Ухвала

від 27.12.2023 по справі 761/38036/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №761/38036/23 1-кп/760/3130/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, та можливість призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 22023000000000773 від 31.07.2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Солом`янського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження №22023000000000773 від 31.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, в якому ухвалою суду від 20.11.2023 року було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2023 року щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 05.01.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 були подані клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

В судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підтримав вищевказане клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , зазначивши, зокрема, що його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а також продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, адже з урахуванням віку обвинуваченого ОСОБА_6 , останній у відповідності до положень ст.22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не може перебувати на військовій службі та в умовах воєнного стану на території України має право та можливість залишити територію України та виїхати за кордон. Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 має громадянство РФ та активи на її території, що дасть останньому змогу вільно перебувати на території держави-агресора, а також встановлено зв`язок ОСОБА_6 із ОСОБА_17 та наступними юридичними особами: ООО "ЛОСИНЫЙ ОСТРОВ" (ИНН 7716033144, м. Москва, РФ, засновники: ОСОБА_6 - 80%, ОСОБА_17 - 20%); ООО "МАП ЮНИОН" (ИНН 7712100329, м.Москва, РФ, засновники: ОСОБА_6 - 90%, ОСОБА_17 - 10%); ООО "Восточно-Европейский альянс" (ИНН 7743819730, м.Москва, РФ, засновники - ООО «Лосиный остров» - 100%); ООО «Вертолетные комплексы и многофункциональный системы» (ИНН 7743840080, м.Москва, РФ, засновники: ООО «Лосиный остров» - 60%, ОСОБА_17 - 40%, ООО «Центр исследований, анализа и маркетинга» - 20%); ООО «Волга-Днепр ММ XVI» (ИНН 7716815864, м.Москва, РФ, засновники: ОСОБА_17 - 100%), із використанням яких здійснювалось постачання запасних частин до авіаційних двигунів виробництва АТ «Мотор Січ» (лопаток тощо), виготовлених на ВП «СМЗ», до РФ зі сплатою юридичним та/або фізичним особам, які діють від імені чи за вказівкою «митних органів «днр», «вивізного мита» у розмірі 20% від вартості товару, а також із допомогою яких здійснювалось постачання зазначених запасних частин до авіаційних двигунів виробництва АТ «Мотор Січ» (лопаток тощо) від «ООО «Волга-Днепр ММ XVI» на адресу АТ «Мотор Січ» та інших покупців як напряму, так і з третіх країн, через компанію Avia Atlas FZE (U.A.E. P.O. Box 124505. Q-4154, Sharjan) за схемою, розробленою ОСОБА_18 за вказівкою та спільно із ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , а також спільно із ОСОБА_17 ;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки розрахунки між АТ «Мотор Січ» на користь Avia Atlas FZE (U.A.E. P.O. Box 124505. Q-4154, Sharjan) за контрактом № 1323/658-І21-095-АЕ784 від 26.04.2021 здійснювались із використанням банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ «Мотор Січ» в Акціонерному товаристві «Мотор-Банк» (МФО 313009, код за ЄДРПОУ 35345213), тобто банківській установі, повністю підконтрольній ОСОБА_6 , а, відтак, є ризики вважати, що речі та документи, які можуть мати істотне значення у кримінальному провадженні та зберігаються як в паперовому, так і в електронному вигляді в АТ «Мотор-Банк», за вказівкою ОСОБА_6 , у разі його перебування на волі, можуть бути знищені або спотворені підконтрольними йому особами. В той же час, ОСОБА_6 з 16.10.2019 року по 12.02.2023 був президентом АТ «Мотор Січ», службові особи якого готували документи та відправляли товар «запасні частини до авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ, АИ-9В та АИ-25ТЛК», має значний авторитет серед колективу підприємства, внаслідок чого існує обґрунтований ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, саме за дорученням та/або згодою обвинуваченого або безпосередньо ним;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, адже обвинувачений ОСОБА_6 здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність наступних юридичних осіб, зареєстрованих та які проводять свою діяльність в Україні, серед яких: ТОВ «Вінницький авіаційний завод» (код ЄДРПОУ 37617817), частка у статутному капіталі 100%; ТОВ «Руна» (код ЄДРПОУ 30980610), частка у статутному капіталі 83,6% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435); ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435), частка у статутному капіталі 83,6%; АТ «Мотор-банк» (код ЄДРПОУ 35345213), частка у статутному капіталі 100%, де розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 200000000 грн (упродовж 04.01.2021 - 07.11.2022 групою нерезидентів (понад 400) через кореспондентський рахунок НОМЕР_2 проведено 2680 операцій на суму 107 млн. Євро, 246,52 млн. дол. США); ТОВ «Вертольоти МСБ» (код ЄДРПОУ 43779663), частка у статутному капіталі 100%; ТОВ «Стратегія-ресурс» (код ЄДРПОУ 32977128), частка у статутному капіталі 83,6% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435); ТОВ "МЕДІА-ПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 32875422), частка у статутному капіталі 41% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435) та АТ «Мотор Січ», і хоча на частки ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2022 і накладено арешт, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, користуватись та розпоряджатись ними у будь-який спосіб, однак фактична діяльність цих юридичних осіб продовжує проводитись та фактичне управління якими продовжує здійснюватися особами (керівниками), яким ОСОБА_6 довіряє та із допомогою яких останній може незаконно впливати на свідків у провадженні, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Крім того, враховуючи характер та обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст.258-3 КК України, наявність у останнього широкого кола знайомств у виконавчих, законодавчих та правоохоронних органах України, що зумовлено значним періодом керування одним з найбільших підприємств України, наявності у період з 2006 по 2019 років повноважень народного депутата України у складі Верховної Ради України V, VI, VII, VIII скликань, де останнім здійснювались повноваження народного депутата із використанням прав, наданих Законом України «Про статус народного депутата України», що дозволяло набувати нові знайомства серед представників органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємців, високопосадовців (з 2006 року по 2014 рік останній був обраний народним депутатом України від політичної партії «Партія регіонів», яка існувала до 2014 року, а з 2014 року більшість колишніх народних депутатів України від політичної партії «Партія регіонів» увійшли до складу політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та в подальшому Указом Президента України від 20 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», а саме пунктом 1 передбачено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №П/857/8/22 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону діяльності політичної партії - позов задоволено: заборонено діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», яке набрало законної сили 15.09.2022), а також враховуючи факт його знайомства та підтримання сталих відносин із колишніми співробітниками АТ «Мотор Січ», народними депутатами України у складі Верховної Ради України ІХ скликання ОСОБА_19 та членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ОСОБА_20 , який залучався ОСОБА_6 для усунення перешкод під час здійснення протиправної діяльності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, є достатньо підстави вважати, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, може використовувати свої знайомства та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що знайомі з ним;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч.1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 258-3 КК України, обґрунтовано свідчать про можливість продовження ним кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується.

Крім того, в судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підтримав клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , зазначивши, зокрема, що його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а також продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_7 навіть в умовах воєнного стану на території України має право та можливість залишити територію України та виїхати за кордон, у т.ч. на територію держави-агресора;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже ОСОБА_7 займав посаду директора зовнішньоторговельного Департаменту АТ «Мотор Січ», службові особи якого готували документи та відправляли товар «запасні частини до авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ, АИ-9В та АИ-25ТЛК», має авторитет серед колективу підприємства, внаслідок чого існує обґрунтований ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, саме за дорученням та/або згодою обвинуваченого або безпосередньо ним;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки враховуючи характер та обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч. 1 ст. 258?3 КК України, наявність у його співучасника - ОСОБА_6 широкого кола знайомств у виконавчих, законодавчих та правоохоронних органах України, що зумовлено значним періодом керування одним з найбільших підприємств України, наявності у період з 2006 по 2019 років повноважень народного депутата України у складі Верховної Ради України V, VI, VII, VIII скликань, де останнім здійснювались повноваження народного депутата із використанням прав, наданих Законом України «Про статус народного депутата України», що дозволяло набувати нові знайомства серед представників органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємців, високопосадовців (з 2006 року по 2014 рік останній був обраний народним депутатом України від політичної партії «Партія регіонів», яка існувала до 2014 року, а з 2014 року більшість колишніх народних депутатів України від політичної партії «Партія регіонів» увійшли до складу політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та в подальшому Указом Президента України від 20 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», а саме пунктом 1 передбачено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №П/857/8/22 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба безпеки України, про заборону діяльності політичної партії - позов задоволено: заборонено діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», яке набрало законної сили 15.09.2022), а також враховуючи факт його знайомства та підтримання сталих відносин із колишніми співробітниками АТ «Мотор Січ», народними депутатами України у складі Верховної Ради України ІХ скликання ОСОБА_19 та членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ОСОБА_20 , який залучався ОСОБА_6 для усунення перешкод під час здійснення протиправної діяльності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, є достатньо підстав вважати, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкриміновані кримінальні правопорушення, такі знайомства можуть використовуватися з метою незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, адже обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч. 1 ст. 258-3 КК України, обґрунтовано свідчать про можливість продовження вчинення ним таких злочинів, у яких він обвинувачується.

На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, що підтверджується вищевикладеними обставинами.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, серед іншого, що вказані в клопотанні прокурора ризики, не доведені та необґрунтовані матеріалами, а тому з урахуванням наведеного, віку та стану здоров`я обвинуваченого, його міцних соціальних зв`язків, практики Європейського суду з прав людини, просили обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, зокрема, що вказані в клопотанні прокурора ризики є лише припущеннями, ОСОБА_7 від органів досудового розслідування не переховувався, має міцні соціальні зв`язки, місце для проживання у Київській області, а тому просили обрати запобіжний захід у виді застави.

На думку сторони захисту, безальтернативне тримання під вартою є неконституційним та не може бути застосовано щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема, й через те, що прокурором подано клопотання про продовження тримання під вартою, в той час як закріплене ч.4 ст.183 КПК України право суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, встановлено лише щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши матеріали справи №761/38036/23, дійшов наступного висновку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Крім того, ч.3 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд ураховує, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, у клопотаннях прокурора є обґрунтованою і достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").

Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).

При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що прокурором у клопотаннях про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в цілому дотримано вимоги ч.1 ст.184 КПК України щодо клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у яких особи обвинувачуються, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів тощо.

Суд також доходить висновку, що прокурором дотримано вимог ч. 3 ст.199 КПК України і в судовому засіданні, зокрема, доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під вартою, не зменшилися, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки останні в умовах воєнного стану обвинувачуються у низці злочинів, серед яких особливо тяжкі, проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, зокрема санкцією ч.1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої; відомості про утриманців у обвинувачених відсутні; їх родини проживають поза межами України; натомість в клопотаннях вказано про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 громадянства РФ та значної кількості активів на території інших держав, у т.ч. РФ, обвинувачені мають сталі ділові зв`язки з громадянами РФ. Цей ризик ураховується судом у сукупності з іншим ризиком незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки останні в судовому засіданні не допитані, а деякі з них є працівниками АТ «Мотор Січ» та працювали разом з обвинуваченими.

Суд також ураховує, що розгляд даного кримінального провадження по суті ще не розпочато.

Вищенаведене, на думку суду, також унеможливлює застосування щодо обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки такі заходи не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, можуть негативно вплинути на перебіг судового розгляду даного кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою до 24.02.2024 року включно, цю ж дату слід вважати строком дії даної ухвали.

Щодо стверджуваного стороною захисту права суду не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України, лише у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд не погоджується із цим твердженням, адже ст.199 КПК України, якою регламентовано продовження строку тримання під вартою, є складовою такого інституту кримінально-процесуального права як запобіжні заходи, що випливає як із змісту самої ст.199 КПК України, яка, серед іншого, відсилає до ст.184 КПК України (клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів), так і з її місця в структурі КПК України (§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду. Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи).

Суд також ураховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вищенаведеного, а також, що судовий розгляд вищевказаного обвинувачення у злочинах проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки триває в умовах воєнного стану, обумовленого збройною агресією РФ проти України, з врахуванням особи обвинувачених та високого ступеню встановлених щодо них ризиків, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання завдань кримінального провадження, на підставі ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Щодо можливості призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, то прокурор ОСОБА_5 просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачені пп.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні.

Захисниками ОСОБА_13 , ОСОБА_15 були подані клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, які обґрунтовуються невідповідністю цього акта п.13 ч.1 ст.3, ст.ст.42, 91, 110, 291, 337, 374 КПК України та відповідній практиці ЄСПЛ. Зокрема, фактичні обставини в обвинувальному акті викладені надскладно і загально, за своїм змістом є майже ідентичними формулюванню обвинувачення, що нівелює можливість зрозуміти, осмислити та усвідомити зміст певних фрагментів обвинувачення, і, відповідно, належним чином захищатися від нього, є незрозумілою суть обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутнє чітке, конкретне формулювання обвинувачення, твердження обвинувального акта є непослідовними та суперечливими.

До того ж, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить часу проведення деяких процесуальних дій, реквізитів певних процесуальних рішень, відсутні відомості щодо складення обвинувального акта, отже, цей реєстр не відповідає вимогам КПК України, що також є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, захисником ОСОБА_14 в межах його заперечень на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 04.10.2023 у справі №761/35708/23, було подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з метою належного, повного та достатнього ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, при цьому, жодних зауважень щодо самого обвинувального акта у вищевказаному клопотанні захисника ОСОБА_14 не міститься.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , обвинувачений ОСОБА_7 ці клопотання підтримали, просили задовольнити, інші захисники та обвинувачений ОСОБА_6 ці клопотання також підтримали.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо вищевказаних клопотань захисників та зазначив, що ці клопотання необґрунтовані, безпідставні, не ґрунтуються на обвинувальному акті, реєстрі матеріалів досудового розслідування, фактичних обставинах, зокрема, щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню судом. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам ст.ст.91, 109, 291 КПК України, зокрема, в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає доведеними та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Отже, на думку прокурора, підстави для повернення йому обвинувального акта відсутні.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023000000000773 від 31.07.2023 року, матеріали справи №761/38036/23, провадження № 1-кп/760/3130/23, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Як встановлено п.1 ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Суд також виходить з того, що згідно з ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, а відповідно до ч.1 ст.315 КПК України суд проводить підготовку до судового розгляду під час підготовчого судового засідання, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, зокрема, щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, повноваження суду повернути прокурору обвинувальний акт має своєю підставою не формальну невідповідність цього акта вимогам закону, а наявність в ньому саме таких невідповідностей КПК України, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Водночас суд звертає увагу, що оскільки чинний КПК України обґрунтовує повноваження суду повернути обвинувальний акт прокурору виключно невідповідністю такого акта кримінальному процесуальному законодавству України, наведене виключає задоволення клопотання захисника ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору з метою належного, повного та достатнього ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України.

Судом також встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023000000000773 від 31.07.2023 року відповідає вимогам як КПК України, так і відповідній практиці ЄСПЛ, викладені в клопотаннях захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_15 про повернення обвинувального акта прокурору зауваження щодо даного обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження не перешкоджають суду призначити судовий розгляд даного кримінального провадження по суті.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

Захисником ОСОБА_14 були також подані заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 04.10.2023 року в справі №761/35708/23, якою стороні захисту у кримінальному провадженні №22023000000000773 від 31.07.2023 року було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження, та яка, на думку захисника ОСОБА_14 , є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, постановленою з істотним порушенням норм КПК України.

