Ухвала

від 01.01.2024 по справі 915/1894/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

01 січня 2024 року Справа № 915/1894/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 16749/23 від 21.12.2023) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», вул. 7 Слобідська, буд. 70 В/1, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 39589483); електронна пошта в системі «Електронний суд»: office@mkgaszbut.com.ua, електронна пошта, зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: company@mkgaszbut.104.ua про видачу судового наказу за вимогою до боржника Фермерського господарства «АГРОЛАЙФ», с. Українка, Вітовський район, Миколаївська обл., 57281 (код ЄДРПОУ 33976214); електронна пошта: vkhom@gmail.com про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу № 60АР547-415-21 від 12.07.2021 року в розмірі 307 909, 20 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Фермерського господарства «АГРОЛАЙФ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» заборгованість за договором постачання електричної енергії споживачу № 60АР547-415-21 від 12.07.2021 року в розмірі 307 909, 20 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо невиконання боржником Фермерським господарством «АГРОЛАЙФ» умов договору постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасної сплати боржником взятих на себе за договором зобов`язань щодо оплати спожитої електроенергії за договором. За порушення виконання грошового зобов`язання заявником відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (вх. № 16749/23 від 21.12.2023) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено в розмірі 2 684 гривні.

Таким чином, граничний розмір грошової вимоги, за якою може бути виданий судовий наказ, становить 268 400, 00 грн. (2 684 грн. х 100 = 268 400 грн.).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Фермерського господарства «АГРОЛАЙФ» заборгованості у розмірі 307 909, 20 грн.

Отже, заявником всупереч положенням ч. 1 ст. 148 ГПК України подано вимогу про стягнення грошової суми, яка перевищує граничну межу, встановлену законом для стягнення грошової заборгованості в порядку наказного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147-148, 150-154, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (заява вх. № 16749/23 від 21.12.2023) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 01.01.2024

Суддя Е. М. Олейняш