Ухвала

від 29.12.2023 по справі 520/37903/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2023 р. Справа № 520/37903/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від №00003340705 від 09.01.2023 за формою «В1», яким за завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 989 396,00 грн. донараховані штрафні санкції на загальну суму 2 494 698,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00003340705 від 09.01.2023 року.

Однак, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 27.12.2023 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовом представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023р. №00003340705 направлене на податкову адресу позивача супровідним листом від 09.01.2023 р. засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення. 13.02.2023 р. до контролюючого органу повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання". 05 липня 2023 року на адвокатський запит отримано акт від 16.11.2022 р. №4806/20-40-07-07-03/44324906 про проведення перевірки та податкове повідомлення - рішення від 09.01.2023 р. №00003340705.

Суд зазначає, що відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового Кодексу України у разi коли пошта не може вручити платнику податкiв податкове повiдомлення-рiшення або податковi вимоги, або рiшення про результати розгляду скарги через вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням посадових осiб, їх вiдмову прийняти податкове повiдомлення-рiшення або податкову вимогу, або рiшення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного мiсця розташування (мiсцезнаходження) платника податкiв або з iнших причин, податкове повiдомлення-рiшення або податкова вимога, або рiшення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податкiв у день, зазначений поштовою службою в повiдомленнi про вручення iз зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається врученим 13.02.2023.

Крім того, в клопотанні також зазначено, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства, за результатами якої сформовано оскаржуване ППР, посаду директора обіймала ОСОБА_1 . 20 червня 2023 року єдиний учасник ТОВ «ВИЛАР ОПТ» ОСОБА_1 здійснила продаж своєї частки уставного капіталу. Актом приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «Вилар Опт» від 20.06.2023 звільнено ОСОБА_1 з посади директора та призначено з 05.07.2023 ОСОБА_2 . Під час купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вилар Опт», колишнім директором ОСОБА_1 передано не всі бухгалтерські та фінансово-господарські документи підприємства, оскільки, через вторгнення на територію України військ російської федерації господарська діяльність підприємства була фактично паралізована та зі слів колишнього директора, документи вивозились партіями на територію, де не ведуться бойові дії, потім перевозились з однієї адресу на іншу, про що повідомлено Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області. На сьогоднішній день робота підприємства відновлена і підприємство почало перевіряти та формувати первинні, бухгалтерські та кадрові документи по теках, отриманих від колишнього директора, де знайдено первинні документи, які стосуються питань проведення податкової перевірки та оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що в підтвердження затримки передачі бухгалтерських та фінансово-господарських документів жодних доказів позивачем не надано. Новий директор, ОСОБА_2 , згідно наказу №1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Вилар Опт» з 05.07.2023, що в повній мірі надавало змогу підприємству подати позов у встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України строк. Жодних обставин, які б перешкоджали подати позов попереднім керівником підприємства, позивачем не наведено.

Крім того, зміна керівника не може бути розцінено як поважна причина пропуску строку звернення до суду, оскільки є виключно внутрішньою діяльністю підприємства.

Позивач також зазначив, що бойові дії на території м. Харкова та введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року також є об`єктивною та непереборною обставиною, які перешкоджали своєчасно звернутися до суду з даною позовною заявою.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Суд зауважує, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано лише посиланням на введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, що за його твердженнями, унеможливило своєчасно звернутися до суду у визначений статтею 122 КАС України строк.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом з клопотанням суду не надав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії воєнного стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду, поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Крім того, суд зауважує, що до Харківського окружного адміністративного суду представником позивача вже подавалася позовна заява щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №00003340705 від 09.01.2023 року (справа №520/33042/23), яка ухвалою суду залишилася без руху у зв`язку з пропуском строку. Представником позивача подавалось клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке за своїм змістом є ідентичним до клопотання, поданого по цій справі. Ухвалою суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" повернуто позивачу у зв`язку з тим, що причини, вказані в заяві, суд не визнав поважними. Вказана ухвала позивачем не оскаржувалася. Натомість, позивач знову звернувся до суду з позовною заявою та клопотанням про поновлення строку, якому судом вже надавалася оцінка.

Підсумовуючи викладене, належних обґрунтувань обставин і доказі на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, починаючи з лютого 2023 року, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення не наведено, як і не підтверджено жодними доказами неможливості своєчасного звернення до суду з причин введення воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко