Рішення

від 28.12.2023 по справі 911/2277/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2277/22

Розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком»

до Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області

про стягнення 28 066,65 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

встановив:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - позивач, АТ «Укртелеком») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - відповідач) 28 066,65 грн., з яких 21 865,69 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 5 418,12 грн. інфляційних втрат та 782,84 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених законом зобов`язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 року відкрито провадження у справі № 911/2277/22, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Через канцелярію Господарського суду Київської області 19.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що з боку позивача належними та допустимими доказами не підтверджено факт надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 ГПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком», як оператор телекомунікації, на виконання вимог законодавчих актів надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, які мають на це право.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 63 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства» та ін. передбачено право окремих категорій громадян на пільги з оплати послуг зв`язку. Згідно положень вказаних Законів фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією Законів про соціальний захист, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а не за власні кошти позивача.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 911/1165/19).

Позивач стверджує, що органом, уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах на території Гірської сільської територіальної громади, до складу якої входять села: Гора, Затишне, Мартусівка, Ревне, є Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

При цьому позивач посилається на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №907-ІХ від 17.09.2020, який введено в дію з 01.01.2021, внесено зміни до статей 85, 86 і 89 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких розмежовано дохідні і видаткові джерела надходжень між районними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, закріплено фінансову базу за новоутвореними громадами для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень.

Рішенням Гірської сільської ради від 29.10.2021 № 761-21- VIII «Про затвердження нової редакції Положення та внесення змін в структуру та загальну чисельність працівників Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області» вирішено змінити з 01.01.2022 назву Управління гуманітарного розвитку соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Акціонерне товариство «Укртелеком» також посилається на положення статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Позивач вказує, що з 01.01.2021 у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України (з децентралізацією) змінено розподіл обсягу повноважень і фінансових ресурсів між районами і громадами, в тому числі і підхід щодо реалізації права на соціальний захист мешканців територіальних громад.

Для забезпечення єдиного підходу до виконання повноважень з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей територіальними громадами наказом Міністерства соціальної політики України № 868 від 30.12.2020 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей». Відповідно до пункту 1.3. рекомендацій для виконання цієї функції у структурі виконавчого органу територіальної громади має бути утворений структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або визначені відповідні уповноважені посадові особи.

Перелік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, міститься у Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, який відповідно до положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, є автоматизованим банком даних, що створений для забезпечення єдиного державного обліку осіб, що мають право на пільги за Законами України. За твердженнями позивача, інформація з цього реєстру використовується для здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Із наведених вище правових норм, за твердженнями позивача, випливає, що виконавчі органи управління (відділи) усіх сільських, селищних, міських рад набули повноважень компенсувати витрати на пільги з послуг зв`язку з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, тобто з 01.01.2021 органом, уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах на території Гірської сільської територіальної громади є Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, позивачем щомісячно надсилались засобами поштового зв`язку та на електронну адресу відповідача листи № 82і250/58-1138 від 06.05.2021, № 82і250/58-1513 від 04.06.2021, № 82і250/58-1857 від 06.07.2021, № 82і250/58-3039 від 06.08.2021, № 82і250/58-2414 від 06.09.2021, № 82і250/58-2734 від 06.10.2021, № 82і250/58-2967 від 06.11.2021, №82і250/58-29673467 від 06.12.2021, № 82і250/58-47 від 06.01.2022 з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період, які містять інформацію відповідно до п.2 Положення № 117 та актами звіряння розрахунків за надані послуги на пільгових умовах, зокрема: за січень-квітень 2021 на суму 7 954,13 грн., за травень 2021 на суму 1 880,49 грн., за червень 2021 на суму 1 804,41 грн., за липень 2021 на суму 1 932,80 грн., за серпень 2021 на суму 1 693,98 грн., за вересень 2021 на суму 1 778,26 грн., за жовтень 2021 на суму 1745,50 грн., за листопад 2021 на суму 1 542,77 грн., за грудень 2021 на суму 1 533,3 грн., що підтверджується описами вкладення у листи та доказами надсилання. У вказаних листах позивач просив відповідача провести звіряння інформації, що міститься в Реєстрі, у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику направити їх позивачу та оформити акт звіряння.

Вартість витрат на надання пільг на послуги зв`язку на загальну суму за період 01.01.2021 по 31.12.2021 відповідачем позивачу не відшкодовано, в зв`язку з чим останній звернувся до суду із позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

У силу положень Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності. ержава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Закон України №1789-VIII від 20.12.2016 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» доповнив пунктом 204 частину 1 статті 91 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв`язку до видатків місцевих бюджетів.

Згідно з частиною 2 статті 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1101 від 24.12.2019 затверджено «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення» (далі - Порядок № 1101).

Порядок № 1101 визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за програмою «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (далі - бюджетні кошти).

Слід зазначити, що даний Порядок розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки передбачає процедуру компенсації витрат на послуги, які надаються окремим категоріям громадян, що мають встановлені законодавством пільги, в тому числі й на послуги зв`язку.

Пунктами 2, 3 Порядку № 1101 (у редакції, чинній у спірний період) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1101 розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, кількості малих групових будинків та дітей, які перебувають в них, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Пунктами 7-9 Порядку № 1101 визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, за якими Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Підпунктом 10 пункту 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 постановлено ліквідувати у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Разом із тим, п.п. 10 пункту 2 цієї ж постанови Верховної Ради України у Київській області утворено Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Дівичківської сільської, Золочівської сільської, Переяславської міської, Пристоличної сільської, Студениківської сільської, Ташанської сільської, Циблівської сільської, Яготинської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Таким чином, у спірний період забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Бориспільського району Київської області (зокрема, на території Гірської територіальної громади), належало до компетенції Управління гуманітарного розвитку та соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Зазначене підтверджується також Положенням «Про управління гуманітарного розвитку та соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області», затвердженим рішенням Гірської сільської ради від 30.11.2020 року № 24-1-VIII, згідно пункту 1.1. якого основним завданням управління є участь у реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді, спорту та соціального захисту населення.

Крім того, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 №117 затвердив «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» (далі - Положення № 117).

Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики) (пункт 1 Положення № 117).

Відповідно до пункту 3 Положення № 117 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 30.12.2020 № 868 затверджені «Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій» (Рекомендації 1) та «Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей» (Рекомендації 2).

Зокрема, пп. 30 пункту 4.5. розділу 4 «Методичних рекомендацій з розроблення положень про структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій», передбачено, що місцевий структурний підрозділ соціального захисту населення в межах своїх повноважень забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Місцевим структурним підрозділом соціального захисту населення відповідно до пункту 4.1. зазначених рекомендацій є структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації.

Отже, відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, уповноваженими органами, які здійснюють облік осіб, що мають право на пільги, збирають, систематизують і зберігають інформацію щодо зазначених осіб, а також забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати, й ведуть Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Втім, як вбачається з матеріалів справи позивач залучив в якості відповідача Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Однак, суд не може погодитися з обраним таким відповідачем, та не може визнати його належним, та таким, що зобов`язаний здійснювати сплату заявлених позивачем коштів, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи у заявлений позивачем період уповноваженим органом у спірних правовідносинах було Управління гуманітарного розвитку та соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Однак, 01.01.2022, на підставі рішення Гірської сільської ради від 29.10.2021 № 761-21- VIII, вказане управління було перейменовано в Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, з визначенням нових функціональних обов`язків (затвердження нової редакції Положення про управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області) до яких водять: участь у реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді та спорту; здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань освіти, культури, молоді та спорту; аналіз стану освіти в громаді, прогнозування розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, удосконалення мережі відповідних навчальних закладів незалежно від типів і форм власності згідно з освітніми потребами громадян; розроблення та організація виконання програм розвитку освіти, культури, молоді та спорту; створення сприятливих умов для розвитку і функціонування української мови в суспільному житті, збереження та розвитку етнічної, мовної і культурної самобутності національних меншин, які проживають в громаді; створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти; навчально-методичне керівництво та координація діяльності навчальних, культурно-мистецьких та спортивних закладів громади, організація їх фінансового забезпечення, зміцнення їх матеріальної бази; координація діяльності культурних та спортивних закладів різних форм власності; участь у комплектуванні навчальних, культурних та спортивних закладів кадрами, в тому числі керівними; удосконалення професійної кваліфікації працівників, їх перепідготовка та атестація у порядку, встановленому відповідно до чинного законодавства; сприяння проведенню експериментальної та інноваційної діяльності у навчально-виховному процесі навчальних, культурно-мистецьких та спортивних закладів громад.

У той самий час, та як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - з ідентифікаційним номером 44641466; дата запису: 07.12.2021; номер запису: 1003541020000008685 було створено нову юридичну особу, а саме: Відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка в свою чергу увібрала функції пов`язані із забезпечення соціального захисту населення на території Гірської сільської ради.

На офіційному інтернет-ресурсі Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області розміщені основні завданнями Відділу соціального захисту населення до яких, зокрема, входять: забезпечення реалізації на території сільської ради державної політики у сфері соціального захисту населення, організації надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати; організація надання соціальних послуг, проведення соціальної роботи в комунальних закладах, установ і служб та залучення недержавних організацій, які надають соціальні послуги; співпраця з територіальними громадами щодо розвитку соціальних послуг у громаді; розроблення та організація виконання комплексних програм і заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення, сімей і громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, всебічне сприяння в отриманні ними соціальних виплат і послуг за місцем проживання/перебування; забезпечення якісного надання соціальних послуг, установлення зв`язків з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, родичами громадян, яких обслуговує Комунальний заклад «Ревненське відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового перебування та надання соціальних послуг» Гірської сільської ради, з метою сприяння в наданні соціальних послуг громадянам.

Таким чином, у нинішній час відділом соціального захисту Гірської сільської ради реалізується можливість звернення громадян для отримання соціальних послуг, зокрема, шляхом координування мешканців ОТГ, надання консультацій, зокрема, у вигляді взаємодії з Відділом соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що позивачем пред`явлено позов про стягнення 21 865,69 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 5 418,12 грн. інфляційних втрат та 782,84 грн. 3% річних до неналежного відповідача, адже Управління гуманітарного розвитку виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області не надає соціальні послуги населенню, та не здійснює функції з їх забезпечення, однак, таким суб`єктом, та фактично належним відповідачем у даних спірних правовідносин є Відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Разом із цим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палата Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Однак позивач не скористався наданим йому частиною 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення з клопотанням щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палата Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже, позовну вимогу про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах в сумі 21 865,69 грн. пред`явлено до неналежного відповідача, в зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 418,12 грн. інфляційних втрат та 782,84 грн. 3% річних, нарахованих позивачем на заявлену до стягнення суму боргу за допущене, на його думку, прострочення виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування витрат, понесених позивачем унаслідок надання послуг на пільгових умовах, також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частино 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін