Ухвала

від 07.08.2023 по справі 759/14565/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-н/759/391/23

ун. № 759/14565/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м.Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись із заявою ТОВ «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, боржник - ОСОБА_1 ,

встановив:

Адвокат Линдюк С.С. в інтересах ТОВ «Інвестбудгаличина» подав до суду заяву про видачу судового наказу стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , та судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 168 ЦПК України, суддя, разом з іншим, має зазначити у судовому наказі суму судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Витрати на професійну правничу допомогу законодавцем віднесені до судових витрат (стаття 133 ЦПК)

Отже, заявник, разом з вимогами визначеними ст. 161 ЦПК України (Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ), вправі заявити вимоги про видачу судового наказу про стягнення судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, що сплачена ним і підлягає стягненню на його користь з боржника.

До заяви долучено документи про надання такої допомоги, проте платіжні документи на оплату послуг у заявленому розмірі відсутні.

За таких обставин, приходжу до висновку про те, що у заявника не виникло права грошової вимоги з компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Така обставина, відповідно до статті 165 ч. 1 п. 8 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Разом з тим, з огляду на зміст ст. 141 ЦПК України (Розподіл судових витрат між сторонами) вбачається, що вимоги про стягнення судових витрат можливо розглянути виключно в тому ж провадженні в якому заявлені основні вимоги, тобто ці вимоги взаєпов`язані.

Тому, вважаю, що із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, в цілому.

За такого висновку, у видачі судового наказу заявнику слід відмовити на підставі ст. 165 ч. 1 п. 8 ЦПК України.

Така відмова, відповідно до ст. 166 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в наказному порядку, після усунення її недоліків.

Керуючись, ст.ст. 165, 166, 259, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

У видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовити.

Роз`яснити, що ця ухвала не є перешкодою для повторного звернення заявника з такою самою заявою в наказному порядку, після усунення її недоліків.

Ухвала оскарженю не підлягає, і набуває чинності в день її постановлення.

Суддя Сенько М.Ф.