УХВАЛА
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 357/13033/21
провадження № 61-979св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області (далі - Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3 (далі -Білоцерківська музична школа № 3), про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради від 30 вересня 2021 року № 63-к про звільнення ОСОБА_1 , викладача по класу скрипки.
Поновив ОСОБА_1 на посаді викладача Білоцерківської музичної школи № 3 по класу скрипки з 24 квітня 2020 року.
Зобов`язав Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу звільнення 24 квітня 2020 року до часу поновлення на роботі, обчисленої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Стягнув з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнув з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області додатковим рішенням від 14 лютого 2022 року стягнув з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн.
Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.
Київський апеляційний суд постановою від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради задовольнив частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради від 30 вересня 2021 року № 63-к, яким скасовано наказ від 24 квітня 2020 року № 17-к, наказ від 13 липня 2020 року № 33-к, та в частині зобов`язання нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 лютого 2022 року залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради судові витрати в розмірі 908 грн.
Верховний Суд постановою від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін М. Р.,задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та в частині стягнення судових витрат скасував, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін М. Р., подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 571/13033/21, яким стягнути з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Запаскіним М. Р., в сумі 25 500,00 грн, які вона сплатила (підлягає сплаті) Адвокатському об`єднанню «Арбітріум Ліберіум» за надання послуг правничої (правової) допомоги професійного адвоката під час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Заяву ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що у провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 357/13033/21 за її касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року. У касаційній скарзі вона просила суд вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду касаційної скарги по суті. Документальне підтвердження судових витрат позивач обіцяла надати суду не пізніше п`яти днів після розгляду цієї касаційної скарги. Розгляд касаційної скарги був призначений на 22 листопада 2023 року без участі заявника.
На підтвердження витрат на правничу допомогу під час розгляду справи Верховним Судом заявник надала такі докази: копію договору від 06 травня 2020 року № 55; копії додаткових угод до цього договору № 4 та № 5; акт виконаних робіт від 27 листопада 2023 року № 74; рахунок від 27 листопада 2023 року № 74; табелі обліку витраченого робочого часу від 27 листопада 2023 року № 1 та № 2.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюк В. В.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Таким чином, нормами процесуального права передбачено повноваження касаційного суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто, у разі якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим у випадку, якщо суд касаційної інстанції скасовує судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Вказаний висновок узгоджується з висновками, викладеними, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 (провадження № 11-436апп21), від 30 березня 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18).
Ця правова позиція щодо застосування вказаної вище норми права є незмінною.
Під час прийняття Верховним Судом 22 листопада 2023 року постанови розподіл судових витрат не був вирішений, оскільки суд касаційної інстанції не ухвалював своє рішення і не змінював його, а направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті.
У заяві про ухвалення додаткового рішення заявник просить вирішити питання про стягнення на її користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом під час розгляду справи судами як апеляційної, так і касаційної інстанцій.
Оскільки постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, отже підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат додатковою постановою відсутні.
З огляду на викладене підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін М. Р., про ухвалення додаткового рішення немає.
Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2023 |
Оприлюднено | 03.01.2024 |
Номер документу | 116075970 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні