Ухвала

від 22.12.2023 по справі 503/1719/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1719/23

Провадження № 2/503/521/23

УХВАЛА

22 грудня 2023 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спадщини та визнання права власності на нього, на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України,

встановив:

Позивач подала до суду вище вказану позовну заяву, в якій позивач посилається на ті обставини, що будучи спадкоємцем за заповітом від 02.03.2011 року не має можливості оформити в нотаріальній конторі свої права на успадковану частину спадкового майна внаслідок того, що не може надати нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно, оскільки їх оригіналами протиправно заволоділи відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У зв`язку з чим позивач змушена для захисту своїх спадкових прав пред`явити до відповідачів відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить суд поділити спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,9235 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами села на адміністративній території колишнього Лабушненської сільської ради Кодимського (наразі Подільський) району Одеської області за межами села (кадастровий номер 5122583400:01:002:0589).

Однак, суд вважає, що подана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно пункту 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Відповідно до пункту 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У змістісвоєї позовноїзаяви позивач ОСОБА_1 , в обґрунтування заявленої нею вимоги про зазначає ту обставину, що є спадкоємцем за заповітом складеним спадкодавцем ОСОБА_4 02.03.2011 року, згідно змісту якого, одну із належних їй земельних ділянок вона заповіла позивачу ОСОБА_1 .

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що документи додані до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не дозволяє встановити чи є земельна ділянка щодо якої спадкодавець ОСОБА_4 зробила своє розпорядження в заповіті від 02.03.2011 року на користь ОСОБА_1 саме земельною ділянкою з кадастровим номером 5122583400:01:002:0589, бо у змісті заповіту ідентифікацію земельної ділянки зроблено виключно за правовстановлюючим документом на неї державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 719632 виданого Кодимською райдержадміністрацією 21.04.2009 року, а у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованому 03.07.2020 року за № НВ-5114679562020 та у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2023 року № 352433272 взагалі не містять зазначення відомостей про правовстановлюючий документ на цю земельну ділянку.

Однак, суд звертає увагу на ту обставину, що 13.07.2020 року спадкодавець ОСОБА_4 склала інший заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 5122583400:01:002:0589 на користь ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.2-3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, у випадку якщо дійсно земельна ділянка щодо якої спадкодавець ОСОБА_4 зробила своє розпорядження в заповіті від 02.03.2011 року на користь ОСОБА_1 є саме земельною ділянкою з кадастровим номером 5122583400:01:002:0589, то заповіт від 02.03.2011 року у відповідній частині скасований, позивач ОСОБА_1 не є спадкоємцем за заповітом, а є лише спадкоємцем за законом першої черги, як дочка спадкодавця ОСОБА_4 .

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом спадкодавця ОСОБА_4 подавши нотаріусу відповідну заяву 13.04.2023 року.

Згідно положень ч.1 ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Внаслідок чого сторони у справі позивач ОСОБА_1 і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи спадкоємцями за законом першої черги, як діти спадкодавця ОСОБА_4 , мають рівні права на спадкову земельну ділянку, яка не охоплена заповітом, в рівних частках по 1/3 частині кожному.

У зв`язку з чим позивачу необхідно додатково здійснити виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, та додати докази, які дозволять суду ідентифікувати земельну ділянку з кадастровим номером 5122583400:01:002:0589 серед інших земельних ділянок, які зазначені в заповіті від 02.03.2011 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи наведене, для усунення зазначених вище недоліків позивачу необхідно подати до суду позовну заяву у новій редакція, яка б враховувала усунення недоліків її змісту, або окрему заяву із зазначенням в ній додаткових обставин на усунення недоліків, а також документ(-и), який(-і) дозволять здійснити ідентифікацію земельної ділянки, у кількості з врахуванням та відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст. 175, 185, 258-260 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спадщини та визнання права власності на нього залишити без руху.

Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків позовної заяви у встановлений суддею строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В.Вороненко