Рішення

від 12.02.2023 по справі 759/15792/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15792/22

пр. № 2/759/1109/23

12 лютого 2023 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинького району м. Києва», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із КП «Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинького району м. Києва» недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 311 315 грн. 60 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначає, що 31.03.2022 на Великій кільцевій дорозі, 108 у м. Києві за участі автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який на підставі довіреності користується та розпоряджається зазначеним автомобілем та автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Як вбачається з постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2022 року, ДТП сталась з вини водія автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Згідно звіту ТОВ «Фаворит Асистент» № 31158 від 13.06.2022 року «Про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 1 215 325,01 грн.; ринкова вартість авто до пошкодження - 512 752,24 грн.

Згідно висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 31524, вартість аварійного (несправного) транспортного засобу склав 71 436,64 грн.

Таким чином вартість завданих власнику пошкодженого автомобіля збитків складає 441 315,60 грн. (512 752,24 грн. - 71 436,64 грн.).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» із лімітом відповідальності - 130 000 грн., а тому залишок збитків, який не покривається страховою компанією становить 331 315,60 грн. (441 315,60 грн. - 130 000 грн.).

Власником автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 є КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва», а тому саме ця юридична особа, в силу положень ст. 1172 ЦК України несе відповідальність за відшкодування шкоду, завданої внаслідок зазначеного ДТП.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 19.09.2022 року, яка не була задоволена відповідачем.

У зв`язку із вищезазначеним, позивач звернувся до відповідача із цим позовом, у якому просить стягнути на свою користь залишок невідшкодованої шкоди у розмірі 311 315,60 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 15.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін .

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «НАСК «Оранта». Відповідач з метою досудового врегулювання спору звернувся до страхової для з`ясування питання про те, чи здійснювались позивачу виплати за страховим полісом № 205536268. Із наданої відповіді вбачається, що звернення за фактом зазначеного ДТП не надходили, а виплата страхового відшкодування не здійснювалась. Таким чином представник відповідача зазначає, що позивач не повідомив страховика про настання зазначеного ДТП, тобто не вжив заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди. Також посилається на те, що представник відповідача не був запрошений на огляд автомобіля під час складання висновку про розмір вартості матеріального збитку. Крім цього зазначає, що позивач не є власником транспортного засобу та діє на підставі довіреності, якою в свою чергу не передбаченого можливості укладати договору про проведення оцінки матеріального збитку. На підставі усього вищезазначеного просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно довіреності № 1069, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кедою Оксаною Василівною, власник транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 уповноважив представника - ОСОБА_1 на користування, розпорядження автомобілем, заключаючи цивільно-правові договори щодо продажу, розпорядження та експлуатації транспортного засобу, у тому числі і у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП, укладати угоди, отримувати кошти, подавати та підписувати позовні та інші заяви (а.с. 11).

31.03.2022 на Великій кільцевій дорозі, 108 у м. Києві за участі автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який на підставі довіреності користується та розпоряджається зазначеним автомобілем та автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Як вбачається з постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2022 року, ДТП сталась з вини водія автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 (а.с. 14-15).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» (а.с. 12).

Згідно звіту ТОВ «Фаворит Асистент» № 31158 від 13.06.2022 року «Про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 1 215 325,01 грн.; ринкова вартість авто до пошкодження - 512 752,24 грн. (а.с. 21-33).

Згідно висновку про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 31524, вартість аварійного (несправного) транспортного засобу склав 71 436,64 грн. (а.с. 70 - 74).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» із лімітом відповідальності - 130 000 грн., а тому залишок збитків, який не покривається страховою компанією становить 331 315,60 грн. (441 315,60 грн. - 130 000 грн.).

Власником автомобіля «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 є КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва» з яким водій перебував у трудових відноссинах, а тому саме ця юридична особа, в силу положень ст. 1172 ЦК України несе відповідальність за відшкодування шкоду, завданої внаслідок зазначеного ДТП.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 19.09.2022 року, яка не була задоволена відповідачем (а.с. 17-19).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Частиною 1 ст.1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статті 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується факт того, що водій транспортного засобу «МАЗ 551605», д.н.з. НОМЕР_2 на момент скоєння зазначеного ДТП перебував у трудових відносинах із КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва» та керуючи вказаним автомобілем здійснював свої трудові обов`язки.

Отже, КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва» є належним відповідачем по справі, а відтак відповідальність за завдання шкоди позивачу має бути покладена саме на роботодавця винної особи ОСОБА_2 - КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва».

Згідно з ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом п.22.1 ст.22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлення ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином вартість завданих власнику пошкодженого автомобіля збитків складає 441 315,60 грн. (512 752,24 грн. - 71 436,64 грн.), а залишок збитків, який не покривається страховою компанією становить 331 315,60 грн. (441 315,60 грн. - 130 000 грн.).

Суд не приймає до уваги доводів відповідача про те, що позивач мав звернутись до ПрАТ «НАСК «Оранта» із заявою про настання страхового випадку і виплатою страхового відшкодування, де було застраховано його цивільно-правову відповідальність позивача, у той же час позивач, діючи у спосіб, передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до страховика, в якого було застраховано цивільно-правову відповідальність завдавача шкоди, тобто ОСОБА_2 .

У спростування доведеності розміру заявленої шкоди представник відповідач указує, що він не був присутнім під час огляду пошкодженого автомобіля, тому на його думку висновок оцінювача не може бути прийнятий судом як допустимий доказ у відповідності із ст. 78 ЦПК України.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не вимагає присутності винуватця при огляді, а передбачає лише його бажане повідомлення про час та місце огляду. Якщо ж його не було при проведені огляду, то оцінка не може бути поставлена під сумнів з цих підстав.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 643/10751/16-ц від 23 листопада 2020 року.

Згідно з пунктом 5.2 зазначеної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Отже, присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби.

Відповідачем не наведені обставини, які вимагали обов`язкової присутності відповідача під час проведення огляду КТЗ.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Однак, відповідач на спростування розміру заподіяної шкоди автомобілю позивача, не надав належних доказів.

Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, стосовно того, що позивач не був уповноважений приймати рішення про укладення договору про проведення оцінки транспортного засобу, оскільки зі змісту Довіреності від 08.06.2022 року вбачається, що власник транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником, в тому числі на користування, розпорядження автомобілем, заключаючи цивільно-правові договори щодо продажу, розпорядження та експлуатації транспортного засобу, у тому числі і у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП, укладати угоди, отримувати кошти, подавати та підписувати позовні та інші заяви, а тому позивач укладаючи договір про складання висновку про оцінку вартості матеріального збитку діяв в межах своїх повноважень, згідно наданої довіреності.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення із відповідача залишок невідшкодованої шкоди у розмірі 311 315 грн. 60 коп.

В порядку ст. 141 ЦПК України стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 3113 грн. 16 коп.

Керуючись 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинького району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути із Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва» (код ЄДРПОУ: 03359090) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) матеріальні збитки у розмірі 311 315 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 3113 грн. 16 коп., а всього 314428 грн. (триста чотирнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) 76 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення.

Суддя Сенько М.Ф.