Рішення

від 05.09.2022 по справі 752/30278/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/30278/21

Провадження № 2/752/4685/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.09.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ракоїд Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Ефективні рішення» про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ТОВ «Аудиторська компанія «Ефективні рішення» про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 02.01.2019 почала працювати у ТОВ «Консалтингова група «Ефективні рішення», яке було перейменоване на ТОВ «Аудиторська компанія «Ефективні рішення», на посаді старшого бухгалтера, заробітна плата складала 4 800,00 грн на місяць. На підставі заяви позивача від 28.02.2020, наказом від 12.03.2020 її було звільнено із займаної посади та виплачено у день звільнення заробітну плату, проте не було видано трудову книжку із записом про звільнення.

Позивач вказує, що неодноразово зверталася до відповідача із вимогою про видачу трудової книжки із записом про звільнення, проте трудову книжку відповідачем їй не повернуто, у зв`язку із чим 20.06.2020 позивач звернулася із відповідною заявою до Головного управління держпраці у Київській області.

Оскільки відповідачем не повернуто позивачу належним чином оформлену трудову книжку, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 96 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, завдану їй неправомірними діями відповідача.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Аудиторська компанія «Ефективні рішення» заперечило проти заявлених позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не допрацювавши останній робочий день до кінця покинула робоче місце, у зв`язку із чим їй не було видано трудову книжку у день звільнення. Даний факт може бути підтверджений працівниками Товариства, присутніми на робочому місці в останній робочий день позивача. Відповідачем було вжито ряд дій щодо вручення позивачу трудової книжки, однак позивач не зверталася до відповідача, трудову книжку не отримує, своєї згоди на направлення трудової книжки поштовим зв`язком не надає.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкрите судове засідання.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача у ході судового розгляду заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.2019 працювала на посаді старшого бухгалтера ТОВ «АУ «Ефективні рішення».

28.02.2020 ОСОБА_1 написала заяву ТОВ «АУ «Ефективні рішення» про звільнення із займаної посади за власним бажанням.

Наказом від 12.03.2020 № ЕР 000000002-0000000017 ОСОБА_1 звільнена з посади старшого бухгалтера ТОВ «АУ «Ефективні рішення» на підставі статті 38 КЗпП.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13).

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено статтею 38 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку

Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів.

За порушення строків розрахунку з працівником та/або видачі йому трудової книжки законодавством передбачено відповідальність роботодавця.

Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 №58 (далі - за текстом Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до абзаців 5 та 6 пункту 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 4.2. Інструкції передбачено, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове відправлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №569/6979/20 вказано, що за змістом зазначеної норми (частини п`ятої статті 235 КЗпП України) закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню. Отже, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

У ході судового розгляду судом було встановлено, а позивачем не спростовано, що ОСОБА_1 останній робочий день не допрацювала до кінця та покинула робоче місце.

У зв`язку із відсутністю позивача на робочому місці в останній робочий день ОСОБА_1 не була видана трудова книжка.

20.05.2020 відповідач направив позивачу листа №19/05ЕР від 19.05.2020 на поштову адресу: АДРЕСА_1 із вимогою з`явитися у ТОВ «АУ «Ефективні рішення» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 12-А, оф.103 та забрати трудову книжку серії НОМЕР_1 або надіслати на адресу: м. Київ, а/с 20 письмову згоду щодо пересилання трудової книжки поштовим зв`язком.

Не отримавши від позивача жодної відповіді Товариство надіслало листи із вимогою забрати трудову книжку або надіслати письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою 26.05.2020 за вих. №26/05ЕР та 02.06.2020 за вих. №02/06ЕР.

Судом встановлено, що позивач до Товариства з метою отримання трудової книжки не зверталася. Письмової згоди на направлення трудової книжки поштовим зв`язком відповідачу не надавала.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що затримка видачі трудової книжки позивачу сталася не з вини роботодавця, а через бездіяльність позивача, а тому позовні вимоги про витребування трудової книжки не підлягають задоволенню

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою від позовної вимоги про витребування трудової книжки, яка судом не задоволена.

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди також задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що їй була заподіяна моральна шкода, що полягала у позбавленні відповідачем права на працю, що призвело до моральних переживань та завдано почуття незахищеності.

Проте, суд звертає увагу на те, що позивачем в порушення вимог ст.81 ЦПК України не надано жодних доказів наявності такої шкоди, винних дій відповідача щодо її завдання, а також причинного зв`язку між такими діями і завданою шкодою, що є обов`язковою умовою для покладення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Крім того, в ході судового розгляду не було встановлено порушення прав позивача з боку відповідача.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору згідно п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову понесені нею інші судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Ефективні рішення» про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя