Рішення

від 03.01.2024 по справі 591/4293/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4293/23

Провадження № 2/591/708/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.

представників позивача - Чепурної С.М., Ромась І.М.

представника відповідача - Кузченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

Окружна прокуратура міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:06:023:0039, площею 839,7 кв. м, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані об`єкти нерухомості, які на праві власності належать відповідачу.

Так, на підставі договорів дарування нежитлового приміщення від 21 березня 2019 року він отримав у власність від ОСОБА_2 у дарунок нежитлові приміщення площею 839,7 кв. м, які розташовані на земельній і ділянці з кадастровим номером 5910136300:06:023:0039.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 26 жовтня 2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:06:025:0039 площею 0,1939 га на праві власності належить Сумській міській територіальній громаді в особі Сумської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у комунальній власності.

Листами від 25 квітня 2023 року №06-01-16/608 та від 12 вересня 2022 року № 06.01-16/800 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив відповідача про необхідність належного оформлення користування ним частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також було запропоновано добровільно сплатити розмір недоотриманих доходів за користування частиною зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем частиною земельної ділянки за зазначеною адресою у сумі 118 340 грн. 54 коп. за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2022 року.

Наразі відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користування цією земельною ділянкою ОСОБА_1 не оформлено.

Враховуючи викладене, орендна плата за вказану земельну ділянку не сплачується.

Про цей факт відповідач був повідомлений листом від 25 квітня 2023 року № 06.01-16/608 «Про визначення недоотриманого доходу», в якому йому запропоновано сплатити безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати.

Зазначає, що розмір збережених відповідачем коштів за період з 01 грудня 2020 року по31 грудня 2022 року від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 розрахований міською радою, виходячи з розміру орендної плати за землю, та складає 118 340 грн. 54 коп. (3382,70 грн. - з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року; 44660,26 грн. - за 2021 рік; 69897,58 грн. - за 2022 рік).

Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Сумської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача на користь Сумської міської ради кошти в розмірі 118 340,54 грн., а також на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2023 року відкрите провадження у вказаній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з призначенням судового засідання 20 липня 2023 року о 15 год. 00 хв.

20 липня 2023 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 21 вересня 2023 року о 11 год. 00 хв. за клопотанням представника відповідача.

20 вересня 2023 року від представника відповідача - адвоката Кузченко Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного:

Так, позивач вказує, що предметом позовної заяви є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем), втім не сплачених відповідачем, що пов`язується із втратою позивачем як потерпілою особою цього ж майна (грошових коштів).

Позивач посилається на те, що використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 , територіальну громаду міста Суми в особі Сумської міської ради позбавляє можливості отримати дохід в такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Сумської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Тобто, позивач просить суд стягнути за користування земельною ділянкою суму, яка відповідає еквіваленту орендної плати та робить розрахунок цієї суми з використанням розміру нормативно грошової оцінки землі та 4% орендної ставки за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2022 року.

До розрахунку безпідставно збережених коштів відповідачем, позивач включає період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, коли всі орендарі на підставі рішень Сумської міської ради були звільнені від орендної плати за користування майном комунальної власності.

Так, на період воєнного стану в країні Сумською міською радою прийняті рішення від 14 червня 2022 року № 3010-МР «Про звільнення орендарів від орендної плати за користування майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади з 01 березня 2022 року по 30 червня 2022 року»; від 28 вересня 2022 року № 3137-МР «Про звільнення орендарів від орендної плати за користування майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади з 01 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року»; від14 грудня 2022 року № 3359-МР «Про звільнення орендарів від орендної плати за користування майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року», вказані рішення розміщені на офіційному сайті Сумської міської ради .

Тобто, за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача коштів як недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку мав сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, оскільки за цей період орендарі були звільненні від орендної плати за користування майном комунальної власності.

У розрахунку позивач вказує що 2022 рік недоотримана орендна плата становить 69 897,58 грн.

Однак, враховуючи вищезазначені рішення Сумської міської ради, відповідач мав сплачувати тільки за січень-лютий 2022 року, що становить 59 днів.

Позивач для розрахунку за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року та за 2021 рік використовує нормативно грошову оцінку в розмірі 2 278 848,53 грн.

До матеріалів справи додано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13 серпня 2021 року №380/332-21, в якому зазначено нормативно грошову оцінку в розмірі 2278 848,53 грн., вказано цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площу, середню базову вартість земель населеного пункту номер економічно-планувальної зони, Коефіцієнт Км2, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки, сукупний коефіцієнт КмЗ , коефіцієнт Кф,коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки.

За 2022 рік позивач використовує нормативно грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 3 566 615,99 грн.

Позивач додав витяг із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 14 лютого 2022 року №1356І, в якому указано кадастровий номер земельної ділянки та нормативно грошову оцінку у розмірі 3 566 615,99 грн.

Різниця вартості нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 6 місяців збільшилася на 1 287 767,46 грн.

Витяг із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 14 лютого 2022 року №13561 не містить даних щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів, які вплинули на розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг не містить даних на підтвердження знаходження земельної ділянки в будь-якій економіко- планувальні зоні, чи зоні дії локальних коефіцієнтів з найвищими значеннями, які вплинули на збільшення нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року по справі № 160/10494/19).

Витяг з технічної документації про нормативу грошову оцінку від14 лютого 2022 року №13561 за даних обставин є недостовірним доказом та не може бути використаний для розрахунку плати за земельну ділянку.

Рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 року №4079-МР «Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1939 га» встановлює розмір орендної плати в різ за землю 3,0% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, категорія землі - землі житлової та громадської забудови, функціональне призначення земельної ділянки - під розміщеними складськими приміщеннями.

Позивач використовує у розрахунку 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, проте належних і допустимих доказів на застосування вказаного відсотку матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведений розмір заявлених до стягнення позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача кошти за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку» код «03.10», то якщо позивач вважає, що відповідач використовує вказану земельну ділянку з метою здійснення господарської діяльності, то відповідно даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

21 вересня 2023 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 31 жовтня 2023 року до 15 год. 00 хв. за клопотанням представника позивача.

23 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача, в якій заперечує проти позиції відповідача.

31 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення. Зазначає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Сумську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року.

Відтак, за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не підлягає стягненню з відповідача на користь Сумської міської ради недоотриманий дохід від орендної плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи зазначене, між Сумською міською радою та ОСОБА_1 існують господарські правовідносини з приводу використання спірної земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку код «03.10» у комерційних цілях, на що вказує і зроблений Сумською міською радою розрахунок суми позову із застосуванням розміру відсотку від нормативно-грошової оцінки для земельних ділянок комерційного призначення 4%.

31 жовтня 2023 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 22 грудня 2023 року, о 11 год. 00 хв. для надання часу учасникам справи скористатись процесуальними правами з приводу поданих 31 жовтня 2023 року заперечень представником відповідача.

Протокольною ухвалою суду 22 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в зв`язку з підсудністю спору господарському суду.

В зазначеному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши думку осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час судового розгляду встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2021 року у справі № 591/2704/21 (провадження № 2/591/1931/21) за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення коштів позов Сумської міської ради задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради кошти в розмірі 75871 грн 63 коп. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:06:023:0039, площею 1939 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 21 березня 2019 року по 30 листопада 2020 року.

Під час судового розгляду також встановлено, що згідно інформації Департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР від 11 листопада 2022 року №06.01.-18/4709 земельною ділянкою, площею 0,1939 та, кадастровий номер 5910136300:06:023:0039, що знаходиться в комунальній власності Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , користуються ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , без зареєстрованого права оренди на неї.

В 2004 році між ОСОБА_1 та Сумською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки під будівництво комплексу автосервісу, кадастровий номер 5910136300:05:023:0039, площею 0,1939 га, за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії якого закінчився 23 квітня 2013 року. Припинення договору оренди землі не тягне за собою припинення користування земельною ділянкою орендарями. Таким чином, станом на даний час договірні відносини з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки не врегульовані.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не сплачували земельний податок та/або орендну плату протягом 2020-2022 років (а.с. 12-13).

Факт набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 872,7 кв.м. підтверджується копією договору дарування нежитлового приміщення від 21 березня 2019 року (а.с. 14).

Відповідно до відомостей з електронного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлове приміщення, площею 872,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; нежитлове приміщення, площею 839,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 15-17).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 31 травня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:06:023:0039 площею 0,1939 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності (а.с. 18-19).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5910136300:05:023:0039 складає 3566615,99 грн (а.с. 21).

З листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 23 травня 2023 року за №06.01-18/3557 вбачається, що згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2019, 2020 роки дорівнює 1,0 (нормативна грошова оцінка-земельної ділянки за 2020 рік дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки за 2021 рік). Для розрахунку недоотриманого доходу по ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за грудень 2020 року були використані дані витягу нормативної грошової оцінки за 2021 рік, згідно якої величина грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:06:023:0039 складає 2 278 848,53 грн. (а.с. 22).

Відповідно до інформації, яка згідно зі ст. 74 ПКУ зберігається в інформаційних базах Головного управління ДПС у Сумській області, по платниках ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відсутня сплата земельного податку та/або орендної плати за зазначені земельні ділянки. Відомості щодо укладання договорів оренди на зазначені земельні ділянки до ГУ ДПС у Сумській області не надходили, відповідно даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначені земельні ділянки не перебувають у власності вказаних платників, що підтверджується листом від 27 травня 2022 року (а.с. 25-26).

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем ОСОБА_1 земельною ділянкою в період з 01 грудня 2020 року по 10 серпня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 90956 грн 01 коп. Зазначений розрахунок доведений на адресу відповідача та запропоновано йому звернутись до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради для укладення договору про добровільне відшкодування недоотриманих коштів у вигляді орендної плати за змелю Сумській міській територіальній громаді (а.с. 27-28).

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в період з 01 грудня 2020 року по 2022 рік місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 118340 грн 54 коп. Зазначений розрахунок доведений на адресу відповідача та запропоновано йому звернутись до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради для укладення договору про добровільне відшкодування недоотриманих коштів у вигляді орендної плати за змелю Сумській міській територіальній громаді (а.с. 29).

З листа Окружної прокуратури міста Суми від 19 квітня 2023 року за №51-2767, вих. 23 вбачається, що під час опрацювання інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5910136300:06:023:0039) зареєстроване нерухоме майно, належне ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . При вивченні відомостей на інформаційному порталі Сумської міської ради з`ясовано, що даною земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт нерухомості ОСОБА_3 та ОСОБА_1 користуються безправовстановлюючих документів. Вказана земельна ділянка перебуває у комунальнійвласності Сумської міської ради (а.с. 30-31).

З листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР від 25 квітня 2023 року вбачається, що Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів, внаслідок використання земельної ділянки Сумської міської територіальної громади не вживались. На цей час, у зв`язку обмеженим фінансуванням витрат на сплату судового збору, Сумська міська рада не має можливості звернутись з позовом до суду про стягнення безпідставно збережених коштів, внаслідок використання земельної ділянки Сумської міської територіальної громади. Проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру на захист інтересів Сумської міської територіальної громади не заперечують (а.с. 32).

Рішеннями СМР від 14 червня 2022 року за №3010-МР, від 28 вересня 2022 року за №3137-МР, від 14 грудня 2022 року за №3359-МР звільнено від орендної плати за користування майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади з 01.03.2022 року по 30.06.2022 року, з 01.07.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року орендарів (крім підприємства, що здійснює виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, виробництво електричної енергії, надання споживачам Сумської міської територіальної громади послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) та постачання гарячої води), які використовують:

- нежитлові приміщення комунальної власності Сумської міської територіальної громади;

- інше окреме індивідуально визначене майно комунальної власності омської міської територіальної громади;

- цілісний (єдиний) майновий комплекс кінотеатру «Дружба» (а.с. 62-63, 64-65, 66-67).

Рішенням СМР від 09 серпня 2023 року за №4079-МР надано в оренду земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1939 га (а.с. 68).

Згідно Рішення Сумської міської ради від 24 червня 2020 року за №7000-МР встановлено плату за землю, зокрема. за користування земельними ділянками з цільовим призначенням: «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (код 3.10) встановлено 4 відсотки від нормативної грошової оцінки (а.с. 82-87).

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Положеннями ч. 4 згаданої норми закону визначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які посвідчували би факт правомірного використання вищевказаної земельної ділянки у заявлений в позові період (рішення про передачу земельної ділянки у власність/користування, державний акт на право постійного користування тощо), відтак з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок укласти договір оренди земельної ділянки, розміщену під нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом ст. ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Положеннями абз. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить згідно ст. 377 ЦК України право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених приписів законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, відповідач протягом тривалого часу продовжує використовувати вищезазначену земельну ділянку комунальної власності без достатніх правових підстав.

Плата за землю - це місцевий податок в складі податку на нерухоме майно, вона є обов`язковою до запровадження сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад і в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Податковий кодекс України регулює справляння плати за землю лише у двох її формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Використання землі в Україні згідно ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники (громадяни і юридичні особи або уповноважені ними особи), а також відповідні органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в межах своїх повноважень (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).

Якщо орендодавцем земельної ділянки є юридична чи фізична особа - її власник, він є платником земельного податку до бюджету. У такому випадку орендар сплачує орендну плату, встановлену договором оренди землі, на рахунок власника.

Коли орендодавцем земельної ділянки виступає відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, орендар самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету і граничний розмір такої плати (як нижня, так і верхня межа) регламентується п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності за приписами податкового законодавства України є однією із форм плати за землю в складі податку на майно, яке належить до переліку місцевих податків, і справляється відповідно до ст. 288 цього Кодексу.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов`язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За змістом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платниками земельного податку є суб`єкти господарювання - власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.

При набутті права власності на будівлю, споруду (її частину) земельний податок за площі під таким майном, сплачує власник нерухомості з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є суб`єкти господарювання, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки.

За приписами п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема, не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Відповідно до ст. 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Податкове зобов`язання зі сплати відповідачем земельного податку або орендної плати не визначено згідно вищезазначених норм в силу відсутності укладеного та зареєстрованого з органом місцевого самоврядування договору оренди землі. При цьому, позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, виходячи з розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів у вигляді орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2022 року згідно розрахунку позивача, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 2278848,53 грн в період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, 2278848,53 грн за 2021 рік та 3566615,99 грн. за 2022 рік, розміру відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 4,00 %, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель - 1,0, становив 118340 грн. 54 коп.

Зазначений розрахунок наведений в позовній заяві було проведено на підставі: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13 серпня 2021 року №308/332-21 (а.с. 20), витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14 лютого 2022 року №13561 (а.с. 21).

Відносини, які виникають в зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦК України). Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці за вищевказаною адресою.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати яка мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності площею 839,7 кв.м, кадастровий номер 5910136300:06:023:0039, за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття ним права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене є проявом правової природи нерухомого майна. Набуте відповідачем право власності на нежитлову будівлю, будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення), є органічно і нерозривно пов`язаним з цією земельною ділянкою. Тому визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття ним і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій ця будівля розташована.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, адже на підставі п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України земельна ділянка площею 839,7 кв.м., кадастровий номер 5910136300:06:023:0039, за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу на праві комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань в зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою згаданих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Положеннями п. 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотримані позивачем - Сумською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.

Як вище згадувалось, положення ст. ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові зазначила, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України (п. 82 постанови).

Вищенаведені висновки викладено також у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду в аналогічній справі.

Верховний Суд при розгляді справи № 922/391/18 (постанова від 11 лютого 2019 року) сформував правову позицію, відповідно до якої стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, без належних на те правових підстав, повинне здійснюватися на підставі ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Отже, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а позивач (потерпілим) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Оскільки відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, він на підставі положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України та правової позиції Верховного Суду зобов`язаний повернути позивачеві кошти, які у нього збережено у вигляді несплаченої орендної плати.

При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Сумської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою задоволенню.

В той же час Законом України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 69 підрозділу 10 Перехідних положень доповнено підпунктом 69.14, в якому в абз. 1, 3, 4 визначено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 « Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Сумську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні.

Відтак, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не підлягає стягненню з відповідача на користь Сумської міської ради недоотриманий дохід від орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 69897 грн. 58 коп.

Суд не приймає до уваги доводи представника Сумської міської ради щодо необхідності врахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 922/2378/20, оскільки він стосується застосування вимог п. 10.1.1, ст. 10, п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст. 40, 41, п. 265.1.9 ст. 265 Податкового Кодексу України.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь Сумської міської ради підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 48442 грн. 96 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури підлягають стягненню пропорційно до задоволеним позовним вимогам понесені судові витрати в сумі 1100 грн. 44 коп. (оскільки позов задоволено частково на 41% від заявленої суми, 41% від 2684 грн. 00 коп. сплачених при подачі позову судових витрат).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради кошти в розмірі 48442 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури (код 03527891) судовий збір в розмірі 1100 грн. 44 коп..

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Сумська міська рада, місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення виготовлено 02 січня 2024 року.

Суддя А.П.Сидоренко