Постанова

від 28.12.2023 по справі 163/606/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/606/22

Провадження № 3/163/29/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

захисника Крючкова В.О. в режимі відеоконференції,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0290/20500/22 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ "Пленті Хорс" (ЄДРПОУ 44363311, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 як керівник ТОВ "Пленті Хорс" вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, при таких обставинах.

03 лютого 2022 року близько 21:05 години в зону митного контролю митного поста "Доманове" Волинської митниці на в`їзд в Україну з Республіки Білорусь прибув автомобіль "Мерседес", номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

Водій транспортного засобу ОСОБА_2 до митного контролю подав інвойси №№541, 542, свідоцтва про реєстрацію №№1007777201, НОМЕР_4 разом з митними деклараціями типу ЕЕ № UA204000/2022/905406, UA204000/2022/905407.

Згідно з цими товарно-супровідними документами в митному режимі імпорт перевозились вживані вантажні автомобілі "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_5 , та "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_6 .

Відправником транспортних засобів в товарно-супровідних документах вказано естонську компанію "Star Systems OU", одержувачем ТОВ "Пленті Хорс", а вартість кожного з автомобілів зазначена у 4800 євро.

Під час проведення оперативної перевірки із застосуванням баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби встановлено, що автомобіль "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_5 , був увезений в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці о 10:31 годині 27 січня 2022 року транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_7 / НОМЕР_8 . Водій ОСОБА_3 подав до митного контролю інвойс № 541 за митною декларацією типу ЕЕ №UA204020/2022/203726, відповідно до яких відправником автомобіля "Nissan E-NV200" є компанія "Star Systems OU", одержувачем ТОВ "Пленті Хорс", вартість цього транспортного засобу зазначена у 12450 євро.

Також під час проведення оперативної перевірки із застосуванням баз даних АСМО "Ін-спектор" та ЄАІС Держмитслужби встановлено, що автомобіль "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_6 , був увезений в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці о 11:06 годині 27 січня 2022 року транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_9 / НОМЕР_10 . Водій ОСОБА_4 подав до митного контролю інвойс № 542 за митною декларацією типу ЕЕ № UA204020/2022/203724, відповідно до яких відправником автомобіля "Nissan E-NV200" є компанія "Star Systems OU", одержувачем ТОВ "Пленті Хорс", вартість цього транспортного засобу зазначена у 12 450 євро.

03 лютого 2022 року в період з 14:03 години по 14:58 годину обидва автомобілі "Nissan E-NV200" були вивезені з України в напрямку Республіки Білорусь в режимі реекспорту через митний пост "Доманове" Волинської митниці автомобілем "Мерседес", номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який до митного контролю подав інвойси №№541, 542 за митними деклараціями типу ЕК11АА №№UA204020/2022/205408, UA204020/2022/205413.

Таким чином, ОСОБА_1 як посадова особа ТОВ "Пленті Хорс" вчинила дії, спрямовані на переміщення автомобілів "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_5 , та "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_6 , з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів (інвойсів №№541, 542), одержаних незаконним шляхом і які містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості цих транспортних засобів, тобто правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Правопорушниця на розгляд справи в суді не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подала, свої права та інтереси доручила представляти захинику ОСОБА_6 .

Її захисник адвокат Крючков В.О. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисної, надав пояснення і висловив свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил; поданими до митного контролю документами: для початкового увезення транспортних засобів інвойси №№541, 542 та митні декларації типу ЕЕ №№UA204020/2022/203724, UA204020/2022/203726, для реекспорту транспортних засобів інвойси №№ 541, 542 та митні декларації типу ЕК11АА №№ UA204020/2022/205408, UA204020/2022/205413, для повторного увезення транспортних засобів інвойси №№541, 542, свідоцтва про реєстрацію №№ 1007777201, 1006131021, митні декларації типу ЕЕ №UA204000/2022/905406, UA204000/2022/905407; службовою запискою інспектора митниці; відпопіддю митних органів Естонської Республіки; відповіддю митних органів Республіки Польща; відповіддю митних органів Королівства Норвегія.

З наведених доказів вбачається, що під час здійснення митних формальностей у всіх трьох випадках до митного контролю подавались інвойси з однаковими номерами, а відмінності полягали у визначенні типу кожного транспортного засобу (вантажний/легковий) та його вартості (12450/4800 євро відповідно).

Слід зазначити, що в залежності від вартості транспортного засобу станом на 27 січня та 03 лютого 2022 року справлялось увізне мито за ставкою 10% відповідно до Закону України "Про Митний тариф України", а відтак і податок на додану вартість в розмірі 20% відповідно до ПК України.

Розмір митних платежів при увезенні 27 січня 2022 року одного вантажного транспортного засобу за вартістю у 12450 євро (404379,74 гривні за офіційним курсом НБУ) і визначенням митної вартості за основним методом становили 40437,90 гривні мита і 88963,53 гривні ПДВ або разом 129401,43 гривні (258802,86 гривні за два транспортні засоби).

При увезенні такого ж транспортного засобу як вантажного 03 лютого 2022 року за вартістю 4800 євро або 154281,12 гривні за офіційним курсом НБУ розмір ввізного мита становив 15428,11 гривні, розмір ПДВ 33941,85 гривні, а разом митні платежі становили 49369,96 гривні (98739,92 гривні за два транспортні засоби).

