Рішення

від 07.12.2023 по справі 915/977/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року Справа № 915/977/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., секретар судового засідання Степанова І.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код 14360570 (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), пред`явленою до відповідача 1 - приватного підприємства "Ювента-Трейд", код 41237711 (м. Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 238/12), відповідача 2 - ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Стислий виклад позиції позивача.

29.03.2017 року відповідачем 1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), згідно якої відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розмішені на сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.03.2017 року (далі - договір). Банком було погоджено зміни умов договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором №б/н від 29.03.2017 року, відповідно до умов якої заборгованість позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 947499,99 грн., кінцевий термін повернення кредиту - до 17.07.2023 року. В порушення умов договору відповідач 1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін, не сплатив в повному обсязі проценти та комісію. 04.06.2021 року між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки №P1622810828167993405, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору.

Як на правову підставу позову позивач послався на положення ст. ст. 525, 527, 530, 554, 610, 1054 ЦК.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти за кредитним договором у загальному розмірі 1148994,16 грн., з якої: 947499,99 грн. - заборгованість за кредитом; 190046,80 грн. - відсотки за користування кредитом, 11447,37 грн. - комісія за користуванням кредитом.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору позивач просить покласти на відповідача, а також просить повернути з Державного бюджету України надлишкову суму по оплаті судового збору у розмірі 2678,99 грн.

Про розгляд справи відповідача 1, відповідача 2 було повідомлено належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвали - повідомлення у справі направлялися на адреси відповідачів, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі відповідно.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Заяви та клопотання сторін (учасників).

06.07.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

10.07.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

05.09.2023 року, 07.12.2023 року до суду від представника позивача надійшли клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Процесуальні дії.

21.06.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

27.06.2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.07.2023 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовлено.

13.07.2023 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання у справі 05.09.2023 року.

05.09.2023 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2023 року.

07.12.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Із змісту позову вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. 29.03.2017 року відповідачем 1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, якою відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розмішені на сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.03.2017 року.

2. Позивачем встановлені кредитні ліміти на поточний рахунок № НОМЕР_2 відповідача 1.

3. 18.07.2022 року відповідачем 1 позивачу було подано заяву-анкету про зміну умов договору.

4. Позивачем було погоджено зміни умови договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором №б/н від 29.03.2017 року.

5. За відповідачем 1 рахується прострочена заборгованість за кредитом.

6. 04.06.2021 року між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки №P1622810828167993405.

7. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачів з претензією про сплату простроченої заборгованості за кредитом та відсотками.

8. Сторонами не було досягнуто згоди щодо вирішення даного спору, інші заходи досудового врегулювання спору не вживалися.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав копії наступних документів:

- заяви № б/н на відкриття банківського рахунку;

- витягу з "Умов та Правил надання банківських послуг";

- заяви - анкети про зміну умов договору;

- протоколу рішення про короткострокову реструктуризацію;

- пропозиції про зміну істотних умов кредитування;

- довідки про розміри встановлених кредитних лімітів;

- банківських виписок по рахунку;

- договору поруки;

- претензії, з доказами її направлення на адресу відповідачів.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК).

Частиною 1 та ч. 3 ст. 74 ГПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, зокрема встановлюються письмовими доказами (ч. 2 ст. 73 ГПК).

За результатами дослідження доказів та їх оцінки судом встановлені наступні обставини.

29.03.2017 року відповідачем 1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), згідно якої відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет.

Відповідно до умов договору, кредит наданий за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_3 на наступних умовах:

- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;

- вид кредиту: овердрафтовий кредит;

- мінімальний розмір ліміту: 10000 грн.;

- максимальний розмір ліміту: 2000000 грн.;

- розмір відсоткової ставки: 16,5% річних;

- пільговий період: 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3;

- термін користування кредитом: 12 місяців.

Підписанням цієї заявки відповідач 1 на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднався до розділу "1.1. Загальні положення" та підрозділу "3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ "ПриватБанк" у мережі Інтернет, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом (далі - договір).

Підписанням цієї Заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені договором терміни.

Пунктом 3.2.1.1.6. договору визначено, що сторони узгодили, що банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку, про що за 3 календарні дні направляє клієнту повідомлення в спосіб, визначений п. 3.2.1.1.7 цих Умов.

Сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв?язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", sms-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору (п. 3.2.1.1.7 договору).

Відповідно до п. 3.2.1.2.1.1 договору банк зобов?язаний здійснювати платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту.

Клієнт зобов?язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 Умов та сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та умовах, визначених кредитним договором та тарифами банку (п. 3.2.1.2.2.1 та п. 3.2.1.2.2.2 договору).

Відповідно до 3.2.1.3.1 договору обов?язковою умовою надання кредиту клієнту юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов?язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між банком та поручителем.

Відповідно до п. 3.2.1.3.2 договору передбачається, що у випадку невиконання клієнтом зобов?язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

В розділі 3.2.1.4 договору затверджений порядок розрахунків за користування кредитом.

Згідно п. 3.2.1.6.1 договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.

Відповідно до п. 3.2.1.6.2 договору кредитний договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом Заявки та діє до повного виконання сторонами зобов?язань за цим договором.

Відповідно до кредитного договору відповідачу 1 було надано кредит за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі 1000000,00 грн. на рахунку № 26006053232339.

18.07.2022 року відповідачем 1 позивачу було подано заяву-анкету про зміну умов договору, яка підписана із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Позивачем було погоджено зміни умови договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором №б/н від 29.03.2017 року.

Відповідно до п. 1 Пропозиції сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 947499,99 грн., при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим не відновлювальної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну умов кредитування за кредитним договором.

Згідно п. 2 Пропозиції кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 17.07.2023 року. Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку, який міститься у п. 4 цієї Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором.

Згідно п. 3 Пропозиції тип процентної ставки - фіксований. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються на непогашений залишок суми кредиту та сплачуються щомісяця, не пізніше 18 числа кожного місяця.

Комісія за управління фінансовим кредитом банком не нараховується, та позичальником не сплачується ( п. 3.4 Пропозиції).

Відповідно до п. 4 Пропозиції заборгованість позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 17.07.2022 року (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з визначеним графіком, відповідно до якого відповідач 1 зобов?язався протягом 12 місяців, починаючи з 18.08.2022 року по 17.07.2023 року, повертати кредитні кошти у сумах визначених згідно графіку.

Умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, зокрема тип процентної ставки, розмір та порядок сплати не змінюються та здійснюється в порядку та на умовах передбачених кредитним договором.

Усі інші умови кредитного договору, що не змінені в цій Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України (п. 5 Пропозиції).

З банківської виписки з рахунку відповідача 1 за період з 30.03.2017 року по 23.05.2023 року вбачається, що грошові кошти у розмірі 947499,99 грн. винесені банком на прострочку.

04.06.2021 року між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки №P1622810828167993405, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору поруки поручитель солідарно відповідає перед банком за виконання позичальником, відповідачем-1, зобов?язань за кредитним договором у повному обсязі.

Згідно п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за оплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.5 договору поруки поручитель ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього немає.

Пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов?язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Згідно з п. 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього договору.

Договір поруки був підписаний відповідачем 2 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

17.05.2023 року на адресу відповідачів направлено претензію вих. №70330NKKVSOR5 від 04.05.2023 року, в якій банк вимагає невідкладно, але не пізніше семи днів від дати цієї претензії, здійснити погашення простроченої заборгованості у загальній сумі 1137973,63 грн.

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі кредитного договору врегульовані положеннями ст.ст. 1054 - 10561 ЦК (кредит).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього грошових коштів за кредитним договором.

Згідно ч 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною ч. 4 ст. 193 ГК України передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України закріплено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов?язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов?язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як свідчать матеріали справи, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу 1 кредит в розмірі 1000000,00 грн., відповідно до умов кредитного договору. Надалі, відповідно до змін умов договору, сума заборгованості за неповернутими кредитними коштами визначена у розмірі 947499,99 грн.

Позичальник, в свою чергу, зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим за розрахунком банку станом на 26.05.2023 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 947499,99 грн.

Доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та щомісячної комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У розділі 3.2.1.4 договору затверджений порядок розрахунків за користування кредитом.

За управління фінансовим інструментом клієнт сплачує банку комісію, розмір якої визначено тарифами банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітний місяць. Комісія нараховується щомісячно та сплачується клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо (п. 3.2.1.4.1 договору).

За користуванням кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо (п. 3.2.1.4.2 договору).

Сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього договору з наступного дня вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.4 договору).

Також у розділі 3.2.1.4 Умов затверджений порядок розрахунків. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користуванні кредитом (диференційована відсоткова ставка). Визначений порядок розрахунку відсотків та комісії.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками та комісією.

За прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті кредиту, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 190046,80 грн., а також комісію в сумі 11447,37 грн.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів повної сплати заборгованості, або доказів, які б її спростовували, у зв`язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 17234,91 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з приватного підприємства "Ювента-Трейд", код 41237711 (м. Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 238/12) та ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код 14360570 (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) грошові кошти у загальній сумі 1148994 (один мільйон сто сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 16 коп., з якої: 947499 (дев`ятсот сорок сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом; 190046 (сто дев`яносто тисяч сорок шість) грн. 80 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11447 (одинадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 37 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 17234,91 грн.

3. Повернути акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк", код 14360570 (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) з Державного бюджету України надлишкову суму по оплаті судового збору у розмірі 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 99 коп. за платіжним дорученням № ZZ421В1Т5Х від 01.06.2023 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв