3773-VI.

Відповідно до ч. 17 ст. 4 вищевказаного Закону, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Частиною 15 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених участинах третій - тринадцятійцієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України. Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №3773-VI визначено термін «нелегальний мігрант», а саме - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 5 статті 26 Закону №3773-VI визначено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Частиною першою статті 30 Закону №3773-VI визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч.4 ст.30 Закону №3773-VI).

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС, АДПС, СБУ від 23.04.2012 №353/271/150 (далі Інструкція №353/271/150), у разі виявлення підстав, передбаченихчастиною 1статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду.

За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно дочастини першоїстатті 289 КАСУ (п.2 розділу ІІІ Інструкції).Позовна заявапро застосуваннясудом доіноземця абоособи безгромадянства одногоз такихзаходів:1)затримання іноземцяабо особибез громадянстваз метоюідентифікації та(або)забезпечення видворенняза межітериторії України;2)затримання іноземцяабо особибез громадянстваз метоюзабезпечення їїпередачі відповіднодо міжнароднихдоговорів Українипро реадмісію;3)взяття іноземцяабо особибез громадянствана порукипідприємства,установи чиорганізації;4)зобов`язання іноземцяабо особибез громадянствавнести заставу.

Як встановлено в судовому засіданні, громадянин Королівства ОСОБА_1 , паспортний документ № НОМЕР_2 , виданий 01.08.2017 року терміном дії до 01.08.2022 року, прибув на територію України 03.05.2022 року за паспортом № НОМЕР_3 у особистих справах та з того часу територію України не покидав, що підтверджено інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»). В`їзд на територію України здійснено на підставі ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 11.09.2011 року (у редакції закону від 14.08.2021 року).

Громадянин Королівства ОСОБА_1 був документований ГУ ДМС у Дніпропетровській області посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_4 , терміном дії з 27.12.2019 до 30.07.2023 року, підстава 04/13 (навчання). Вищезазначена посвідка скасована рішенням Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області №12031500037250 від 16.02.2022 року, обізнаність про що засвідчена особистим підписом ОСОБА_2 .

Вбачається, що з 19.05.2020 по 30.07.2023 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є адреса АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору оренди житла у приватної особи від 01.08.2023 року ОСОБА_2 орендує квартируц в АДРЕСА_2 .

Втративши підстави для подальшого перебування на території України громадянин Королівства ОСОБА_1 умисно ухилився від виїзду з України.

Заобліками ГУДМС уДніпропетровській області,громадянин Королівства ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався; інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, отримання або скасування дозволу на імміграцію, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання відносно останнього відсутня.

Відповідно до Повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 16.10.2023 року, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про шлюб громадянин Королівства ОСОБА_1 відсутня, як і відсутня інформація про народження.

За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003934 від 26.08.2022 року, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.203 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 003926 від 26.08.2022 року за ч. 1 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на громадянин Королівства ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 5 100 гривень, який не сплачено, постанова не оскаржена.

За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 005642 від 13.10.2023 року, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.203 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 005633 від 13.10.2023 року за ч. 1 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина Королівства ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп.

Положення ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачають, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється діяЗакону України"Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Реалізуючи положення ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI, уповноваженою службовою особою ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача громадянина Королівства ОСОБА_1 було прийнято рішення про примусове видворення з України № 14 від 13.10.2023 року.

Таким чином, громадянин Королівства ОСОБА_1 своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: тривалий час перебуває на території України без законних підстав; порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ч.16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»); відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів а також забезпечення свого перебування та проживання на території України; відсутній документ, що дає право перетину державного кордону України.

Відсутність документу, що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наявністьвищевикладених обставинстворює підставидля затриманнявідповідача зметою ідентифікаціїта забезпечення видворенняза межітериторії України,що передбаченоположеннями частини3,частини 4статті 30Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства»від 22вересня 2011року №3773-VI,абзаців першогота другогочастини 1,частини 11статті 289Кодексу адміністративногосудочинства України,а також,положеннями підпунктів«b»та «f»пункту 1статті 5Європейської конвенціїз правлюдини від04.11.1950року (вчинній редакціїКонвенції від01.08.2021),ратифікованої ЗакономУкраїни «Проратифікацію Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод 1950року,Першого протоколута протоколів№2,4,7та 11до Конвенції»від 17липня 1997року №475/97-ВР(вчинній редакціїЗакону від13.03.2006),у зв`язкуз чим,ГУ ДМСу Дніпропетровськійобласті звертаєтьсядо судуз даноюпозовною заявою.

Статтею 289 КАС України передбачені о собливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства

Відповідно до ч.1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіального органу чи підрозділу, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, до завершення процедури розгляду такої заяви (ч.1). Не можуть застосовуватися заходи, передбаченіпунктами 3і4частини першої цієї статті, до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та/або вчинення терористичної діяльності (ч.3).

Відповідно до ч.4 ст. 289 КАС України, суд під час застосування заходів, передбаченихпунктами 3і4частини першої цієї статті, письмово роз`яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього (неї) обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи; 3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.

Взяття на поруки підприємством, установою чи організацією полягає у наданні уповноваженими особами підприємства, установи чи організації, яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителями), письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього (неї) обов`язків відповідно до частини четвертої цієї статті і зобов`язуються за потреби доставити його (її) до суду чи органу (підрозділу), який подав позов (ч.5).

Відповідно до ч.9 ст. 289 КАС України, у разі невиконання іноземцем або особою без громадянства обов`язків, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, чи вчинення ним (нею) порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: 1) внесена застава за клопотанням відповідного органу (підрозділу) або за ініціативою суду звертається судом у дохід держави; 2) уповноважений орган (підрозділ) може звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про затримання такої особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

За невиконання зобов`язань, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, поручитель несе відповідальність, визначену законом (ч.10).

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців (ч.11).

Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (ч.12).

Частиною 13 ст. 289 КАС України передбачено, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Розгляд питань, визначених цією статтею, здійснюється судом за обов`язкової участі сторін, у тому числі може проводитися у режимі відеоконференції та з трансляцією з іншого приміщення, розташованого поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом (ч.14).

Частиною 18 ст. 284 КАС України передбачено, що на час розгляду судом першої та апеляційної інстанцій справи по суті позовних вимог і до набрання рішенням суду законної сили іноземець або особа без громадянства утримується у спеціально обладнаному для таких цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. Суб`єкт владнихповноважень повиненподати судувсі наявніу ньогодокументи таматеріали,які можутьбути використаніяк доказиу справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні доказине маютьдля судунаперед встановленоїсили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вбачається, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2023 року, ухваленим за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України; рішення суду в частині затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , допущено до негайного виконання.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 року вищевказане рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2023 року залишено без змін.

На даний час громадянин Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , навиконання вказаногорішення судуутримується ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС».

Вбачається, що ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення від 30.10.2023 року до Посольства Королівства Марокко в Україні з проханням видачі посвідчення на повернення до батьківщини для перетину державного кордону з метою ідентифікації та здійснення примусового видворення з території України.

ОСОБА_3 листом за вх. № 22535/1/1201-23 від 02.11.2023 року повідомило Управління про те, що відповідач є громадянином (підданим) Королівства ОСОБА_4 . Відповідач надав фото свідоцтва про повернення на батьківщину від 17.10.2023 року, але дане свідоцтво не перебувало у останнього та дійсне 1 місяць з дня видачі.

ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення від 06.11.2023 року до Посольства Королівства Марокко в Україні для уточнення необхідності та порядку візування відповідача транзитною візою для перетину кордону із Республікою Польща, на даний час відповіді не отримано. Тобто для фактичного виконання рішення про примусове видворення необхідно оформлення нового посвідчення про повернення на батьківщину та вирішення питання транзитного візування відповідача.

В уточненій позовній заяві, яка надійшла до суду 27.12.2022 року, та в судовому засіданні представник Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області просить передати громадянина Королівства ОСОБА_1 на поруки Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» в особі уповноваженої особи ОСОБА_6 громадянина Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вбачається, що відповідно до Довідки від 22.10.2023 року, громадянин Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зарахований 12.11.2019 року на 3 курс за спеціальністю «Медицина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ», звідки був відрахований 09.02.2022 року за власним бажанням.

В Гарантійному листі від 22.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» повідомляє, що громадянин Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період 2019-2022 роки проходив навчання в Університеті, однак у 2022 році був відрахований за власним бажанням, за час навчання зарекомендував себе як сумлінний та дисциплінований студент. Також вказано, що Університет бере на себе зобов`язання, при наявності на те законних підстав, поновити студента громадянина Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на навчанняза напрямкомпідготовки «медицина»,останній ступень«магістр»,де віннадалі проходитименавчання таматиме законніпідстави длязаконного перебуванняна територіїУкраїни.Крім того,Університет,як приймаючасторона,бере насебе зобов`язаннявживати заходівщодо своєчасногоподання ОСОБА_2 заяв дляоформлення документівна правопроживання (перебування)в Україні,повідомляти проприпинення підставдля йоготимчасового проживаннячи тимчасовогоперебування вУкраїні,покрити витрати ОСОБА_2 ,пов`язані зйого перебуваннямна територіїУкраїни тавиїздом зУкраїни.

Вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» суду надано Гарантійний лист від 27.12.2023 року, в якому зазначено, що Університет не заперечує проти передачі громадянина Королівства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на поруки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» та зобов`язується забезпечити виконання вимог, передбачених ч.4 ст. 289 КАС України. Зазначено відповідальну особу поручителя ОСОБА_7 , який займає посаду помічника ректора ТОВ «ЄМУ».

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Королівства ОСОБА_1 про взяттяна поруки,підлягає задоволенню,та вважаєнеобхідним ухвалитиу справірішення пропередачу напоруки Товариствуз обмеженоювідповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙМЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»,ідентифікаційний кодюридичної особи21853474,розташованому заадресою м.Дніпро,вул.Дзяка ГеоргіяАкадеміка,буд.3, громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,: 1) щотижня кожної п`ятниці місяця протягом робочого дня прибувати до Головного управлінняДержавної міграційноїслужби Українив Дніпропетровськійобласті довизначеної Головнимуправлінням Державноїміграційної службиУкраїни вДніпропетровській області службовоїособи;2)не відлучатисяз містаДніпра без дозволуслужбової особи, визначеної Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області; 3) невідкладно повідомляти визначену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області службову особу про зміну свого місця проживання.

Навиконання ст.289КАС Українисуд вважаєнеобхідним повнийтекст рішенняпісля йогоскладення негайнонаправити доДУ «Миколаївськийпункт тимчасовогоперебування іноземцівта осіббез громадянства,які незаконноперебувають вУкраїні,ДМ» зметою письмовогороз`яснення громадянину Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків.

Відповідно до положень ч. 19ст. 289 КАС Україниза подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,9,72-77,90,229,241,246,289, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Королівства ОСОБА_1 про взяттяна поруки,- задовольнити.

Передати напоруки Товариствуз обмеженоювідповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКИЙМЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»,ідентифікаційний кодюридичної особи21853474,розташованому заадресою м.Дніпро,вул.Дзяка ГеоргіяАкадеміка,буд.3, громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати громадянина Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,:

1) щотижня кожної п`ятниці місяця протягом робочого дня прибувати до Головного управлінняДержавної міграційноїслужби Українив Дніпропетровськійобласті довизначеної Головнимуправлінням Державноїміграційної службиУкраїни вДніпропетровській області службової особи;

2)не відлучатисяз містаДніпра без дозволуслужбової особи, визначеної Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області;

3) невідкладно повідомляти визначену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області службову особу про зміну свого місця проживання.

Повний текстрішення післяйого складеннянегайно направитидо ДУ«Миколаївський пункттимчасового перебуванняіноземців таосіб безгромадянства,які незаконноперебувають вУкраїні,ДМ» зметою письмовогороз`яснення громадянину Королівства ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Кудрявцева