Рішення

від 06.11.2007 по справі 18/537-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/537-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" листопада 2007 р.                                                                    Справа № 18/537-07

Розглянувши справу за позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю "Збараж-цукор"   

До           Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейв-2004"  

Про     визнання договору недійсним  

суддя  Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

Позивач –Бойчук Д.Л.

Відповідача – Дяченко І.В.

                                                            СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Збараж-цукор»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейв - 2004»(далі –відповідач) про визнання недійсним  договору купівлі –продажу  № 01 –08 –06/Ц-Зб, який був укладений між позивачем та відповідачем 20.09.2006 року.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір підписано не уповноваженою особою, оскільки на момент його підписання керівником відповідача був  Дяченко Ігор Вікторович, який не підписував договір, крім того, відповідач не веде господарської діяльності.  Вважає, що договір між ним та відповідачем має бути визнано недійсним, адже відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем твердження щодо відсутності повноважень у директора ТОВ «Трейв - 2004»під час укладення угоди. Зазначив, що  доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, оскільки на момент укладення договору директор товариства Дяченко Ігор Вікторович був повноважним керівником, та на підтвердження цього надав суду Протокол № 3 Загальних зборів  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Трейв-2004»від 26.05.2005 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                 ВСТАНОВИВ:

          Між товариством з обмеженою відповідальністю «Збараж-цукор»та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейв-2004т» 20.09.2006 року було укладено договір купівлі –продажу цукру –піску № 01 –08 –06/Ц-Зб.

          Як вбачається з преамбули даного договору, вказаний правочин від імені товариства «Трейв-2004»було підписано Дяченком Ігорем Вікторовичем, що діяв на підставі повноважень, наданих йому  Протоколом № 3 Загальних зборів  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Трейв-2004» від 26.05.2005 року.

          Відповідно до Протоколу № 3 Загальних зборів  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Трейв-2004»від 26.05.2005 року Дяченка І.В. було призначено на посаду  директора з  26.05.2005 року.

          Право підписання  спірного договору  передбачене  відповідними розділами 8 та 9 Статуту ТОВ «Трейв-2004».

          Під час судового засідання представник відповідача пояснив, що на момент укладення угоди між сторонами, 20.09.2006 року, Дяченко І.В. мав всі повноваження для її підписання.

          Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.           

В свою чергу, частиною першою ст. 203 Кодексу до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відноситься обставина, за якою особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          В той же час, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.           

Крім того, абзацом третім пункту 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

          Як вбачається з наявних матеріалів справи та з огляду на пояснення представника позивача судом встановлено, що факт відсутності повноважень у керівника товариства «Трейв-2004»під час укладення угоди не може бути підтвердженим жодним із передбачених способів доказування, а отже є безпідставним та недоведеним, крім того,  обставини, на які  позивач посилається  в обґрунтування  своїх вимог, були спростовані  в ході вирішення спору.

          За таких обставин, господарський суд, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що позивачеві в позові має бути відмовлено повністю.          

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          Керуючись ст. ст. 49, 82 –85 ГПК України, -

                                                  ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                             Кошик А. Ю.