Ухвала

від 02.10.2023 по справі 760/16532/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16532/22

4-с/760/39/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого-судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Кредитною спілкою «Співдружність» на бездіяльність державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Литвин Яни Вікторівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 , суд,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та просить визнати бездіяльність державного виконавця Литвин Я.В. та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.10.2022, винесену державним виконавцем Литвин Я.В. Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м.Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Зазначає, що Солом`янським районним судом м. Києва 05 липня 2021 року було видано дублікат виконавчого листа № 2609/29574/12 про примусове стягнення боргу у розмірі 315109 грн. 15 коп. на користь Кредитної спілки «Співдружність» з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично боржник проживає: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Вказує, що 07 липня 2021 року голова правління Кредитної спілки «Співдружність» звернувся до начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження, вих. № 117, в якій просив провести ряд виконавчих дій та зробити запити до державних органів для з`ясування матеріального стану боржника.

20.07.2021 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Протягом періоду Голова правління особисто звертався до державного виконавця про необхідність зробити письмові запити відповідно до Заяви, а також призначення дати та часу опису майна боржника.

Більшість заявлених вимог для з`ясування матеріального положення боржника державним виконавцем було проігноровано.

27 жовтня 2022 року Кредитна спілка «Співдружність» отримала постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.10.2022.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що відповідно до абзацу дванадцятого пункту 10 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542; із змінами, внесеними законами України від 15 березня 2022 року N 2129-ІХ та від 27 липня 2022 року N 2455-1Х) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації, а інше майно чи кошти на рахунках для виконання рішення відсутні.

Враховуючи вищевикладене, стягувач - Кредитна спілка «Співдружність» вважає, що державним виконавцем Литвин Яною Вікторівною, не проведено в повному обсязі виконавчі дії щодо з`ясування матеріального стану боржника та виявлення майна боржника та грошових коштів для виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва, а постанову про повернення виконавчого документа стягувану винесено передчасно з порушенням норм матеріального права, та має бути скасовано.

У матеріалах АСВП №66086516 міститься запис за номером 25 від 16.12.2021 про вручення боржнику ОСОБА_3 повідомлення про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто боржник був обізнаний, що він є боржником у виконавчому провадженні.

Державним виконавцем не забезпечені заходи для виконання боржником покладених на нього обов`язків, передбачених п.3 ч.5, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Зазначає, що Державним виконавцем не було зроблено запити для з`ясування майнового стану боржника, а саме: до Головного управління Держгеокадастру у Київській області; Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації і прав власності у м. Кагарлик , яке до 01.01.2013 було держателем інформації про права власності на майно, яке було зареєстроване відповідно до Закону і не потребувало обов`язкової реєстрації в електронній базі даних; до Реєстру речових прав, для отримання повного Витягу з Реєстру речових прав на рухоме та нерухоме майно боржника; до Київської обласної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України для надання витягу з Єдиного реєстру довіреностей, для розшуку майна боржника, на яке у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» можна звернути стягнення; Управління РСЦ ГУ МВС України в місті Києві та Київській області Запит в паперовому вигляді, тому як електронний запит в Єдиному державному реєстрі «НАІС» МВС України містить інформацію про автомобілі реєстрації з 2015 року. Відповідно до «Порядку взаємодії МВС України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», затверджених 30.01.2018 року за №64/261/5, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.02.2018.

Боржник має у власності автомобіль ДЕУ Нексія 2006 року реєстрації і тому відсутній в Реєстрі 2015 року.

Зазначає, що державним виконавцем не були в повній мірі виконані вимоги Розділу VII Закону України «Про виконавче провадження», тому як в виконавчому провадженні відсутні Акти опису й арешту майна боржника за місцем реєстрації та/або фактичного проживання.

Виконавчий лист № 2609/29574/12 вперше був виданий судом 15.04.2013 та який неодноразово пред`являвся до виконання до державної виконавчої служби, але до цього часу не виконаний.

Боржник самостійно не виконував рішення суду, а державний виконавець не вчиняв усіх необхідних виконавчих дій (до повернення виконавчого документа) відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень. Оскільки примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв із порушенням вказаного Закону, при цьому прийняв неправомірне рішення про повернення виконавчого листа. (Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18) Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 2-15/2003 (провадження № 61-13346св19).

Просить скаргу задовольнити.

Ухвалою судді від 18.11.2022 скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 17.11.2023 відкрито провадження за скаргою, призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні.

Сторонам направлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Скаржник просив слухати справу у його відсутність.

10.05.2023 до суду надійшов лист від головного державного виконавця про розгляд справи без участі представника та матеріали виконавчого провадження..

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 1 Закону « Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 18 цього закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі ді ї , а саме здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Згідно Стаття 37 вказаного закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.02.2021 задоволено заяву скаржника про видачу дублікатів виконавчих листів, постановлено видати дублікати виконавчих листів та поновлено строк пред`явлення їх до виконання.

23.06.2021 було видано дублікат виконавчого листа № 2609/29574/12 про примусове стягнення боргу у розмірі 315109 грн. 15 коп. на користь Кредитної спілки «Співдружність» з ОСОБА_1 .

07 липня 2021 року голова правління Кредитної спілки «Співдружність» звернувся до начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження, вих. № 117, в якій просив провести ряд виконавчих дій та зробити запити до державних органів для з`ясування матеріального стану боржника, вказана заява отримана 14.07.2021 .

20липня 2021 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2609/29574/12, виданого 23.06.2021.

Постановою від 20.07.2021 об`єднано виконавчі провадження № 66086143, НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № 66152983.

Також у матеріалах справи наявна постанова державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) від 17.10.2022 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, яка не містить резолютивної частини, а тому зробити однозначний висновок про виведення будь - якого виконавчого провадження із зведеного, неможливо.

Постановою від 17.10.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий лист № 2609/29574/12 повернуто стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з підстав, що транспортні засоби не знайдені протягом року з дня оголошення їх у розшук, згідно постанови державного виконавця від 02.08.2021, а вжитими державним виконавцем заходами, з`ясовано, що у боржника відсутнє будь- яке інше майно на яке можливо звернути стягнення.

Скаржник зазначає, що державним виконавцем не було зроблено запити для з`ясування майнового стану боржника, а саме: до Головного управління Держгеокадастру у Київській області; Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації і прав власності у м. Кагарлик , яке до 01.01.2013 було держателем інформації про права власності на майно, яке було зареєстроване відповідно до Закону і не потребувало обов`язкової реєстрації в електронній базі даних; до реєстру речових прав, для отримання повного витягу з реєстру речових прав на рухоме та нерухоме майно боржника; до Київської обласної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України для надання витягу з Єдиного реєстру довіреностей, для розшуку майна боржника, на яке у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» можна звернути стягнення; Управління РСЦ ГУ МВС України в місті Києві та Київській області запит в паперовому вигляді, тому як електронний запит в Єдиному державному реєстрі «НАІС» МВС України містить інформацію про автомобілі реєстрації з 2015 року. Відповідно до «Порядку взаємодії МВС України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», затверджених 30.01.2018 року за №64/261/5, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 року та порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Також скаржник зазначив, що боржник має у власності автомобіль ДЕУ НЕКСІЯ 2006 року реєстрації і тому відсутній в Реєстрі 2015 року та державним виконавцем не були в повній мірі виконані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому як в виконавчому провадженні відсутні акти опису й арешту майна боржника за місцем реєстрації та/або фактичного проживання.

Виконавчий лист № 2609/29574/12 вперше був виданий судом 15.04.2013 та який неодноразово пред`являвся до виконання до державної виконавчої служби, але до цього часу не виконаний.

Боржник самостійно не виконував рішення суду, а державний виконавець не вчиняв усіх необхідних виконавчих дій (до повернення виконавчого документа) відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 були зроблені запити та отримано відповіді: від МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів № 108681003 від 20.07.2021 ; ДФС №108681006 від 20.07.2021; ПФУ №108681004 від 20.07.2021; відповідь ПФУ № 1073644311 від 26.07.2021 на запит №108681001 від 20.07.2021; відповідь ПФУ № 1073745395 від 26.07.2021 на запит №108681001 від 20.07.2021; витяг № 74094149 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; відповідь ДФС України на запит № 120835799 від 02.11.2021; відповідь ДФС України на запит № 120835789 від 02.11.2021; відповідь МВС України на запит № 1120835810 від 02.11.2021; відповідь ПФУ № 1076982320 від 02.11.2021 на запит №120835776 від 02.11.2021; відповідь ДФС України на запит № 126644117 від 15.12.2021; відповідь ДФС України на запит № 126644132 від 15.12.2021; відповідь МВС України на запит № 126644140 від 15.12.2021; відповідь Восток банку; відповідь ДФС України на запит № 133061549 від 31.01.2022; відповідь Восток банку № 449-БТ від 09.02.2022; відповідь МВС України на запит № 138527388 від 05.05.2022; відповідь ДФС України на запит № 138527382 від 05.05.2022; відповідь ДФС України на запит № 138527379 від 05.05.2022; інформація з Державного реєстру речових прав № 312338297; відповідь ДФС України на запит № 148526008 від 13.10.2022; відповідь ДФС України на запит № 148525994 від 13.10.2022.

Належним доказом вжиття усіх передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень. Оскільки примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв із порушенням вказаного Закону, при цьому прийняв рішення про повернення виконавчого листа. (Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18) Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 2-15/2003 (провадження № 61-13346св19).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановлено, що виконавцем не повно з`ясовано наявність майна у боржника шляхом надсилання запитів для з`ясування майнового стану боржника, так державним виконавцем не надіслано запити, а саме: до Головного управління Держгеокадастру у Київській області; Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації і прав власності у м. Кагарлик, яке до 01.01.2013 було держателем інформації про права власності на майно та яке було зареєстроване відповідно до Закону і не потребувало обов`язкової реєстрації в електронній базі даних; до Київської обласної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України для надання витягу з Єдиного реєстру довіреностей, для розшуку майна боржника, на яке у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» можна звернути стягнення; Управління РСЦ ГУ МВС України в місті Києві та Київській області запит в паперовому вигляді, тому як електронний запит в Єдиному державному реєстрі «НАІС» МВС України містить інформацію про автомобілі реєстрації з 2015 року.

Таким чином, державним виконавцем Литвин Яною Вікторівною порушено вимоги ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не здійснено усі дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.10.2022, винесеної державним виконавцем Литвин Я.В. Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ ( М. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник також просить визнати бездіяльність державного виконавця Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ ( М. Київ) Литвин Я.В. у виконавчому провадженні НОМЕР_3, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Однак, заявником не зазначено, що бездіяльність державного виконавця є неправомірною, а також яка саме бездіяльність є неправомірною та не обґрунтовано скаргу в частині цієї вимоги.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи принцип обов`язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Кредитної спілки «Співдружність» на бездіяльність державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Литвин Яни Вікторівни, заінтересована особа: ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Литвин Яни Вікторівни від 17 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні НОМЕР_3 про повернення виконавчого документа стягувачу.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.А.Усатова