Ухвала

від 29.12.2023 по справі 915/1871/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

29 грудня 2023 року Справа № 915/1871/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 16579/23 від 19.12.2023) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», вул. 7 Слобідська, буд. 70 В/1, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39589483); електронна пошта в системі «Електронний суд»: office@mkgaszbut.com.ua;, електронна пошта, зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: company@mkgaszbut.104.ua про видачу судового наказу за вимогою до боржника Німецької євангелічно-лютеранської релігійної громади, вул. Адміральська, буд. 12, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 25374612) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР547-363-20 від 28.12.2019 в розмірі 108 254, 99 грн., яка складається з: 78 635, 68 грн. - суми боргу; 4 085, 19 грн. - 3 % річних; 25 534, 12 грн. - інфляційних втрат, а також 268, 40 грн. - витрат по сплаті судового збору.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Німецької євангелічно-лютеранської релігійної громади заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР547-363-20 від 28.12.2019 в розмірі 108 254, 99 грн., яка складається з: 78 635, 68 грн. - суми боргу; 4 085, 19 грн. - 3 % річних; 25 534, 12 грн. - інфляційних втрат, а також 268, 40 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо невиконання боржником Німецькою євангелічно-лютеранською релігійною громадою умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР547-363-20 від 28.12.2019 в частині своєчасної сплати боржником взятих на себе за договором зобов`язань щодо оплати поставленого природного газу в період січень-квітень 2022.

Заявник в заяві зазначив, що на підставі договору заявник поставив відповідачу у січні - квітні 2022 року природний газ обсягом 1 143,14 куб.м. на загальну суму 74 831,42 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі:

1. № МК382000908 від 31.01.2022 обсягом 1 128,42 куб.м. 74 107, 73 грн;

2. № МК382002175 від 28.02.2022 обсягом 14,7 куб.м. 722, 71 грн;

3. № МК382003080 від 31.03.2022 обсягом 0,01 куб.м. 0, 49 грн;

4. № МК382004283 від 30.04.2022 обсягом 0,01 куб.м. 0, 49 грн;

Загальний розмір заборгованості за вказаними актами становить 78 635, 68 грн. (детальний розрахунок заборгованості надається в додатку до цієї заяви).

За порушення виконання грошового зобов`язання заявником нараховано боржнику відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (вх. № 16579/23 від 19.12.2023) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Судом встановлено, що до заяви заявником додано договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР547-363-20 від 28.12.2019, укладений між ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗЗБУТ" та Німецькою євангелічно-лютеранською релігійною громадою.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 9.4 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками за наявності.

Умовами договору не передбачено пролонгації договору.

Заявником не долучено до заяви доказів внесення змін до договору в частині продовження строку його дії шляхом укладення додаткової угоди тощо.

Отже, заявник звернувся до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника на підставі договору заборгованості за поставлений в січні-квітні 2022 природний газ, надавши договір, строк дії якого закінчився 2020.

Судом також встановлено, що до заяви заявником долучено акти приймання-передачі на загальну суму 74 831, 42 грн. Водночас заявником заявлено до стягнення 78 635, 68 грн. - суми основного боргу, тобто не підтвердженою жодними доказами є заборгованість в розмірі 3 804, 26 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву з порушенням вимог ст. 148, 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147-148, 150-154, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (заява вх. № 16579/23 від 19.12.2023) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 29.12.2023.

Суддя Е. М. Олейняш