Рішення

від 25.12.2023 по справі 925/1235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року Справа № 925/1235/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської окружної прокуратури Куліш А.А. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача Постригань С.Г. представник,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,

м. Черкаси в інтересах держави в особі:

Чигиринської міської ради, м. Чигирин, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ СОЛАР,

м. Київ

про розірвання договору оренди землі та стягнення 1 713 446 грн.

35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Чигиринської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ СОЛАР про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,8941 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1767 та стягнення 1 713 446 грн. 35 коп., а саме: 1 040 352 грн. 52 коп. боргу, 45 421 грн. 60 коп. 3% річних, 61 315 грн. 87 коп. пені, 219 572 грн. 17 коп. інфляційних втрат та 346 784 грн. 18 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 17 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 17 жовтня 2023 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 16 листопада 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 16 листопада 2023 року, суд відклав розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 25 грудня 2023 року.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов суду не надав.

Ухвалу суду від 16 листопада 2023 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Метрологічна, 14-Б, кв. 55, м. Київ, 03143.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 06 грудня 2023 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 27 листопада 2023 року (день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні).

В судовому засіданні, яке відбулося 25 грудня 2023 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1235/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 30 листопада 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ СОЛАР (орендар) було укладено договір оренди землі.

Згідно п. 1 договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення з кадастровим номером 7125485000:01:002:1767, площею 5,8941 га, сільськогосподарські угіддя, сіножаті, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (п. 2 договору).

Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 грудня 2018 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1713531771254, номер запису про інше речове право - 29292533).

06 квітня 2023 року Чигиринською міською радою на вказану земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності.

Таким чином, відповідач орендує земельну ділянку комунальної власності, яка розташована на адміністративній території Чигиринської міської ради.

Договір оренди укладено на 7 років та діє до 11 жовтня 2025 року (включно) (п. 6 договору).

Річна орендна плата розраховується орендарем самостійно виходячи зі ставки 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 8 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає обов`язковій щорічній індексації та розраховується орендарем самостійно (баз внесення змін у договір) (п. 9.2. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до рішення Чигиринської районної ради від 09 листопада 2018 року №33-7/VІІ про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 станом на 01 січня 2018 року становить 2 889 868 грн. 14 коп. (п. 9.2.1. договору).

Отже, річна орендна плата за вказаним договором оренди землі складає 346 784,18 грн.

Згідно інформації Відділу фінансів Чигиринської міської ради, за останні три роки відповідач не сплачував кошти за оренду землі.

З 31 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 1 040 352, 53 грн.

Доказів сплати боргу за вказаний період матеріали справи не містять.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

Відповідно до статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Частиною третьою статті 9 Закону України Про оренду землі також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Тож чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Оскільки, як вже зазначалося вище, 06 квітня 2023 року Чигиринською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7125485000:01:002:1767 зареєстровано право комунальної власності, то позивач, як орган, уповноважений представляти власника в орендних правовідносинах, став її орендодавцем та стороною договору в силу законодавчих приписів.

Після зміни власника земельної ділянки договір не припинив свою дію, натомість Чигиринська міська рада в силу вимог закону набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7 договору орендна плата вноситься за перший рік у п`ятиденний строк після підписання договору оренди, а починаючи з наступного року відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати орендних платежів настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з орендодавцем, а також не було спростовано доводи прокурора, що викладені в позові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 1 040 352 грн. 52 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України прокурором заявлено вимоги про стягнення 219 572 грн. 17 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з вересня 2020 року по серпень 2023 року та 45 421 грн. 60 коп. 3% річних нарахованих за період з 31 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року (на орендну плату за період з липня 2020 року по червень 2023 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 10. договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу.

Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 61 315 грн. 87 коп. пені, нарахованої за період з 31 серпня 2022 року по 31 липня 2023 року (на орендну плату за липень 2022 року - червень 2023 року).

Здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені за допомогою інформаційно-правової системи Прецедент, суд встановив, що розрахунок є вірним.

Отже, заявлені вимоги також підлягають задоволенню.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 346 784 грн. 18 коп. штрафу, що складає 100% річної орендної плати, встановленої договором.

Будь-яких заяв від відповідача, щодо зменшення судом штрафних санкцій до суду не надходило.

Оскільки орендна плата не була сплачена в строки визначені договором, то з відповідача підлягає стягненню 346 784 грн. 18 коп. штрафу.

Що стосується вимоги про розірвання договору оренди землі, то судом враховано наступне:

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Законодавець у певних правовідносинах може передбачити порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Наприклад, статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Така позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала в своїх рішеннях на тому, що реалізація позивачем належного йому права вимагати в судовому порядку розірвання договору оренди землі залежить від настання чи ненастання обставин, які зумовлюють виникнення такого права в силу положення договору чи вказівки закону і пов`язується з моментом виникнення таких обставин. Що ж до питання про наявність чи відсутність підстав для захисту права позивача у спірних правовідносинах, то вони пов`язані з існуванням чи відсутністю тих обставин, які мають наслідком зміну чи припинення відповідних договірних відносин у судовому порядку.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній станом на момент укладання договору оренди), встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 31 Закону України Про оренду землі, який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди земельних ділянок, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 32 Закону України Про оренду землі регулює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, згідно вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 25 договору орендодавець має право розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку у випадку наявності заборгованості з орендної плати в сумі трьохмісячної орендної плати.

Систематична несплата земельного податку або орендної плати, з урахуванням положень ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Як зазначалося вище, з 31 серпня 2020 року по 31 липня 2023 року відповідач не здійснював сплату орендних платежів.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.

При цьому, судом враховано, що відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

Вищенаведене є достатньою та самостійною підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з несплатою орендної плати, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди від 30 листопада 2018 року в судовому порядку є правомірною та обґрунтованою.

При цьому судом було враховано правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17.

Також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 02 травня 2018 року зі справи №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо питання представництва інтересів держави прокурором суд зазначає, що стаття 23 Закону України Про прокуратуру визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався листом від 08 червня 2023 року до Чигиринської міської ради та просив вирішити питання щодо нарахування заборгованості за договором оренди земельної ділянки площею 5,8941 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1767 та зазначив, що у випадку не прийняття міською радою рішення щодо судового захисту інтересів територіальної громади, необхідно інформувати про причини неможливості самостійного подання відповідного позову до суду.

З листа Чигиринської міської ради від 29 червня 2023 року вбачається, що міська рада не планує зверталася до суду із позовною заявою щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки відсутні кошти в місцевому бюджеті.

На виконання підпункту 2 пункту 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру Черкаська окружна прокуратура листом від 06 липня 2023 року за № 54-166-3696 вих-23 повідомила Чигиринську міську раду про звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Судом було також враховано, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи положення ст. 55 ГПК України, а також нездійснення Чигиринською міською радою в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів територіальної громади в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ СОЛАР, вул. Метрологічна, 14-Б, кв. 55, м. Київ, ідентифікаційний код 41901651 на користь міського бюджету м. Чигирин (н/р UА 468999980334189812000023705, отримувач - ГУК у Черкаській області/тг м. Чигирин/18010600, банк отримувача - казначейство України (ЕАП)) заборгованість за договором оренди землі в розмірі 1 040 352 грн. 53 коп., 45 421 грн. 60 коп. - 3% річних, 61 315 грн. 87 коп. - пені, 219 572 грн. 17 коп. - інфляційні втрати та 346 784 грн. 18 коп. - штрафу.

3.Розірвати договір оренди землі на земельну ділянку площею 5,8941 га, кадастровий номер 7125485000:01:002:1767, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 грудня 2018 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1713531771254, номер запису про інше речове право - 29292533).

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРКАСИ СОЛАР, вул. Метрологічна, 14-Б, кв. 55, м. Київ, ідентифікаційний код 41901651 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ 28 385 грн. 70 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 01 січня 2024 року.

Суддя А.В. Васянович