Ухвала

від 02.01.2024 по справі 916/5801/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"02" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5801/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби

до відповідача-1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой»

про визнання договору да додаткової угоди недійсними

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», яким він просить суд:

-Визнати недійсним договір підряду від 26.11.2021 № 36 П/21, укладений між відповідачами, про закупівлю послуг «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка- Цебрикове-Знам`янка-Березівка на ділянці км 27+000 км 38+000» на суму 350078550грн,

-Визнати недійсною додаткову угоду від 13.12.2023 № 6 до договору підряду від 26.11.2021 № 36П/21.

Позовні вимоги мотивовані тим, що закупівлю робіт та подальше укладення договору за результатами відкритих торгів за відсутності бюджетного фінансування на вказані цілі, та без проведення у встановленому законодавстві порядку реєстрації бюджетних зобов`язань в органах казначейства, що унеможливлює виконання укладеного договору, внаслідок чого він є завідомо невиконуваним бюджетною організацією, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки правочин має бути спрямований на настання реальних наслідків.

Одночасно прокурор просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-Заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов`язані з виконанням умов договору підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до договору,

- Заборонити Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 до договору,

-Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 до договору.

Прокурор посилається на те, що за інформацією ГУ ДКС в Одеській області від 15.06.2023 та від 01.11.2023 бюджетні зобов`язання за договором підряду в органах казначейства не зареєстровані, але це не виключає можливості, що замовник зареєструє такі зобов`язання в ході розгляду справи. Зазначене, на думку прокурора, призведе до необхідності збільшувати позовні вимоги шляхом заявлення вимог про застосування наслідків визнання договору недійсним. До того ж, прокурор посилається на те, що вжиття заходів забезпечення позову не призведе до блокування господарської діяльності ТОВ «Ростдорстрой», оскільки стосується лише конкретних робіт за певним договором, а тому є достатнім і співмірним з огляду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з п. 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Оскільки в даному випадку прокурором пред`явлено немайнові позовні вимоги (про визнання договору та додаткової угоди до нього), тому в даному випадку не має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Згідно частин 2, 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, подана прокурором заява про забезпечення позову, в порушення вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає про наявність у відповідача-1 можливості розпорядження бюджетними коштами та відповідно можливості проведення оплат за договором за виконані відповідачем-2 роботи.

Надаючи оцінку таким доводам, суд враховує, що відповідно до п. 20.3. договору (в редакції додаткової угоди №2) з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань по даному Договору Підрядник надає Замовнику, документ, що підтверджує внесення забезпечення виконання договору у розмірі 1750392,75 грн, відповідно до умов тендерної документації. Вищевказане забезпечення повертається Замовником після виконання Підрядником договору.

Замовник має право повернути підряднику забезпечення виконання договору під час дії воєнного стану в України, за умови письмового звернення Підрядника щодо повернення такого забезпечення з наданням гарантійного листа про надання повторного забезпечення виконання договору на умовах, визначених договором, протягом 20 робочих днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, або ж протягом 20 робочих днів з дня відновлення робіт з Договором, якщо це настане раніше.

В такому випадку днем настання обставин щодо повернення забезпечення виконання Договору є дата отримання Замовником відповідного звернення та гарантійного листа Підрядника.

У разі повернення Замовником забезпечення виконання Договору за обставин, визначених цим пунктом договору, Підрядник зобов`язаний протягом 20 робочих днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або ж протягом 20 робочих днів з дня відновлення робіт за Договором, якщо це настане раніше, надати Замовнику нове (повторне) забезпечення виконання Договору на умовах визначених Договором та тендерною документацією по процедурі закупівлі, за результатами якої, укладено відповідний Договір.

У випадку повернення замовником забезпечення виконання договору Підряднику, проведення будь-яких фінансових платежів за даним договором можливе виключно після отримання Замовником повторного забезпечення виконання Договору.

Згідно п.4.11. договору (в редакції додаткової угоди №2) якщо Підряднику було повернуто забезпечення виконання Договору, на умовах п.20.3.3 договору, оплата виконаних робіт та попередня оплата не здійснюються до моменту повторного отримання забезпечення виконання Договору від Підрядника, що передбачено п.п.20.3.4.

Із змісту наведених положень договору вбачається, що виконання робіт та відповідно подальша їх оплата ставиться в залежність від двох обставин, а саме: закінчення воєнного стану та внесення підрядником забезпечення.

При цьому умовами договору чітко передбачено можливість здійснення оплат виключно після внесення забезпечення.

Загальновідомою є обставина введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.

Однак, прокурор не надав суду доказів внесення відповідачем-2 забезпечення чи початку виконання підрядних робіт за спірним договором.

При цьому суд також враховує, що прокурором не надано доказів того, що з моменту укладання договору підряду і до теперішнього часу, перерахування коштів за договором та додатковими угодами взагалі здіснювалось.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про недоведення прокурором наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, а також того, що невжиття запропонованих їм заходів забезпечення може якимось чином ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за умови відсутності доказів початку виконання відповідачем в умовах воєнного стану робіт та внесення ним забезпечення, що є обов`язковим, та має наслідком виникнення у замовника права оплати робіт.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Відмовити заступнику керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в задоволенні заяви Фермерського господарства "Анаста" про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано 02.01.2024

Суддя В.В. Литвинова