Рішення

від 19.12.2023 по справі 920/1179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2023м. СумиСправа № 920/1179/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1179/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (вул. Січових Стрільців, буд. 17, оф. 24, м. Бровари, Київська область, 07400)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдекорпласт" (вул. Привокзальна, буд. 33/2, м. Суми, 40000)

про стягнення 1 491 666 грн 75 коп.,

представники учасників справи:

від позивача - Шевченко К.М.;

від відповідача - не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 491 666 грн 75 коп., в тому числі 945 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 223 589 грн 59 коп. пені, 60 492 грн 73 коп. 3% річних, 262 584 грн 43 коп. інфляційних втрат відповідно до договору поставки № 03ПП20 від 23.01.2020, укладеного між сторонами. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (22 375 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу).

Ухвалою від 16.10.2023 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1179/23, призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.11.2023, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення..

Копія ухвали суду від 16.10.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження (вул. Привокзальна, буд. 33/2, м. Суми, 40000).

Станом на 15.11.2023 в матеріалах справи відсутні відомості про вручення відповідачу копії ухвали від 16.10.2023.

Ухвалою від 15.11.2023 господарський суд відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 04.12.2023, 10:45.

Ухвалою суду від 30.11.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (вх. № 4685 від 29.11.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/1179/23; доручив Броварському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1179/23 04.12.2023 о 10 год. 45 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник позивача.

У судовому засіданні 04.12.2023, за участю представника позивача (в режимі відеоконференції), суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 19.12.2023, 12-00; протокольну ухвалу про доручення Броварському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1179/23 19.12.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача.

Суд повідомив відповідача про дату, час та місце розгляду справи ухвалою від 05.12.2023.

Ухвали суду від 16.10.2023, від 15.11.2023, від 05.12.2023, що були надіслані відповідачу за місцезнаходженням повернуті до суду з відмітками пошти від 25.11.2023, від 11.12.2023 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

23.01.2020 між сторонами укладений договір поставки № 03ПП20, за умовами якого позивач зобов`язується поставляти й передавати у власність, а відповідач зобов`язується приймати й оплачувати на умовах договору поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен та інші види полімерної сировини, рівномірними партіями протягом терміну дії договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Якщо жодна із сторін не пізніше як за десять днів до закінчення строку дії цього Договору не вимагає його припинення, то він вважається таким, що пролонгується ще на один рік (п. 10.1, 10.2. договору).

Поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної (п. 1.2. договору).

Загальна ціна договору складається із вартості всіх поставок за період дії договору. Ціна, кількість та асортимент товару встановлюється у видаткових накладних по кожній партії поставки товару. Продаж товару здійснюється на умовах 100 % передоплати. Постачальник може встановити інший порядок розрахунків за згодою покупця, що викладається в додатковій угоді або в додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору (п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

27.08.2021 сторони уклали додаток № 14 до договору, за умовами якого позивач зобов`язався у строк до 01.09.2021 поставити відповідачу товар вартістю 1 182 280 грн. 97 коп., а відповідач зобов`язався прийняти товар та здійснити його оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата його передачі покупцеві (вантажоодержувачу) вказана у відповідній накладній (п. 1, 2, 4, 5 додатку № 14).

Відповідно до видаткової накладної № 233 від 30.08.2021 позивач поставив відповідачу товар за договором згідно з додатком № 14 вартістю 1 182 280 грн. 97 коп. Товар отриманий представником відповідача за довіреністю № 42 від 27.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 945 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу товару за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковою накладною № 233 від 30.08.2021 та довіреністю № 42 від 27.08.2021.

Відповідач не розрахувався повністю за товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача становить 945 000 грн. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 945 000 грн 00 коп. заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховані 3% річних в сумі 60 492 грн. 73 коп. та інфляційні втрати в сумі 262 584 грн. 43 коп. за період з 29.09.2021 до 06.10.2023, виходячи з суми заборгованості за поставлений товар, з урахуванням часткових оплат.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, суд встановив, що з урахуванням строків розрахунків, узгоджених сторонами у п. 5 додатку № 14 до договору, відповідач був зобов`язаний розрахуватися за товар, що отриманий 30.08.2021 у строк до 29.09.2021 включно. Прострочення виконання грошового зобов`язання почалося з 30.09.2021.

За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 262 584 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 60 395 грн. 55 коп. 3% річних.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 97 грн. 18 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю, оскільки станом на 29.09.2021 зобов`язання з оплати товару не було простроченим.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.3. договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 223 589 грн 59 коп. за період з 07.04.2023 до 06.10.2023 (шість місяців, що передували зверненню до суду), виходячи з суми заборгованості за товар в розмірі 945 000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що п. 8.3 договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

Умова, передбачена цим пунктом договору ("за кожен день прострочення"), не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

У зв`язку із зазначеним, правомірним, з урахуванням строків оплати товару, погоджених сторонами, є нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України (з 30.09.2021 до 29.03.2022).

Суд встановив, що заявлена позивачем до стягнення пеня нарахована поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 223 589 грн 59 коп. за період з 07.04.2023 до 06.10.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдекорпласт" (вул. Привокзальна, буд. 33/2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37052981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (вул. Січових Стрільців, буд. 17, оф. 24, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 36998670) 945 000 грн 00 коп. заборгованості за товар, 60 395 грн. 55 коп. 3% річних, 262 584 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 19019 грн 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 02.01.2024 (у період з 25.12.2023 до 01.01.2024 суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці).

Суддя Д. В. Вдовенко