Ухвала

від 01.01.2024 по справі 904/6844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

01.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6844/23

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради, смт. Солоне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край", м. Дніпро

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном; припинення володіння нерухомим майном

Суддя Ніколенко М.О.

ВСТАНОВИВ

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хлібний край» усунути перешкоди Солонянській селищній раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Набережна, ІІ, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району (колишній Солонянський район) Дніпропетровської області (реєстраційний номер 2090921112250), загальною площею 134 кв.м., привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній споруд;

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хлібний край» нерухомим майном: приміщення Б «Будинок рибака» площею 18,2 кв.м. та приміщення В «допоміжна будівля» площею 17,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Набережна, II, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району Дніпропетровської області, реєстрація права власності щодо якого проведена рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П. номер 52461604 від 01.06.2020 (номер запису - 36702266) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2090921112250.

Ухвалою від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 29.01.2024.

Прокурором разом з позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: приміщення літ. Б «Будинок рибака» площею 18,2 кв.м. та приміщення літ. В «допоміжна будівля» площею 17,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Набережна, II, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер 2090921112250).

В обґрунтування вищевказаної заяви прокурор зазначив, що в ході здійснення представницьких повноважень окружною прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: вул. Набережна, II, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району Дніпропетровської області.

Прокурор вказав, що на даний час представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" вживаються постійні активні дії, що можуть призвести до формальної зміни відповідача у справі. Однак, навіть формальне відчуження спричинить необхідність заміни відповідача та зміни предмета позову, що не відповідатиме принципу процесуальної економії.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 2).

Положеннями ч. 1 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до приписів ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів (ч. 1).

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2).

Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначено вище, предметом цього спору є вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (як титульного власника нерухомого майна) повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд та скасування державної реєстрації прав на самочинне будівництво.

З предмету спору вбачається, що позов такого типу може бути поданий лише до титульного власника будівлі. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, виконання рішення такого рішення суду буде неможливим. Що в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Разом з тим, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, слід значити, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника (відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача в майбутньому, заяву Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра слід задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (ідентифікаційний код 39746176, місцезнаходження: вул. Пастера, буд. 10, м. Дніпро, 49038) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: приміщення літ. Б «Будинок рибака» площею 18,2 кв.м. та приміщення літ. В «допоміжна будівля» площею 17,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Набережна, II, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер 2090921112250).

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (ідентифікаційний код 39746176, місцезнаходження: вул. Пастера, буд. 10, м. Дніпро, 49038) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: приміщення літ. Б «Будинок рибака» площею 18,2 кв.м. та приміщення літ. В «допоміжна будівля» площею 17,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Набережна, II, буд. 1б в с. Військове Дніпровського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер 2090921112250).

Стягувач: Солонянська селищна рада (ідентифікаційний код: 04339652; місцезнаходження: 52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 7).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (ідентифікаційний код 39746176, місцезнаходження: вул. Пастера, буд. 10, м. Дніпро, 49038)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.01.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 01.04.2027 включно.

Суддя М.О. Ніколенко