Рішення

від 14.09.2023 по справі 361/6219/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6219/22

провадження № 2/361/1647/23

14.09.2023

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави із вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області (далі - Броварська БКЛ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 у загальному розмірі 71576 грн. 48 коп.

В обґрунтування позову зазначав, що 15 серпня 2022 рокувироком Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Вироком встановлено, що 20 серпня 2021 рокуприблизно о 18.50 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі "Київ-Чернігів" за 21 м до будинку № 30 по вулиці Чкалова у місті Бровари Київської області у напрямку до м. Чернігова, порушив вимоги п. п. 2.3 "б", 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, не надав дорогу зустрічному автомобілю марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по цій же автомобільній дорозі "Київ-Чернігів" у напрямку до м. Києва, у результаті чого відбулося зіткнення між середньою частиною автомобіля марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та правою боковою частиною автомобіля марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Внаслідок порушень ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України відбулася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої пасажир автомобіля марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді підкапсулярного розриву верхнього полюсу лівої нирки, забою лівої нирки, гематоми заочеревинного простору зліва, а пасажир автомобіля марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, гематоми повік лівого ока, забою м`яких тканин лобної області зліва, перелому потиличної кістки зі зміщенням уламків, субдуральної гематоми ліворуч, забою головного мозку, перелому 2-11 ребер справа зі зміщенням уламків, правобічного гемо-пневмотораксу, перелому лівих лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_2 у періоди з 20 по 25 серпня 2021 року і з 25 серпня по 03 вересня 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Броварській БКЛ, всього на лікування потерпілої від злочину витрачено бюджетних коштів на загальну суму 71576 грн. 48 коп., які ОСОБА_1 , який вчинив дане кримінальне порушення, добровільно не відшкодовані, тому Прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави, оскільки Броварська БКЛ не зверталася до суду з позовом до винної особи про стягнення витрачених бюджетних коштів, що є достатнім аргументом бездіяльності даного медичного закладу, що належить територіальним громадам, та підставою для застосування представницьких повноважень прокурором та захисту порушених інтересів держави.

Цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не заявлявся.

Прокурор Митя І.Ю. у судовому засіданні позов підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеному вище, враховуючи, що відповідач добровільно відшкодував 6000 грн., просила суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 65576 грн. 48 коп.

Броварська міська рада Броварського району Київської області, Калинівська селищна рада Броварського району Київської області, Зазимська сільська рада Броварського району Київської області та Броварська БКЛ у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких просили суд розглянути справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують та просили суд їх задовольнити.

Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області, Калитянська селищна рада Броварського району Київської області у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких просили розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог із урахуванням часткового добровільного відшкодування ним витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 6000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2022 року,ухваленого у справі № 361/10539/21, відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Вироком встановлено, що 20 серпня 2021 рокуприблизно о 18.50 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі "Київ-Чернігів" за 21 м до будинку № 30 по вулиці Чкалова у місті Бровари Київської області у напрямку до м. Чернігова, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, перед початком зміни напрямку руху для подальшого виконання маневру розвороту у встановленому для цього місці, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п. п. 2.3 "б", 10.1 Правил дорожнього руху України, під час виконання маневру розвороту всупереч вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України не надав дорогу зустрічному автомобілю марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по автомобільній дорозі "Київ-Чернігів" у напрямку до м. Києва, у результаті чого відбулось зіткнення між середньою частиною автомобіля марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та правою боковою частиною автомобіля марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Внаслідок порушень ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3 "б", 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України відбулася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої пасажир автомобіля марки "Great Wall", моделі "Haval М4", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 згідно із висновком судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді підкапсулярного розриву верхнього полюсу лівої нирки, забою лівої нирки, гематоми заочеревинного простору зліва, а пасажир автомобіля марки "Daewoo", моделі "Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, гематоми повік лівого ока, забою м`яких тканин лобної області зліва, перелому потиличної кістки зі зміщенням уламків, субдуральної гематоми ліворуч, забою головного мозку, перелому 2-11 ребер справа зі зміщенням уламків, правобічного гемо-пневмотораксу, перелому лівих лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3 "б", 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Із листа Броварської БКЛ від 22 вересня 2022 року № 2001, калькуляцій № 19 та б/н, актів виконаних робіт від 19 вересня 2022 року вбачається, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 перебувала у Броварській БКЛ на стаціонарному лікуванні з 20 по 25 серпня 2021 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії № 1 та з 25 серпня по 03 вересня 2021 року в хірургічному відділенні. Загальна вартість витрат бюджетних коштів на стаціонарне лікування (15 днів) потерпілої ОСОБА_2 становить 71576 грн. 48 коп.

Цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 не заявлявся.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У ч. 3 ст. 1206 ЦК України передбачено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок), у п. 1 якого встановлено, що згідно із ст. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

За змістом п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Відповідно до п. 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови № 3 від 31 березня 1989 року "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" та п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" вказав на те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 7 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що порушення водієм ОСОБА_1 , відповідачем у справі, вимог п. п. 2.3 "б", 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні у Броварській БКЛ, що перебуває у спільній власності територіальних громад, у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії № 1 у період з 20 по 25 серпня 2021 року та в хірургічному відділенні у період з 25 серпня по 03 вересня 2021 року. Загальні витрати бюджетних коштів на стаціонарне лікування (15 днів) потерпілої ОСОБА_2 складають 71576 грн. 48 коп.

У ході розгляду судом даної цивільної справи, відповідач ОСОБА_1 добровільно частково відшкодував закладу охорони здоров`я витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 6000 грн., невідшкодованими залишаються витрати на лікування потерпілої в розмірі 65576 грн. 48 коп. (71576 грн. 48 коп. - 6000 грн.).

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позов про відшкодування закладу охорони здоров`я витрат на лікування потерпілого у кримінальному провадженні не заявлявся, визнання позову відповідачем ОСОБА_1 , добровільну сплату останнім витрат на лікування в розмірі 6000 грн., суд дійшов висновку, що позов Прокурора ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, тому на користь Броварської БКЛ із відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню невідшкодовані витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у загальному розмірі 65576 грн. 48 коп.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 82, 89, 141, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 01994497, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 65576 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.