Рішення

від 28.12.2023 по справі 140/33201/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/33201/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моллбуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моллбуд» (далі - ТзОВ «Моллбуд») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про скасування рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийнятого комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.09.2023 №48882; зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.06.2023 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2023 №48882 в частині прийняття рішення щодо відповідності ТзОВ «Моллбуд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Позивач вважає, що за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, не визначення документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку та не вказання чіткого переліку документів по операціях постачання які визнано ризиковими, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч .2 ст. 2 КАС України.

Позивачем було надано відповідачу пояснення та документи, які підтверджували помилкове віднесення позивача до платника податку на додану вартість який відповідає критеріям ризикових та надав документи, які підтверджують реальність операцій які були визнані відповідачем ризиковими.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 заяву ТзОВ «Моллбуд» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 заяву ТзОВ «Моллбуд» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та заяву про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 заяву ТзОВ «Моллбуд» про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2023 №48882 ТзОВ «Моллбуд» включено до переліку ризикових платників податків, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Підставою для ухвалення такого рішень стала отримана від платника податку інформація та копії відповідних документів від 12.09.2023 №1209/23, а саме:

«14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку».

ТзОВ «Моллбуд» вважаючи таке рішення необґрунтованим та безпідставним, звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно з пунктом 5 наведеного Порядку визначено, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 21.09.2023 №48882 про внесення ТзОВ «Моллбуд» до переліку ризикових платників податків слугувала отримана від платника податку інформація та копії відповідних документів від 12.09.2023 №1209/23.

У спірному рішенні про включення ТзОВ «Моллбуд» до переліку ризикових платників було вказано у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» на операції придбання/постачання, період здійснення господарської операції, код УКТЗЕД ризикової операції, та податковий номер платника податку, задіяного в ризикових операціях, а саме: Придбання у період з 01.01.2023 по 07.07.2023, ДКПП - 41.00 платник податку 39820804; Постачання у період з 01.01.2023 по 07.07.2023, ДКПП - 42.22 платник податку 42591801; Придбання у період з 01.01.2023 по 07.07.2023, ДКПП - 71.11 платник податку 40993694.

У графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» нічого не зазначено.

У графі «Документи» відповідач зазначив: «Відсутнє пояснення та підтверджуючі документи щодо наявності трудових договорів із найманими працівниками, документи на відрядження працівників до місць здійснення робіт, документи на освітньо-кваліфікаційну компетентність працівників. Відсутні підтверджуючі документи щодо придбання інструментів та обладнання для здійснення будівельних робіт. Відсутні підтверджуючі документи щодо походження будівельних матеріалів, використаних в ході виконання робіт. Надати товаросупровідні документи, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення). Відсутні акти звірок взаєморозрахунків з контрагентами за виконані будівельні роботи та інженерні послуги, а також по операціях із придбання будматеріалів. Надати пояснення та підтверджуючі документи щодо трудових відносин з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Відсутня інформація щодо видів будівельних робіт, на які оформлена ліцензія, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи), акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, договір з додатками до нього».

Судом встановлено, що ТзОВ «Моллбуд» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області видами діяльності якого є: 0 Будівницто житлових і нежитлових будівель (основний), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оброблення металів та нанесення покриття на метали, механічне оброблення металевих виробів, організація будівництва будівель, будівництво трубопроводів, будівництво водних споруд, будівництво інших споруд, н.в.і.у., знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, штукатурні роботи, установлення столярних виробів, покриття підлоги й облицювання стін, малярні роботи та скління, інші роботи із завершення будівництва, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарнотехнічними виробами, оптова торгівля деревиною, будівельнйми матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, обслуговування систем безпеки, інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, надання ландшафтних послуг, збирання безпечних відходів, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, розвідувальне буріння, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері архітектури, надання в оренду будівельних машин і устаткування, надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.

На підтвердження вказаного, позивач надав суду наступні документи, які підтверджували реальність операцій які були визнані відповідачем ризиковими.

Щодо операцій з ТОВ «БК Карат» 39820804:

03.04.2023 між позивачем та ТОВ «БК Карат» було укладено договір підряду №5КР/4п від 03.04.2023 (а.с.9).

Предметом вище вказаного договору є капітальний ремонт приміщень відділення інтенсивної терапії будівлі A-3; приміщень відділень стаціонару будівлі Б-5 КНП «Міська лікарня №6» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 34.

Реальність операцій підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3; актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2; актом вартості устаткування; відомістю витрачених ресурсів витрат підрядника; зареєстрова податкова накладна №184 від 26.05.2023; платіжним дорученням про оплату усіх наданих ремонтних послуг №2230 від 19.06.2023 (а.с.10-41).

Щодо операцій з ТОВ «Валеобуд» 42591801:

06.03.2023 між позивачем та ТОВ «Валеобуд» було укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №01-01062023 від 06.03.2023 (а.с.42-43).

Предметом вище вказаного договору є реконструкція підстанції 35/6 «С-35» (1 черга) в м. Жовті Води, Дніпропетровської області.

Реальність операцій підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3; платіжне доручення №1436 від 31.05.2023; зареєстрова податкова накладна №221 від 31.05.2023 (а.с.47-48).

Щодо операцій з ТОВ «ПРОЕКСП» 40993694.

02.05.2023 між позивачем та ТОВ «ПРОЕКСП» було укладено договір на надання інженерних послуг №Д-02/05-1 від 02.05.2023 (а.с.50-51).

Предметом вище вказаного договору є надання інженерних послуг та пов`язані з ними послуги, щодо технічного консультування об`єкта будівництва: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-09 на ділянці км. 129+807 - км. 157+410, Львівська область» та послуги інженерні та пов`язані з ними послуги, щодо технічного консультування об`єкта будівництва.

Реальність операцій підтверджується: актом виконаних робіт №28-1 від 28.06.2023; актом виконаних робіт № 29-1 від 29.06.2023; актом виконаних робіт №30-1 від 30.06.2023; зареєстрована податкова накладна №162 від 28.06.2023; зареєстрована податкова накладна №177 від 29.06.2023; зареєстрована податкова накладна №193 від 30.06.2023 (а.с.52-57).

Дослідивши рішення ГУ ДПС у Волинській області від 21.09.2023 №48882 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Моллбуд» про скасування спірного рішення, виключити позивача з переліку ризикових платників податків підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «Моллбуд» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Моллбуд» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до часини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТзОВ «Моллбуд», з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Відтак, оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно присудити витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.09.2023 №48882.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Моллбуд» з переліку ризикових платників податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моллбуд» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Євгена Сверстюка, 1, код ЄДРПОУ 44726115) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук