Рішення

від 27.12.2023 по справі 340/5056/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5056/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія аграрних систем" (26510, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка, вул. Крупської, буд. 16, код ЄДРПОУ 39834822)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія аграрних систем" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 187436,83 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 11696,10 грн.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що в силу вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідач зобов?язаний був працевлаштувати 3 осіб з інвалідністю. Однак, такі вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідач не виконав, що обумовило застосування до нього адміністративно-господарських санкцій в сумі 187436,83 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 11696,10 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що Товариством у 2022 році повністю виконано приписи статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а саме працевлаштовано одного працівника з інвалідністю.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія аграрних систем" зареєстроване як юридична особа 12.06.2015 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 39834822.

Згідно наявного у справі розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв?язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2022 році становила 18 осіб. Відтак, в силу вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідач зобов?язаний був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.

Позивач наполягає, що у зв?язку із невиконанням нормативу щодо такого працевлаштування, відповідач до 18 квітня 2023 року повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 187436, 83 грн, а також пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій - 11696, 10 грн.

Вирішуючи питання щодо підставності заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно до частини 1 статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частини 2, 4 статті 20 Закону №875-ХІІ).

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях (бездіяльності) роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Згідно з частинами 1, 3 статті 18 Закону №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі частини 3 статті 181 Закону №875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вбачається, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

При цьому, обов`язок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується їх обов`язком щодо пошуку таких осіб для їх працевлаштування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було працевлаштовано 1 особу з інвалідністю (у період з 17.03.2017 року по теперішній час), про що свідчать надані позивачем копії: наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 , відомості про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати, квитанції про повідомлення про прийняття працівника на роботу, довідки про встановлення інвалідності.

Таким чином, суд вважає підтвердженим факт виконання відповідачем вимоги статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, і не порушувалися вимоги статті 19 цього Закону (не мало місце безпідставної відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які звернулися до роботодавця самостійно чи були направлений до нього державною службою зайнятості, а навпаки була працевлаштована особа з інвалідністю).

Отже, враховуючи, що відповідачем виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо вчинення заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Даний висновок суду узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 р. у справі №820/2124/16, від 28.02.2018 р. у справі №807/612/16, від 26.06.2018 р. у справі № 806/1368/17, від 11.09.2018 р. у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 р. у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 р. у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 р. у справі №812/1164/18.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що працевлаштувавши особу з інвалідністю, відповідач вживав усіх залежних від нього заходів для відповідності середньооблікової чисельності осіб з інвалідністю установленим нормативам.

Докази, які б свідчили про безпідставну відмову особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, у матеріалах справи відсутні.

Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія аграрних систем" (26510, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Межирічка, вул. Крупської, буд. 16, код ЄДРПОУ 39834822) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення скерувати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК