Ухвала

від 03.01.2024 по справі 914/1122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.01.2024 Справа № 914/1122/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали заяви: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23

про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р.

у справі №914/1122/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ;

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів;

про стягнення коштів. Ціна позову 8 984 703,25 грн.

та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів;

до відповідача за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ;

про стягнення коштів. Ціна позову 125 956 883,30 грн.

За участю представників сторін:

від заявника: Сивик Андрій Петрович - представник;

від стягувача: Галецький Василь Теодорович - представник.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1122/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 8 984 703,25 грн., з якої 113385,66грн пеня, 838737,71грн 3% річних, 8 032 579,88грн інфляційні втрати та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 125 956 883,30 грн., з яких 124 571 598,13 грн основний борг, 372 905,43грн 3% річних, 1 012 379,74грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. позовні вимоги первісного позову задоволено частково, позовні вимоги зустрічного позову задоволено повністю, проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» заборгованість у загальному розмірі 117088816,29 грн., 806378,99грн. судового збору та 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023р. у справі № 914/1122/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 у справі №914/1122/23 залишено без змін.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 від 10.10.2023р. про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23. На підтвердження викладених у заяві аргументів Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" надано суду копію постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.22р. із додатком та копії звітів про фінансові результати НЕК «Укренерго» за 2022 рік і перше півріччя 2023 року, інших доказів не представлено.

Ухвалою суду від 16.10.2023р. прийнято заяву за вх.№4012/23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23 до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 31.10.2023р.

Ухвалою суду від 25.10.2023р. зупинено провадження у справі з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 від 10.10.2023р. про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23 до закінчення перегляду Західним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р.

У зв`язку із поверненням матеріалів справи №914/1122/23 від Західного апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 26.12.2023р. поновлено провадження у справі №914/1122/23 з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 від 10.10.2023р. про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23, судове засідання з розгляду заяви призначено на 03.01.2024р.

Через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» 29.12.2023р. подало заперечення за вх. № 12/24 від 01.01.2024р. на заяву про відстрочення виконання рішення. На підтвердження викладених у запереченнях аргументів Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» 29.12.2023р. додано копію реєстру операцій за 26.12.23р, копію Ф2 Звіту про фінансові результати за 2022р.

Представник заявника в судове засідання 03.01.2024р. з`явився, повідомив про виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. в повному обсязі, підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду та просив її задоволити, повідомив про подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023р.

Представник стягувача в судове засідання 03.01.2024р. з`явився, заперечив проти заяви про відстрочення виконання рішення, підтвердив обставини виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Позиції сторін.

Позиція заявника.

Заявник вважає, що у цій справі наявні підстави для надання відстрочки виконання рішення, з огляду на наступне. Заявник стверджує, що кошти на сплату 3% річних, інфляційних втрат не передбачені структурою тарифу на послуги НЕК «Укренерго», що перешкоджає виконанню рішення суду. Заявник стверджує, що не може спрямувати на виконання рішення у справі № 914/1122/23 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. На переконання заявника, невідкладне стягнення з НЕК «Укренерго» коштів у розмірі 117 945 195,28 грн. загрожує зупинкою належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України. Заявник наголошує, що НЕК «Укренерго» є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Крім того, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 господарська діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі тощо. Разом з тим, численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду.

Додатково, заявник зазначає, що спір виник незалежно від дій відповідача і за відсутності його вини та вказує, що відповідно до звіту про фінансові результати за 2022 рік НЕК «Укренерго» отримала збиток у розмірі 6 076 943 тис. грн. у 2022 році, а за перші 6 місяців 2023 року - додатково збитки на суму 2 377 635 тис. грн.

Представник заявника повідомив про повне виконання рішення суду, при цьому наполягає на розгляді та задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи викладені обставини, відповідач наголошує на наявності правових підстав для відстрочення виконання рішення.

Позиція стягувача.

