Рішення

від 07.12.2023 по справі 367/3343/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3343/23

Провадження №2/367/4067/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивачка обґрунтовує тим, що 11.06.2020 р. між нею та ТОВ «ТД «Аметист» був укладений договір надання послуг, відповідно до якого відповідач зобов`язався в термін 30 днів виконати наступні роботи: виготовлення дверних блоків з дерева + МДФ в к-ті 3 комплекти пофарбувати емаллю по кольору RAL + скло з фацетом. Відповідно до п. 4 цього договору вартість робіт становить 16500,00 грн, з яких відповідачем отримано 7000,00 грн (50 % від вартості товару).

В подальшому, 23.06.2020 р. між нею а ТОВ «ТД «Аметист» був укладений ще один договір надання послуг, відповідно до якого відповідач зобов`язався в термін 20 днів виконати наступні роботи: виготовлення гардеробної кімнати з ДПС 18 мм, фасади МДФ пофарбувати згідно зразка RAL. Відповідно до п. 4 цього договору вартість робіт становить 29000,00 грн, з яких відповідачем отримано 12900,00 грн (50 % від вартості товару).

Всього за цими договорами вона сплатила відповідачу 19900,00 грн.

В той же час, відповідач не виготовив та не поставив їй товар, вказаний в договорах, до теперішнього часу.

19.11.2020 р. вона направила відповідачу заяву про повернення коштів за невиконаними договорами, однак відповіді досі не отримала.

25.10.2022 року заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/204/21 позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» про захист прав споживачів була задоволена частково та стягнуто з відповідача пеню за договорами надання послуг від 11.06.2020 р. та від 23.06.2020 р. у розмірі 8314,00 гривень з період з 13.07.2020 року по 12.01.2021 рік.

В іншій частині було відмовлено у зв`язку з тим, що сторона позивача не ставила вимогу щодо розірвання договору підряду.

До теперішнього часу рішення суду не виконане.

У зв?язку з вищенаведеним позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить розірвати договір про надання послуг від 11.06.2020 року, який укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» та ОСОБА_1 ; розірвати договір про надання послуг від 23.06.2020 року, який укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» та ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» на користь ОСОБА_1 попередню оплату за договорами надання послуг від 11.06.2020 року та 23.06.2020 року у розмірі 19 900 гривень та пеню у розмірі 38 993,5 гривень; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В судове засідання позивачка не з`явилась, від її представника надійшла заява про проведення судового засідання без його та відповідачки участі, позовні вимоги підтримав, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце слухання справи, в тому числі шляхом публікації оголошення на сайті судової влади, відзив на позов не подав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 11.06.2020 р. між ТОВ «ТД «Аметист» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) було укладено договір надання послуг (а.с. 11), згідно п. 1.1, 2.1 якого виконавець зобов`язався в термін 30 днів виконати виготовлення дверних блоків з дерева + МДФ в к-ті 3 комплекти пофарбувати емаллю по кольору RAL + скло з фацетом.

Згідно п.п. 4.1-4.3 цього договору повна вартість матеріалів і послуг складає 16500,00 грн, з яких відповідачем отримано 7000,00 грн, а залишок оплачується замовником після завершення надання послуг.

Також, 23.06.2020 р. між ТОВ «ТД «Аметист» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) було укладено договір надання послуг, згідно п. 1.1, 2.1 якого виконавець зобов`язався в термін 20 днів виконати виготовлення гардеробної кімнати з ДСП 18 мм, фасади МДФ пофарбувати згідно зразка RAL.

Згідно п.п. 4.1-4.3 цього договору повна вартість матеріалів і послуг складає 29000,00 грн, з яких відповідачем отримано 12900,00 грн, а залишок оплачується замовником після завершення надання послуг.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами позивачка направила на адресу ТОВ «ТД «Аметист» заяву про повернення коштів за невиконані договори надання послуг, у якій просила повернути їй сплачені нею кошти у розмірі 19900,00 грн у триденний термін.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25.10.2022 року по справі № 367/204/21 позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» про захист прав споживачів була задоволена частково та стягнуто з відповідача пеню за договорами надання послуг від 11.06.2020 р. та від 23.06.2020 р. у розмірі 8314,00 гривень з період з 13.07.2020 року по 12.01.2021 рік.

У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як встановлено судом, позивач виконала зобов`язання зі свого боку, сплативши аванс за договором від 11.06.2020 року у розмірі 7 000 грн., що підтверджується п. 4.3 Договору від 11.06.2020 року та за договором від 20.06.2020 рокуу розмірі 12 900 грн., що підтверджується п. 4.3 Договору від 20.06.2020 року

Відповідачем у свою чергу не надано доказів виконання зобов`язань з виготовлення дверних блоків з дерева + МДФ в к-ті 3 комплекти пофарбування емаллю по кольору RAL + скло з фацетом та виготовлення гардеробної кімнати з ДПС 18 мм, пофарбування фасадів МДФ згідно зразка RAL.

Суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором від 11.06.2020 року та договором від 20.06.2020 року належним чином, і розцінює ці обставини істотним порушенням умов договору, а відтак позивач на підставі наведених норм закону вправі вимагати розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 Цивільного Кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного Кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, регулює Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

При вирішенні спорів про захист прав споживача слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, лежить на продавцеві.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Згідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як встановлено в судом, відповідач порушив право позивача як споживача на своєчасне виконання замовлення з виготовлення дверних блоків з дерева + МДФ в к-ті 3 комплекти пофарбування емаллю по кольору RAL + скло з фацетом та виготовлення гардеробної кімнати з ДПС 18 мм, пофарбування фасадів МДФ згідно зразка RAL, в зв`язку з чим позивач має право на відшкодування заподіяних ним збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Розмір пені, зазначений у договорі визначається за формулою: Пеня =С * РП * Д : 100, де С - Сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі, Д - Кількість днів прострочення.

Пунктом 5.1 укладених між сторонами договорів передбачено сплату виконавцем пені в сумі 0,1 % за кожен день прострочки виконання замовлення.

Так, позивач звернулась з вимогою про стягнення пені за період з 12.01.2023 року по 18.05.2023 року.

Згідно ст. 258 ЦПК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, у період з 18.05.2022 року до 18.05.2023 року розмір пені за договором від 11.06.2020 року буде становити: 16 500 грн. * 0,1% * 365 дн : 100 = 6 022,50 грн.

У період з 18.05.2022 року до 18.05.2023 року розмір пені за договором від 20.06.2020 року буде становити: 29 000 грн. * 0,1% * 365 дн : 100 = 10 585,00 грн.

Загальна сума пені за спірними договорами становить 16 607,50 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання послуг від 11.06.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ТД «Аметист» та договір про надання послуг від 20.06.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ТД «Аметист» - підлягають розірванню, а також з відповідача підлягає стягненню попередня оплата за договорами у розмірі 19 900 грн та пеня у розмірі 16 607,50 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають часковому задоволенню.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає також судовий збір на користь держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому судовий збір у розмірі 2 802,10 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 610, 611, 624, 629, 651, 653, 837, 852 ЦК України, ст.ст. 13, 141, 258, 259, 280-283 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Розірвати Договір про надання послуг від 11.06.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариствм з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист».

Розірвати Договір про надання послуг від 20.06.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариствм з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37284226, адреса: вул. Красовського, буд. 22, м. Бровари, Київська область, 07400) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) попередню оплату за договорами надання послуг від 11.06.2020 р. та від 23.06.2020 р. у розмірі 19 900,00 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37284226, адреса: вул. Красовського, буд. 22, м. Бровари, Київська область, 07400) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пеню за договорами надання послуг від 11.06.2020 р. та від 23.06.2020 р. у розмірі 16 607,50 грн (шістнадцять тисяч шістсот сім гривень 50 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аметист» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37284226, адреса: вул. Красовського, буд. 22, м. Бровари, Київська область, 07400) на користь держави судовий збір у розмірі 2 802,10 грн (дві тисячі вісімсот дві гривні 10 копійок).

В решті позову відмовити.

Копію рішення суду направити сторонам по справі до відома.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова