Ухвала

від 01.01.2024 по справі 904/6819/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

01.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6819/23

Суддя Бондарєв Е.М., розглянувши матеріали

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро,вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код 21910427)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропластмас" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5, ідентифікаційний код 02969171)

про стягнення 36 492,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період жовтень-грудень 2023 року

ВСТАНОВИВ:

За допомогою системи "Електронний суд" Головнe управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 28.12.2023 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропластмас" 36 492,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період жовтень-грудень 2023 року.

Також позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Дніпропластмас" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. На виконання п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №31-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №65/8663, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені особам згідно довідок наданих Приватне акціонерне товариство "Дніпропластмас" відділами по призначенню пенсій управлінням Пенсійного фонду України. Отже, сума заборгованості за Списком №1 за період жовтень грудень 2023 року у розмірі 36 492 грн. 10 коп. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені особам згідно довідок наданих Приватним акціонерним товариством "Дніпропластмас" були направлені позивачем до відповідача та не оскаржені.

Позивач зазначає, що станом на дату пред`явлення адміністративного позову до суду, підприємство так і не сплатило вищезазначену заборгованість. А несвоєчасне надходження коштів до Пенсійного фонду України тягне за собою негативні наслідки у вигляді несвоєчасної виплати пенсії громадянам, що в свою чергу може призвести до тяжкого соціального становища малозабезпечених верств населення, несвоєчасне внесення страхових внесків і непогашення заборгованості призводить до спустошення фонду та унеможливлює виплату зазначених пенсій, які в більшості випадків є єдиним джерелом існування громадян похилого віку.

Отже, позивач керуючись п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, ст.ст. 5, 19, 26, 133, 160, 161, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.

Також позивач посилаючись на статтю 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674 VI "Про судовий збір" та статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Так, не підлягають розгляду в господарських судах справи у спорах, пов`язаних із здійсненням владних повноважень, зокрема, Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв`язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Спір за участю Управління Пенсійного фонду України, як органу виконавчої влади, який у спірних правовідносинах безпосередньо реалізує надані законодавством владні управлінські функції, з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів позову, спірні відносини не підпадають під ознаки приватно-правового спору, а тому не можуть бути передані на розгляд господарського суду, оскільки для їх вирішення встановлений інший порядок розгляду.

Положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 24 рішення від 20.07.2006 року по справі "Сокуренко і Стригун проти України" ЄСПЛ повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Згідно пункту 50 рішення від 28.02.2008 у справі "Церква села Сосулівка проти України" ЄСПЛ нагадує свою практику, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції (995_004) закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства" (980_086) (Golder v. the United Kingdom), рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції" (Bellet v. France), рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36).

Отже, невірно обрані позивачем форми процесуальної реалізації згідно з встановленою підвідомчістю та подальший розгляд такого позову господарським судом призведе до порушення принципу спрямованості господарського процесу на ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, вказані відносини підлягають вирішенню в порядку адміністративної юрисдикції.

За таких обставин, суд відмовляє у відкритті провадження у справі та відстроченні сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 4, 20, пунктом 1 частини першої статті 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Дніпропластмас" про стягнення 36 492,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період жовтень-грудень 2023 року.

Відмовити у відстроченні сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області право на звернення до суду з позовною заявою з аналогічними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили - 01.01.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв