Ухвала

від 02.01.2024 по справі 299/8669/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/8669/23

У Х В А Л А

02.01.2024 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Кашуба А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Релігійної організації «Помісна церква української церкви християн віри євангельської м.Виноградів» про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд судді передано цивільну справу за вказаним позовом.

Ухвалою судді від 29.12.2023 заяву було залишено без руху у зв`язку із невідповідністю позовної заяви вимогам ст.177 ЦПК України.

У відповідь, позивач надіслав до суду клопотання, у якому заперечує встановлений ст.177 ЦПК України обов`язок надання доказу надсилання матеріалів іншим учасникам справи. Стверджує, що звільнений від такого обов`язку на підставі абзацу третього ч.7 ст.43 ЦПК України.

Проте, це твердження є безпідставним.

Так, відповідно до абзацу третього ч.7 ст.43 ЦПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до частини шостої ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

{Абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024}

Релігійна організація не відноситься до юридичних осіб публічного права.

Так, відповідно до ч.2 ст.81 ЦК України, юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст.83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Законом, що регулює свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання - є Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації».

Відповідно до ст.ст.12, 13 цього Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Релігійні організації є юридичними особами з моменту їх державної реєстрації та діють на підставі статуту.

Тому, відповідач за даним позовом - Релігійна організація - не зобов`язаний реєструвати електронний кабінет до 20.02.2024.

А позивач у зв`язку із цим не звільняється від обов`язку надсилання копій документів відповідачу.

Ухвалу про залишення заяви без руху позивачем не виконано, більше того, позивач заперечує встановлений абзацами першим, другим ст.43, ст.177 ЦПК України обов`язок.

Відповідно до засад змагальності цивільного процесу (ст.12 ЦПК України), кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Провадження у справі може бути відкрито лише на підставі позовної заяви, форма та зміст якої відповідає вимогам, встановленим ст..ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, позовну заяву слід вважати неподаною і повернути заявнику.

Керуючись ст.43, ст.ст.175, 177, ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної організації «Помісна церква української церкви християн віри євангельської м.Виноградів» про зобов`язання вчинити певні дії, - вважати неподаною і повернути позивачу.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Головуючий А. В. Кашуба