Крім того, захисником ОСОБА_16 було подано пов`язану із цими запереченнями скаргу на бездіяльність прокурора та слідчого, яка виявилася у ненаданні ОСОБА_7 повного доступу до матеріалів кримінального провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 року, а також ненаданні достатнього часу для здійснення ознайомлення зі всіма такими матеріалами, в якій захисник просить таку бездіяльність визнати протиправною.

В судовому засіданні вищевказані заперечення та скарга стороною захисту були підтримані, прокурор ОСОБА_5 проти їх задоволення заперечував, вказавши, зокрема, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 04.10.2023 у справі №761/35708/23 від 04.10.2023 року є законною, обґрунтованою, мотивованою, постановленою з дотриманням належної правової процедури без порушення права на захист; стороною обвинувачення були створені всі умови для своєчасного ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 року та речовими доказами у ньому, надано доступ до них у період часу з 22.09.2023 по 16.10. 2023 року.

Суд, дослідивши вищезазначені заперечення, скаргу, відповідні матеріали справи №761/38036/23, заслухавши пояснення сторони захисту та прокурора, дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст.303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Водночас ч.2 ст.303 КПК України встановлено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Суд також виходить з ч.3 ст.309 КПК України, відповідно до якої скарги на інші ухвали слідчого судді (крім передбачених чч.1, 2 цієї статті) оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Згідно з ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Отже, виходячи із змісту вищенаведених приписів законодавства України предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді можуть бути не будь-які скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, крім тих, що визначені ч.1 ст.303 КПК України, не будь-які заперечення проти ухвал слідчих суддів, а лише ті з них, які пов`язані із завданнями підготовчого судового засідання, а саме можливості призначення судового розгляду конкретного кримінального провадження.

Разом з тим, судом встановлено, що вищенаведені скарга захисника ОСОБА_16 , заперечення захисника ОСОБА_14 не стосуються можливості призначення судового розгляду кримінального провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 року; під час підготовчого судового засідання, виходячи з його завдань, не може здійснюватися перевірка законності оскаржуваної бездіяльності слідчих, прокурора, ухвали слідчого судді, адже наслідки таких дій суду утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості, що є неприпустимим на даній стадії судового провадження, а тому вищевказану скаргу захисника ОСОБА_16 та заперечення захисника ОСОБА_14 слід приєднати до матеріалів даного кримінального провадження для подальшої оцінки викладених в них тверджень сторони захисту під час судового розгляду кримінального провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 року.

Суд також ураховує, що:

- кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Виходячи з викладеного, підстав для прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини судом не встановлено;

- кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого (ч.2 ст.31 КПК України), що було роз`яснено судом обвинуваченим, а обвинувачений ОСОБА_7 таке клопотання заявив.

Судом також встановлено, що підстави для прийняття рішень, передбачених пп.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, кримінальне провадження підсудно Солом`янському районному суду м.Києва і з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України має розглядатися даною колегією суддів у відкритому судовому засіданні з викликом в судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.2, 27, 176-178, 183, 184, 199, 291, 303, 309, 314, 315, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28,ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, - задовольнити.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 24.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою до 24.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 про повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника ОСОБА_15 про повернення обвинувального акта прокурору, клопотання захисника ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Скаргу захисника ОСОБА_16 на бездіяльність прокурора та слідчого, яка виявилася у ненаданні повного доступу до матеріалів кримінального провадження у кримінальному провадженні № 22023000000000773 від 31.07.2023 року, заперечення захисника ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 04.10.2023 у справі №761/35708/23 - приєднати до матеріалів даного кримінального провадження.

Кримінальне провадження № 1-кп/760/3130/23, справа №761/38036/23, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22023000000000773 від 31.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні цією колегією суддів Солом`янського районного суду м.Києва на 31.01.2024 року, о 12 год. 00 хв., в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25.

Викликати в судове засідання: прокурора, обвинувачених, захисників.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3