Рішення

від 02.01.2024 по справі 460/27647/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2024 року м. Рівне №460/27647/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 /, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ОСОБА_1 доДепартаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Варасько міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 з позовом до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу (за неї та за її неповнолітніх дітей) з 16.11.2023 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;

зобов`язати відповідача провести з 16.11.2023 нарахування та виплату позивачу (за неї та за її неповнолітніх дітей) щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії та проживає в населеному пункті, що віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, її неповнолітні діти, також мають статус дитини потерпілої від аварії на ЧАЕС та постійно проживають з позивачем. Беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018, згідно з яким фактично відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, позивач звернулася до відповідача із заявою про надання інформації щодо відновлення нарахування та виплати їй (за неї та її неповнолітніх дітей) щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої вищевказаною статтею. Однак, відповідачем на вказане звернення було повідомлено, що така допомога позивачу не нараховується та не виплачується, оскільки норма, яка передбачала вказану грошову допомогу, була виключена, відповідно нарахування цієї допомоги було зупинено. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй (за неї та її неповнолітніх дітей) з 16.11.2023 вказаної компенсації від держави, як громадянам, що проживають на території радіоактивного забруднення, які порушують їх право на отримання соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України та визначеної статтю 37 Закону №796-XII.

Ухвалою від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 22.12.2023, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, зокрема, що Конституційним Судом України порядок виконання статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлювався. Крім того, вказує, що прядок застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 936). В свою чергу Порядок № 936 не регулює умови надання та фінансування щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.1986 зареєстрована та постійно проживає в с. Городок Вараського району Рівненської області, що підтверджується копією довідки старости села Озерці Вараської міської ради Рівненської області № 300 від 20.11.2023.

Відповідно до свідоцтв про народження від 07.08.2007 серії НОМЕР_1 , від 20.03.2009 серії НОМЕР_2 , від 16.05.2011 серії НОМЕР_3 , від 27.05.2013 серії НОМЕР_4 , від 10.05.2016 серії НОМЕР_5 , від 18.06.2018 серії НОМЕР_6 , виданих виконавчим комітетом Озерецькою сільської ради Володимирецького району Рівненської області, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 зареєстровані та з дня народження постійно проживають в с. Городок Вараського району Рівненської області однією сім`єю з ОСОБА_8 .

Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, с. Городок Вараського району Рівненської області відносяться до 3 зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_7 , виданого 07.02.1995 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_9 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

За змістом посвідчень серії Д:

- № НОМЕР_8 , виданого 30.05.2019 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_4 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- № НОМЕР_9 , виданого 07.09.2007 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_2 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- № НОМЕР_10 , виданого 06.04.2009 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_5 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- № НОМЕР_11 , виданого 03.06.2013 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_3 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- № НОМЕР_12 , виданого 31.05.2011 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_6 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- № НОМЕР_13 , виданого 25.09.2018 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_7 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Позивач звернувся до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради із заявою від 16.11.2023 про нарахування та виплати їй (за неї та її неповнолітніх дітей) щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII.

Листом Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради від 23.11.2023 №Т-159-ЗГ-7190-23 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що прядок застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В свою чергу Порядок № 936 не регулює умови надання та фінансування щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. З огляду на вищевикладене, управління немає підстав для нарахування і виплати позивачу вищевказаної грошової допомоги з 16.11.2023.

Вважаючи таку поведінку органу соціального захисту населення протиправною бездіяльністю, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Адміністративна справа №460/21463/23 відповідає ознакам типової справи, які визначені Верховним Судом при розгляді зразкової справи №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), а саме:

1) позивач: особа, яка має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106;

2) відповідач: Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач;

3) предмет спору: нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб, які мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають в населених пунктах, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, з адміністративними позовами до Управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак, при вирішенні даної справи суд враховує правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у цій справі, провадження №11-134заі19.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 №796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.

Відповідно до статті 63 Закону №796-XII, фінансування витрат, пов`язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

За таких обставин, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09.07.2007).

Відтак, Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 з 16.11.2023 відновлено право, зокрема, ОСОБА_1 , як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та її неповнолітнім дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону №796-XII, а тому Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради повинен був відновити виплату позивачу (за неї та означених її неповнолітніх дітей) означеної допомоги.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 №8-ргі/2013, Основний Закон України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначив зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 зазначив, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей. В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі №796 передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

Таким чином, право особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на отримання компенсації від держави як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.

Для реалізації конституційного права громадянина України на отримання вищевказаної щомісячної грошової допомоги Закон №796-XII пов`язує із наявністю у такого громадянина двох обставин: 1) належність до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, або до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) проживання на територіях радіоактивного забруднення.

Підстави визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, регламентовані статтею 11 Закону №796-XII, згідно з якою до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

В ході судового розгляду судом встановлено, що у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права на виплату їй (за неї та за її неповнолітніх дітей) щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-XII.

Проте, як встановлено судом поновлення такої виплати позивачу (за неї та за її неповнолітніх дітей) відповідачем не здійснено, не здійснено поновлення такої виплати і після звернення позивача з відповідною заявою від 16 листопада 2023 року. Більше того, відповідачем у листі від 23.11.2023 взагалі заперечується право позивача та її неповнолітніх дітей на отримання такої допомоги.

Крім того, в цьому листі відповідач не спростовує наявності у позивача посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а у її неповнолітніх дітей, посвідчення дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що є основними документами, які підтверджують такий статус осіб, та факту проживання їх на території Вараського району з дня народження по даний час. Не надає суду доказів перебування позивача та її неповнолітніх дітей на обліку в іншому органі соціального захисту населення, доказів позбавлення їх статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, чи доказів виключення їх з Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Наведе свідчить про те, що така поведінка держави в особі її компетентних органів по відношенню до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживають на території радіоактивного забруднення, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.01.2012 у справі "Рисовський проти України".

Очевидно, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі №6-р/2018 державні органи, відповідальні за його виконання, не діяли вчасно та послідовно.

Невиконання державою покладених на неї обов`язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб`єктами владних повноважень своїх функції та до можливості отримати справедливий соціальний захист.

Зважаючи на те, що нарахування щомісячної грошової допомоги, встановлену статтею 37 Закону №796-XII, в повному обсязі ("правильному" розмірі) покладається на відповідний орган соціального захисту населення, непроведення відповідачем поновлення виплати такої допомоги позивачу та її неповнолітнім дітям свідчить про те, що його бездіяльність призвела до порушення права таких осіб на отримання соціальної виплати, яке було відновлено на підставі рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі №6-р/2018.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу (за неї та за її неповнолітніх дітей щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка порушує гарантоване Конституцією України право позивача та її неповнолітніх дітей як осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, на соціальний захист, визначене Законом №796-XII, а тому таке порушене право підлягає судовому захисту з урахуванням правових висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 зазначено, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ. За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу (за неї та за її неповнолітніх дітей) щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону №796-XII у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Разом з тим, суду слід зазначити, що статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).

За змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі - Порядок №551), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Пунктом 8 Порядку №551 визначено, що неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення "Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи" серії Д жовтого кольору.

При цьому, особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються після досягнення повноліття (в разі одруження або укладення трудового договору в передбачених законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з дати реєстрації шлюбу або укладення трудового договору згідно із законодавством) відповідно до статті 14 Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком.

Тобто, саме посвідчення є документом, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підставою для отримання, зокрема, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

Наявність посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, підтверджує право неповнолітніх дітей позивача на отримання компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг як дитині, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з дня видачі таких посвідчень відповідно.

Разом з тим, пунктом 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (далі - Порядок №936), встановлено, що виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.

Тобто, виплата означеної грошової допомоги проводиться відповідним органом на підставі заяви особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка подається нею до такого органу при встановлені їй відповідного статусу вперше і видано відповідне посвідчення.

За змістом абзацу 1 пункту 3 Порядку №936 призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

До 2015 року форму заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг була затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 №96, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №418/20731.

Форма вказаної заяви в розділі 5 "Компенсаційні виплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" містила графу, в якій заявник міг проставити позначку та при підписі такої заяви реалізувати своє право на призначення щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 №96 втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №475/26920, яким було затверджено форму заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг.

Форма вказаної заяви в розділі 5 "Компенсаційні виплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить графи щодо призначення заявнику щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Таким чином, з 2015 року чинне законодавство України не визначає форми заяви щодо призначення особі щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Крім того, як зазначалося судом вище по тексту рішення, з 01.01.2015 стаття 37, яка передбачала право осіб на отримання означеної грошової допомоги, була виключена із Закону №796-XII та відновлена лише 17.07.2018 на виконання Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не подавала до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації її та її неповнолітніх дітей заяви щодо призначення їй, як отримувачу за неї та її неповнолітніх дітей, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Однак, при зверненні до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради із заявою від 16.11.2023 позивач просила нарахувати та виплати їй за неї та її неповнолітніх дітей, щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII.

Враховуючи, що підставою для отримання щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, є відповідне посвідчення, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідна заява про її призначення, а з 2015 року чинне законодавство України не визначає форми заяви щодо призначення такої допомоги, суд дійшов висновку, що заява позивача від 16.11.2023 щодо призначення їй за неї та її неповнолітніх дітей означеної допомоги є такою, що подана на виконання вимог пункту 3 Порядку №936.

Відтак, з урахуванням вимог пункту 3 Порядку №936 позивач набув право на отримання такої допомоги за неї та її неповнолітніх дітей з 16.11.2023.

Проте, як встановлено судом призначення такої виплати позивачу відповідачем не здійснено. Більше того, відповідачем у листі від 23.11.2023 взагалі заперечується право позивача на отримання такої допомоги за неї та її неповнолітніх дітей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивача щодо нарахування та виплати за неї та її неповнолітніх дітей компенсації від держави, як дитині, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та які постійно проживають на території радіоактивного забруднення, повинно здійснюватися судом з 16.11.2023.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , пред`явлений в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в розмірі, встановленому статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в розмірі, встановленому статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у визначеному законом розмірі, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зобов`язати Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16.11.2023 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 січня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )

Відповідач - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Варасько міської ради (майдан Незалежності, 1,м. Вараш,Рівненська обл., Вараський р-н,34403, ЄДРПОУ/РНОКПП 44130979)

Суддя Д.П. Зозуля