У запереченнях за вх. № 12/24 від 01.01.2024р. стягувач зазначив, що відстрочення виконання судового рішення на рік фактично призводить до порушення балансу інтересів сторін та повагу до власності; факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від ПрАТ «НЕК «Укренерго» не можуть бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором; відповідачем не доведено, що після 20.09.2024 року у нього буде можливість виконання рішення суду у даній справі (в заяві не обґрунтовано необхідність відстрочення виконання рішення суду саме на один рік, зокрема, відсутні розрахунки можливості погашення заборгованості саме у вказаний строк); посилання відповідача на введення на території України правового режиму воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду без надання доказів на підтвердження того, що обмеження безпосередньо впливають на господарську діяльність відповідача; правовий режим воєнного стану стосуються також позивача як суб`єкта господарювання, який здійснює свою господарську діяльність на території України.

Також, стягувач зауважує, що стаття 75 ЗУ «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку НЕК «Укренерго» з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачена можливість НЕК «Укренерго» для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, в свою чергу, свідчить про те, що НЕК «Укренерго» (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань

Окрім цього, стягувач вказує, що твердження боржника щодо неможливості виконання рішення суду до 20.09.2024р. спростовується повним виконанням рішення від 20.09.2023р. ще у 2023 році, а саме 26.12.2023 року.

З огляду на наведене, стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочення виконання рішення у справі №914/1122/23.

Розглянувши матеріали заяви приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р., заперечення за вх. № 12/24 від 01.01.2024р. проти заяви про відстрочення виконання рішення та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала.

Відтак, відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., зокрема зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

За приписами частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997р. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 року у справі № 905/30/16. питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Існування заборгованості, яка підтверджена обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Крім того, з приводу обставин, які вказані у розглядуваній заяві, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення. Як вбачається із представлених доказів обома учасниками справи, в обох учасників за фінансовими результатами зазначеними у звітах наявні збитки, правовий режим воєнного стану стосуються також обох учасників справи, як суб`єктів господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність на території України. Інших обставин, та доказів в підтвердження обставин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення заявником не наведено та доказів в підтвердження не додано.

Враховуючи вищевикладене, наведені у клопотанні аргументи відповідача та надані ним докази не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, які б могли бути підставою для відстрочення його виконання.

Заявником також не обгрунтовано і обставин щодо можливості фактичного виконання судового рішення після закінчення строку відстрочки виконання судового рішення. Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення виконання, боржником суду не надано.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Додатково, належить зазначити, що як вбачається із пояснень заявника та стягувача, рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. у справі № 914/1122/23 виконано в повному обсязі. В підтвердження даних обставин Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» до заперечень за вх. № 12/24 від 01.01.2024р. долучено реєстр операцій за період з 26.12.2023р. по 26.12.2023р. в АТ «ПУМБ». Відповідно до інформації реєстру операцій вбачається, що ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" здійснило оплату на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023р. у справі № 914/1122/23 в повному обсязі. Відтак, дані обставини фактично спростовують наявність скрутного фінансового становища заявника та відсутність коштів для виплати прийнятого судом рішення від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23.

З огляду на вищевикладене та враховуючи вимогу заявника, щодо розгляду заяви про відстрочку виконання по суті та підтримання заявником вимоги, щодо відстрочення виконання рішення суду, із врахуванням того, що здійснена оплата не є визнанням чи погодженням боргу, що підтверджується поданням касаційної скарги, враховуючи дотримання балансу інтересів обох сторін, ту обставину що заявником (боржником) не обгрунтовано обставин та не подано доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, не доведено винятковості обставин, з наявністю яких процесуальний закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, враховуючи здійснення повної оплати на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023р. у справі № 914/1122/23, що спростовує неможливість виконання рішення та на даному етапі спростовує необхідність застосування таких заходів, відсутні правові підстави для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 від 10.10.2023 року про відстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.74, 76, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за вх.№4012/23 від 10.10.2023р. про відстрочення виконання судового рішення від 20.09.2023р. у справі №914/1122/23.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена в порядку та у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.