Вирок
від 29.12.2023 по справі 578/353/22
КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вирок

Іменем України

29 грудня 2023 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/353/22

Провадження № 1-кп/578/33/23

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумського району Сумської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 14.06.2022 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200480000212 від 04.02.2022

за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Веселе Білопільського району Сумської області, громадянство: України, з професійно - технічною освітою, місце роботи: майстер лісу в ДАП «Краснопільський агролісгосп», одружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з повідомленням потерпілого ОСОБА_5

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_6

захисник обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції

та установив:

04.02.2022 близько 17:00 год. у темну пору доби, ОСОБА_8 /далі по тексту також ОСОБА_8 / керував автомобілем марки ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/119-22/1461-ІТ від 12.04.2022 мав технічні несправності робочої гальмівної системи та приладів головного світла, та рухався по проїзній частині вулиці Калініна в селі Самотоївка Сумського району Сумської області у напрямку міста Суми. Під час руху по зазначеній вулиці, неподалік від домоволодіння номер 117, ОСОБА_8 нехтував безпекою дорожнього руху, не вибрав допустимої швидкості в межах видимості дороги в напрямку руху та при появі в нього об`єктивної можливості виявити на проїзній частині небезпеку для руху, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_9 /далі по тексту також ОСОБА_9 /, який рухався по проїзній частині у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, пневмоцефалії, переломів кісток склепіння, основи черепу та кісток обличчя (перелом лобної кістки ліворуч з переходом на дах лівої орбіти, перелом передньої стіни фронтального синуса; перелом медіальної та латеральної стінок лівої орбіти, перелом латеральної стінки правої орбіти без зміщення; осколковий перелом всіх стінок лівого максиллярного синусу зі зміщенням; осколковий перелом передньої, медіальної та латеральної стінок правого максиллярного синусу зі зміщенням; лінійний перелом альвеолярного відростку правої верхньощелепної кістки без зміщення, перелом передньої та задньої третини лівої виличної дуги без значного зміщення; осколковий перелом крилоподібного відростка ліворуч; ангулярний перелом нижньої щелепи ліворуч зі зміщення); забійно-рвані рани підборіддя, лівої виличної ділянки, гематоми повік обох очей, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, закритого перелому діафіза середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, рани передньої поверхні правого стегна.

Відповідно до висновку експерта №212 від 03.06.2022 травма голови і вигляді переломів склепіння та основи черепу, забою головного мозку, ускладнена субарахноїдальним крововиливом та пневмоцефалією була небезпечною для життя і за цією ознакою відноситься до тяжких тілесної ушкоджень; тілесне ушкодження в ділянці правого стегна не було небезпечним для життя, спричинило тривалий розлад здоров`я ( необхідний для консолідації перелому) та за цими ознаками відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; множинні синці та садна обличчя, тулуба, нижніх кінців: ушкодження в ділянці обличчя кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, так як для загоєння ран та зрощення переломів кісток обличчя необхідно термін понад 6 днів, але менше 21 дня, синці та садна кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/119-22/2047-ІТ від 15.04.2022, водій ОСОБА_8 при керуванні автомобілем марки ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україна №1306 від 10.10.2001 (далі по тексту також ПДР), передбачені пунктами:

12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

31.1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

31.4.3. Зовнішні світлові прилади:

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу.

Допущені ОСОБА_8 порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_8 по порушенню Правил дорожнього руху умисні, а форма вини до наслідків необережна.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій, які виразилися у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, що призвело до наїзду керованого ним транспорту на пішохода ОСОБА_10 та спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України /далі по тексту також КК/- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

14.06.2022 у кримінальному провадженні прокурорКраснопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_11 , котрийна підставі стст. 36-37 Кримінального процесуального кодексу України /далі по тексту також КПК/ здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12022200480000212 від 04.02.2022з однієї сторони (далі по тексту також прокурор), та підозрюваний/обвинувачений у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 з іншої сторони (далі по тексту також підозрюваний/обвинувачений), за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_12 , на підставі стст. 468, 469 КПК, у приміщенні Краснопільського відділу Сумської окружної прокуратури, розташованого за провулком Лікарняний, 7 смт Краснопілля Сумський район Сумська область, уклали угоду про визнання винуватості.

За умовами цієї угоди, підозрюваний ОСОБА_8 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; співпрацювати по розкриттю злочину.

Сторони уважають, що для укладення угоди істотне значення мають наступні обставини: ОСОБА_8 у ході досудового розслідування щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завданого збитку; позитивно характеризується за місцем проживання та роботи; скоєне ним кримінальне правопорушення не завдало істотної шкоди фізичним, юридичним особам та інтересам держави. Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку є такими або можуть бути визнані судом такими обставинами, що згідно зі статтею 66 КК, пом`якшують покарання ОСОБА_8 .

Обставин, передбачених статтею 67 КК, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.

Сторони цієї угоди дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною другою статті 286 КК як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_8 за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на строк у межах, визначених частиною четвертою статті 75 Кримінального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно зі статтею 468 КПК у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 14.06.2022 підтримав.

З матеріалів кримінального провадження також слідує, що потерпілий ОСОБА_9 на стадії досудового розслідування дав згоду на укладення угоди про візнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_8 від 14.06.2022. До ОСОБА_8 претензій не має, цивільний позов заявляти не буде. Просить призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі /ас 183/.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри (обвинувачення) у судовому провадженні. Обвинувачений та його захисник угоду про визнання винуватості підтримали та просили її затвердити.

На виконання вимог статті 474 КПК судом з`ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз.

Вислухавши думку прокурора, захисника обвинуваченого та обвинуваченого, які просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст цієї угоди, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд уважає, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, наявні підстави для ухвалення вироку.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Суспільний інтерес в укладенні цієї угоди полягає в забезпеченні швидшого досудового розслідування та судового провадження, зменшення навантаження на орган досудового розслідування та суд.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд доходить висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

Згідно зі ст 50, 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Згідно з частиною першою статті 75 Кримінального кодексу України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який визнає обвинувачення, є особою молодого віку, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку, згоду потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку, що узгоджене сторонами покарання за частиною другою статті 286 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, та про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а саме, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідає загальним засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством.

Таким чином, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена 14.06.2022 між прокурором Краснопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_8 за згодою потерпілого ОСОБА_9 , за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_12 , відповідає вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, і підлягає затвердженню.

Разом з цим, згідно з частиною третьою статті 75 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на засудженого ОСОБА_8 як особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, обов`язки у порядку статті 76 Кримінального кодексу України. Підстав для покладення додаткових обов`язків ОСОБА_8 суд не вбачає.

Призначення ОСОБА_8 узгодженої сторонами міри покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільних позовів пред`явлених до обвинуваченого ОСОБА_8 слід зазначити таке.

На стадії судового провадження надійшли цивільні позови: від Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 95 112, 43 грн. від Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації до обвинуваченого ОСОБА_13 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 10 876, 11 грн - задовольнити.

Обвинувачений та його захисник уважали, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, обвинувачений надавав матеріальну допомогу потерпілому на його лікування в медичному закладі, купував усі необхідні ліки та продукти харчування. Викладені обставини підтверджу платіжними квитанціями, а тому цивільний позов підлягає залишенню без розгляду. На їх переконання, цивільні позивачі у подальшому не позбавлені можливості доводити свої позовні вимоги у порядку Цивільного судочинства.

На запитання суду прокурор підтвердив, що довідки з медичного закладу про витрати по факту знаходження на лікуванні в стаціонарі ОСОБА_9 були отримані слідчим ще на стадії досудового розслідування, долучені до матеріалів кримінального провадження, та відкриті стороні захисту. Підтримує позицію сторони захистук щодо залишення цивільних позовів без розгляду.

Станом на дату проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні та вирішення питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості від представників цивільного позивача відмова від позову не надійшла. В матеріалах кримінального провадження наявні клопотання цивільних позивачів про розгляд позову за відсутності представника.

Згідно з частиною першою статті ст. 1166 Цивільного кодексу України /далі по тексту також ЦК/, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1206 ЦК передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Частиною 3 статті 1206 ЦК передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. З постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року. Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я , в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Як слідує з позову, фінансування КНП «Сумська обласна лікарня» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в частині покриття вартості послуг та енергоносіїв.

На підтвердження своїх позовних вимог КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» надала сумарні витрати на лікування ОСОБА_9 по факту знаходження на лікуванні в стаціонарі з 04.02.2022 по 11.02.2022 у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії та з 11.02.2022 по 04.03.2022 в ортопедично - травматологічному відділенні у загальному розмірі 95 112, 43 грн; 10 876,43 грн на відшкодування в Обласний бюджет Сумської області.

З огляду на наданні цивільними позивачами доказів на підтвердження позовних вимог, які не спростовані стороною захисту, суд вважає що пред`явленні до обвинуваченого цивільні позови є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню. Надані стороною захисту докази висновків суду не спростовують.

Ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 08.02.2022 було накладено арешт на майно, вилучене під час огляду місця події: автомобіль марки ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_14 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.03.2019; штани (джинси) синього кольору; светр в`язаний сірого кольору; штани спортивні синього кольору без лампасів та фірмових знаків; куртка темно-синього кольору; ботинки чоловічі темного кольору; шапка сірого кольору; шкарпетки чорного кольору; спідня білизна; футболка темного кольору.

Відповідно до положень частини четвертої статті 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, суд скасовує вказаний захід забезпечення кримінального провадження.

Долю речових доказів суд вирішує в поряду статті 100 КПК.

Згідно зі статтею 124 КПК суд стягує з обвинуваченого в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/119-22/1461-ІТ від 12.04.2022 грошовому розмірі 1716,20 гри; судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/1460-ІТ від 12.04.2022 грошовому розмірі 1029,72 гри; судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/119-22/2047-ІТ від 15.04.2022 грошовому розмірі 1716,20 грн, а усього у загальному грошовому розмірі 4462,12 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі частини 15 статті 615 КПК, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись стст. 128, 129, 370-375, 473 -475, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, Краснопільський районний суд Сумської області,

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.06.2022, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Краснопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_16 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_17 , у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200480000212, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_13 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому за цим законом узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_13 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 /два/ роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно зі статтею 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_13 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати накладений за Ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 08.02.2022 арешт на:

- автомобіль марки «ВАЗ-2101» номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_14 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.03.2019;

- штани (джинси) синього кольору; светр в`язаний сірого кольору; штани спортивні синього кольору без лампасів та фірмових знаків; куртка темно-синього кольору; ботинки чоловічі темного кольору; шапка сірого кольору; шкарпетки чорного кольору; спідня білизна; футболка темного кольору.

Речові докази:

-автомобіль марки «ВАЗ-2101» номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_14 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.03.2019, та переданий на відповідне зберігання до спец. майданчику ГУНП в Сумській області, за адресою: вул. Чернігівська, 16А, м. Суми, після набрання рішенням законної сили, повернути власнику;

- штани (джинси) синього кольору; светр в`язаний сірого кольору; штани спортивні синього кольору без лампасів та фірмових знаків; куртка темно-синього кольору; ботинки чоловічі темного кольору; шапка сірого кольору; шкарпетки чорного кольору; спідня білизна; футболка темного кольору, які передані на відповідне зберігання до камери зберігання речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області згідно квитанції № 02883, після набрання рішенням законної сили, знищити.

Стягнути з ОСОБА_13 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному грошовому розмірі 4462 /чотири тисячі чотириста шістдесят дві/ гривні 12 коп. за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 95 112, 43 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_13 , Паспорт громадянина України НОМЕР_3 на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (р/р НОМЕР_4 в Філія Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» ЄДРПОУ: 02000381 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_18 в сумі 95 112 (дев`яносто п`ять тисяч сто дванадцять) грн 43 коп.

Цивільний позов Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації до обвинуваченого ОСОБА_13 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 10 876, 11 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_13 , Паспорт громадянина України НОМЕР_3 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (отримувач ГУК у Сумській області/Сумська обл.24060300, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), код отримувача:37970404, рахунок отримувача: UA558999980314050544000018001, призначення платежу:»Інші надходження») витрати Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_18 в сумі 10 876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 11 коп.

Відповідно до частини другої статті 473 Кримінального процесуального кодексу України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі частини 15 статті 615 КПК, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК).

Суддя ОСОБА_19