В той же час при визначенні транспортних засобів як легкових і обладнаних електродвигуном ввізне мито не справлялось, а розмір митних платежів за один автомобіль становив би 30856,22 гривні ПДВ (4800х32,1419х20%), за два транспортні засоби - 61712,44 гривні ПДВ.

Різниця в митних платежах за два вантажних автомобілі за ознакою різної вартості становила 160062,94 гривні, за ознаками різної вартості і типу транспортного засобу 197090,42 гривні.

Таким чином, повторне увезення автомобілів протягом незначного строку (до 1 тижня) з поданням інвойсів під одним і тим ж номером, однак із зазначенням меншої вартості та типу транспортного засобу мало очевидну практичну мету заниження бази оподаткування і зменшення розміру митних платежів.

Такий висновок спростовує твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Крючкова В.О., викладені у письмових запереченнях на протокол, про те, що іноземний експортер помилився у зазначенні коду транспортних засобів в інвойсах, що потягнуло зменшення їх вартості. Таке твердження саме по собі є суперечливим, оскільки зменшення вартості транспортного засобу з 12450 євро до 4800 євро при тих же технічних характеристиках є очевидно сумнівним.

Крім цього, гіпотетична помилка відправника транспортних засобів не перешкоджала імпортеру, ТОВ "Пленті Хорс", після увезення автомобілів провести належне декларування як типу транспортних засобів, так і їх вартості, після чого в належному розмірі сплатити митні платежі. Потреба у реекспорті транспортних засобів та їх повторного увезення через інший митний пост на кордоні з іншою державою стороною захисту обґрунтованого та розумного пояснення не наведена.

Зауваження захисника щодо переліку питань, які митний орган вправі вимагати при увезенні товару відповідно до ст.ст.198, 335 МК України, необґрунтовані, оскільки не враховують положень ст.337 МК України щодо застосування різних методів перевірки документів, поданих до митного контролю, що і було зроблено в цій справі і результатом чого стало виявлення факту попереднього увезення транспортних засобів та їх реекспорту.

Таким чином, винуватість ТОВ "Пленті Хорс" у вчиненні передбаченого ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил доведена.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку

Відповідно до облікової картки ТОВ "Пленті Хорс" як суб`єкта ЗЕД керівником цього товариства є ОСОБА_1 .

За митними деклараціями типу ЕЕ №№ UA204000/2022/905406, UA204000/2022/905407, за якими автомобілі увозились повторно, одержувачем транспортних засобів, декларантом та відповідальною за фінансове врегулювання виступало ТОВ "Пленті Хорс".

Слід також зауважити, що відповідальність за ч.1 ст.483 МК України настає не тільки за фактичне переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю певним способом, а й за дії, спрямовані на таке переміщення.

В цій справі сукупність доказів поза розумним сумнівом свідчить про вчинення ТОВ "Пленті Хорс" повторного увезення транспортних засобів з поданням документів із заниженою вартістю, що дає достатні підстави вважати вчинення дій спрямованих на переміщення цих транспортних засобів з приховуванням від митного контролю..

Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за вчинення керованим ним підприємством правопорушення, встановленого в цій справі.

Інші доводи сторони захисту не впливають на такий висновок за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил.

При вирішення питання про обсяг відповідальності ОСОБА_1 встановлено таке.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

У рішенні у справі Краєва проти України від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: відповідно до частини першої статті 483 Кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, що є дуже великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції стосовно цього не дала українським судам можливості врахувати індивідуальні обставини, що позбавляє сенсу будь-яку оцінку; Європейський суд з прав людини вже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права особи на власність (§ 31).

Частина 1 статті 483 МК України в разі доведеності вини особи передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Таке стягнення є безальтернативним і позбавляє суд врахувати характер і суспільну шкідливість правопорушення та особу винного.

З огляду на сформульовані Конституційним Судом України, зокрема і в рішенні КСУ від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023 яким санкцію статті 483 Митного кодексу України визнано неконституційною, підходів до розуміння принципу індивідуалізації юридичної відповідальності принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства, зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.

Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі «Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine» від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають ».

Європейський суд з прав людини вказав, що „ для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають . Принцип домірності (пропорційності) має бути дотриманий не лише при визначенні норм, які стосуються суворості санкції, а й при оцінці тих факторів, що їх має бути взято до уваги при визначенні санкції » [рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), § 84].

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання обґрунтовано відповідало [правомірній] меті. Іншими словами, потрібно досягти „справедливого балансу» між вимогами загальних потреб суспільства і вимогами захисту фундаментальних прав людини. Цього балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести особистий і надмірний тягар [див., зокрема, рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece [GC] від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-XII, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germany [GC] від 30 червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-VI, § 8194; Gogitidze and Others v. Georgiа від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97].

З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_1 , яка вперше притягується до відповідальності, та враховуючи примусове відчуження автомобілів за умов правового режиму воєнного стану, і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ч.1 ст.483 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Витрати по справі на зберігання товарів судом не стягуються з огляду на примусове відчуження товару за умов правового режиму воєнного стану.

Керуючись ст.ст.522,527,528МК України, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на неї стягнення у виді конфіскації у власність держави автомобіля "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_5 , вартістю 400166,66 гривні, та автомобіля "Nissan E-NV200" 2018 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_6 , вартістю 400 166,66 гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового зборуна рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови 02 січня 2024 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета