Ухвала

від 01.01.2024 по справі 580/12551/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 січня 2024 року справа № 580/12551/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/12551/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих 22, м. Вінниця, 21005 код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

27.12.2023 вх. №58624/23 позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, просить: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №231850002292 від 09.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на заміну рішення про призначення пенсії від 11.08.2023; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу мою роботу на посаді доярки за період з 15.01.2008 до 15.12.2008; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ОСОБА_1 виплату пенсії на пільгових умовах відповідно до рішення від 11.08.2023 за період (не зазначений), починаючи з 01 жовтня 2023 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначає про зміст і характер порушеного права, не обирає відповідні способи захисту, позаяк перша вимога є самосійним способом захисту.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19). Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, які обставини про це свідчать.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Першу вимогу позивач формує відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, проте щодо зобов`язання вчинити дії - другої (призначити) вимоги має надати обгрунтування і врахувати зміст п.4 ч.1 ст.5 КАС України та сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, що не є похідною (п.23 ч.1 ст.4 КАС України).

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Визнання протиправним та скасування індивідуального акта - є самостійним способом захисту (сплачений судовий збір - 1073.60 грн).

Позивач надає квитанцію за одну вимогу немайнового характеру - вимогу зобов`язального характеру не формує з урахуванням п.4 ч.1 ст.5 КАС України та судовий збір не сплачує. Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлений прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, у місячному розмірі з 1 січня - 2684 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684х0.4).

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 19, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті критеріїв згідно із ч.2 ст.2 КАС України; доказу сплати судового збору за кожну самостійну (непохідну) вимогу немайнового характеру у сумі 1073.60 грн; формування позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України (розмежування наслідків згідно п.2 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України) та урахування вимог до різних відповідачів згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА