Ухвала

від 29.12.2023 по справі 200/7611/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 грудня 2023 року Справа №200/7611/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шикнарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради Краматорьского району Донецької області, третя особа Управління культури та туризму Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 00183816, місцезнаходження: площа Перемоги, буд. 6, м. Костянтинівна, Краматорський район, Донецька область, поштовий індекс 85110) щодо невиконання вимог розділу III Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (зі змінами), та п. 2 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у вигляді не вжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Будинок культури «Хімік», розташованийза адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.Шмідта,1, та не подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 00183816, місцезнаходження: площа Перемоги, буд. 6. м. Костянтинівна, Краматорський район, Донецька область, поштовий індекс 85110) виконати вимоги розділу III Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (із змінами), п. 2 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» шляхом вжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення -Будинок культури «Хімік», розташований за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Шмідта,1, та подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.171 КАС України суд після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Поряд з цим, як визначено ч.7 та 10 ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

За правилом абз.2 ч.8 ст.18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, якщо інше не визначено цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п.п.15.1 п.п.15 п.1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У п. 15 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України № 229 (6984) 01.12.2018, та у подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19, та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Наказом ДСА України №628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС).

У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет; Електронний суд; підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до п. 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми Електронний суд.

Натомість, п. 59 розділу IV Перехідні положення Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до п.п.5.8 п. 5 Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса включає в себе: сервіс Електронного кабінету; адресу електронної пошти, вказану користувачем в Електронному кабінеті; адресу електронної пошти, вказану в одному з державних реєстрів.

Таким чином, законодавчо передбачено сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через Електронний кабінет (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 у справі №640/1374/19.

Відповідно до ч.5 ст.18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Ч.6 ст.18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

В Донецькому окружному адміністративному суді функціонує підсистема Електронний суд.

Отже, надсилання процесуальних документів до Донецького окружного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що позов надійшов на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, та підписаний представником позивача із використанням електронного цифрового підпису.

Однак, суд зауважує, що надіслання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом з додатками має здійснюватися із використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надіслання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Суд зазначає, що відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 у справі №855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему "Електронний суд".

Крім того, аналогічні висновки Верховний Суд виклав також в інших ухвалах, а саме від 03.04.2020 у справі №9901/92/20, від 15.07.2020 у справі №520/5648/2020 та від 06.07.2020 у справі №520/3974/2020.

При цьому, суд акцентує, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана представником позивача з використанням електронного цифрового підпису та надіслана на електронну поштову адресу суду. Разом з тим, позовну заяву не сформовано та не підписано електронним цифровим підписом із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання позовної заяви особою, яка її подає.

Додатки до позовної заяви також не містять відомостей про підписання позивачем документів електронним цифровим підписом із використанням підсистеми "Електронний суд".

Оскільки оригіналу позовної заяви в паперовій формі до суду не надано, надісланий електронною поштою позов не може вважатися таким, що підписаний представником позивача.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 19.08.2019 у справі № 160/2065/19, від 06.09.2019 № 520/6100/19, від 16.01.2020 № 200/10469/19-а, а також в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 9901/76/21, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що позовна заява засвідчена електронно-цифровим підписом, однак подана на електронну пошту суду, остання не може вважатися позовною заявою, підписаною у встановленому законом порядку. Тому такий адміністративний позов вважається непідписаним та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, ухвалі Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 160/10831/21, ухвалі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 240/22777/21, ухвалі Верховного Суду від 05.01.2023 у справі № 420/19954/21, постанові Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 380/15/22.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 08.07.2021 у справі № 9901/75/21 зазначила, що надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Водночас, суд акцентує, що у даному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

В даному випадку формування позовної заяви у підсистемі Електронний суд не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на даний позов, із використанням підсистеми Електронний суд відсутні, а отже, враховуючи наведене, даний адміністративний позов підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 55-59, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури, молоді та спорту Костянтинівської міської ради Краматорьского району Донецької області, третя особа Управління культури та туризму Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя І.В. Шинкарьова