Рішення

від 29.12.2023 по справі 369/8900/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8900/21

Провадження № 2/369/680/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «МІЖНАРОДНА СК» та ТОВ «АТП-0810» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи вимоги тим, що 09 березня 2021 року о 10 год. 25 хв. на 16 км автодороги М-05 сполученням Київ-Одеса відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілю «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 що належить ОСОБА_1 на праві власності. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської областіпо справі № 369/3454/21 від 05 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Страховика - ТДВ «Міжнародна СК» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР5340960, Позивач звернулась до ТДВ «Міжнародна СК» з заявою про виплату страхового відшкодування, додавши всі необхідні документи.

Відповідно до висновків Звіту № 145/03-21 про визначення вартості матеріального збитку складеного ТОВ "Клевер Експерт", вартість відновлювального ремонту складає 221 082,49 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 127 018,74грн., а вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 110 035,01 грн.

Оскільки станом на момент розгляду справи Страховик так і не здійснив на рахунок Позивача виплату страхового відшкодування, позивач просила стягнути з Страховика розмір страхового відшкодування - 110 035,01 грн. Крім того, враховуючи, що страхового відшкодування не достатньо для повного відшкодування шкоди, завданої Відповідачем-2 у результаті ДТП, Позивач в силу статті 1194 ЦК України просила стягнути з Відповідача-2 ОСОБА_2 111 047,48 грн. різниці між фактичним розміром шкоди, якою є вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, і страховою виплатою, яка нею буде одержана від страховика.

Пізніше, представником Позивача, адвокатом Ковалевською Д.С. заявою від 06.06.2022 року замінено первісного Відповідача 2- ОСОБА_2 на належного Відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» (Ідентифікаційний код юридичної особи- 41735509,01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31) оскільки Департаментом патрульної поліції у Київській області листом № Н-817/41/40/1/01-2020 від 23.07.2021 року вказано, що транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 під час керування яким ОСОБА_2 вчинив ДТП, належить ТОВ «АТП-0810», співробітником якого ОСОБА_2 є, про що прямо вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Заявою від 23.08.2022 р. представником Позивача, адвокатом Ковалевською Д.С. збільшено позовні вимоги, а саме Позивач просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» страхове відшкодування за Договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР5340960 у розмірі 110 035,01 грн.; пеню у розмірі 31 252,96 грн.; збитки від інфляції у розмірі 23 871,17 грн; 3% річних у розмірі 3 925,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 111 047,48 грн; 3% річних у розмірі 575,00 грн.; моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до звіту про автоматичний розподіл судових справі між суддями від 30.06.2021 року вказану справу розподілено на суддю Усатова Дмитра Дмитровича.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 467 від 22 версеня 2021 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від22 версеня 2021 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою від 05.01.2022 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, під головуванням судді Фінагеєвої І.О.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили.

Ухвалою від 21.06.2022 року замінено неналежного відповідача-2 ОСОБА_2 на належного відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-0810».

Відповідач ТДВ «Міжнародна страхова компанія» правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченого ст. 178 ЦПК України не скористався.

Відповідач ТОВ «АТП-0810» своїм правом на надання відзиву також не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до п. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 09 березня 2021 року на 16 км автодороги М-05 сполученням Київ-Одеса з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 , що встановлено Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської областіпо справі № 369/3454/21 від 05 квітня 2021 року та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТДВ «Міжнародна СК» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР5340960 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну на момент ДТП - 130 000,00 грн., сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби учасників пригоди, зокрема, автомобіль позивача «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова Києво-Святошинського районного суду Київської областіпо справі № 369/3454/21 20.05.2021 року набрала законної сили в установленому порядку.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2 та на підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. ст. 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до положень п. п. 1.4. та 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпеченим транспортним засобом, є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована, а саме страхувальником та іншими особами, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.7, 1.8 цього Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18, від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц , провадження № 14-316цс18).

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, у випадку прийнятого позитивного рішення, повинен сплатити таке відшкодування.

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання вищевказаних вимог закону було вчинено відповідні дії.

Рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ТДВ «Міжнародна страхова компанія» з 22.05.2021 року знаходиться в стані припинення. Вимоги кредиторів розглядаються до: 22.07.2021року.

Узв`язку з ліквідацією ТДВ «Міжнародна страхова компанія», Позивачем 15.06.2021 року було подано заяву до Голови комісії з припинення ТДВ «Міжнародна страхова компанія» Коваленко Андрія Олександровича про включення до реєстру кредиторів.

Відповідно до Звіту № 145/03-21 про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Клевер Експерт» 26.03.2021р., вартість відновлювального ремонту складає 221 082,49 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 127 018,74грн., а вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 110 035,01 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів добровільної сплати страхового відшкодування Позивачу Відповідачем-1, доказів розміру матеріальної шкоди в іншому розмірі та доказів проведеного Позивачем ремонту та сплати податку на додану вартість суд приходить до висновку про стягнення з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь Позивача 110 035,01 грн. страхового відшкодування.

Крім того суд зазначає, що страховик зобов`язаний, зокрема у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України).

У разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина перша статті 992 ЦК України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина перша статті 624 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного

суду в Постанові від 11 грудня 2019 року по справі №761/6406/16-ц наголосив, що грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Із аналізу наведених норм вбачається, що несплата страховиком страхового відшкодування у повному обсязі у передбачені законодавством строки, є неналежним виконанням грошового зобов`язання, внаслідок чого має місце прострочення виконання такого зобов`язання.

Надаючи оцінку наданому позивачем розрахунку заборгованості, суд враховує, що 23 травня 2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено зміни, а саме "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації". Дано два місяці на подання заяв про включення до реєстру кредиторів. 15.06.2021 року з боку Позивача було направлено цінним листом до Відповідача-1 заяву про включення до реєстру кредиторів. Саме з цієї дати суд вважає у страховика виникло прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідно, суд погоджується з початком розрахункового періоду, наданим позивачем для обрахунку часу прострочення, починаючи з 15.06.2021 року по дату, яка заявлена Позивачем у заяві на збільшення позовних вимог - 23.08.2022 року та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені в розмірі 31 252,96 грн., інфляційних витрат у розмірі 23 871,17 грн. та 3% річних в розмірі 3 925,00 грн.

При цьому суд враховує, що відповідач-1 не подавав заперечень щодо його обґрунтованості таких вимог позивача та розміру, який заявлявся позивачем.

В силу положень ст. 1194 ЦК України саме, на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, та яка винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, покладається обов`язок по відшкодуванню різниці між розміром матеріальних збитків, які визначається, як витрати, яких особа повинна зробити для відновлення пошкодженої речі, та сплаченою сумою страхового відшкодування.

Однак, відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Оскільки, транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ «АТП-0810» належив на дату ДТП на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-0810», що підтверджується листом від Департаменту патрульної поліції УП Патрульної поліції у Київській області № Н-817/41/40/1/01-2020 від 23.07.2021 року, а в Протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №214363 зазначено місце роботи водія ОСОБА_2 - ТОВ «АТП-0810», вбачаючи що Відповідачем-2 не спростовано зі свого боку вказані осбтавини суд доходить до висновків про встановлення спричинення ДТП від 09 березня 2021 рокуводієм ОСОБА_2 під час виконання своїх трудових обов`язків, як працівник Відповідача-2.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Зазначений правовий висновок враховано у Постановах Верховного Суду у справах:

- №753/286/16 від 11 квітня 2019 року;

- № 753/4696/16-ц від 30 жовтня 2019 року;

- № 757/33065/18-цвід 21 липня 2021 року;

- № 761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року;

- № 761/41395/16-ц від 25 листопада 2019 року;

- № 522/1251/15-ц від 18 лютого 2020 року;

- №754/1114/15-ц від від 14 лютого 2018 року;

- №587/1080/16-ц від 13 червня 2019 року;

- №370/2787/18 від 17 жовтня 2019 року;

- №755/5374/18 від 21 лютого 2020 року

- №756/2632/17 від 22 квітня 2020 року;

- № 755/7666/19 від 15 жовтня 2020 року;

- № 709/370/20 від 16 лютого 2022 року тощо.

Отже, оскільки вартість відновлювального ремонту з урахування зносу транспортного засобу «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_4 становить 110 035,01 грн., а вартість відновлювального ремонту, тобто кошти, які необхідні для відновлення порушеного права - 221 082,49 грн., то суд приходить до висновку про стягнення з боку Відповідача-2 ТОВ «АТП-0810» 111 047,48 грн., що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту (221 082,49 грн.) та вартістю відновлювального ремонту з урахування зносу (110 035,01 грн.)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори та інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14 (зобов`язання з відшкодування заподіяної злочином майнової та моральної шкоди є грошовим зобов`язанням) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18 де суд відступив від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, про те, що положення статті 625 ЦК України щодо індексу інфляції застосовується лише до договірних, а не деліктних правовідносин.

Оскільки Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2022 року відбулась зміна Відповідача-2, то суд вважає за необхідне стягнути також з ТОВ «АТП-0810» 3% річних у розмірі 575,00 грн за заявлений позивачем період з 21.06.2022 року по 23.08.2022 року.

Моральна шкода, спричинена позивачу полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна, що передбачено ст. 23 ЦК України.

Аналіз змісту ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою врегульовано відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, дає підстави для висновку, що відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу, належного потерпілій особі, не є обов`язком страховика.

В цьому випадку позивач правомірно вимагає відшкодування моральної шкоди з ТОВ «АТП-0810».

Також суд відзначає, що розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. відповідає вимогам розумності та справедливості з урахуванням встановлених судом обставин, за яких вона була спричинена.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, що має наслідком їх задоволення в повному обсязі.

Загалом заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ст .133 та ст. 141 ЦПК України з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 690,84 грн, а з відповідача-2 1 166,22 грн. у зв`язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81, 102, 103, 133, 141, 252 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТДВ «МІЖНАРОДНА СК» та ТОВ «АТП-0810» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ 31236795) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 110 035,01 грн., пеню в розмірі 31 252,96 грн., інфляційні збитки в розмірі 23 871,17 грн. та 3% річних в розмірі 3 925,00 грн., а всього 169 084,14 грн

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» (ЄДРПОУ 41735509) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 111 047,48 грн., 3% річних у розмірі 575,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., а всього 116 622,48 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ 31236795) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 690,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» (ЄДРПОУ 41735509) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 166,22 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача 1: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», код ЄДРПОУ 31236795, адреса: пр. Гагаріна 41/2, корп. 8 оф 1-12, м. Харків, 61001.

Інформація про відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-0810», код ЄДРПОУ: 41735509, адреса: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31.

Суддя: Фінагеєва І.О.