Рішення

від 03.01.2024 по справі 920/1282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.01.2024м. СумиСправа № 920/1282/23

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С»

про стягнення 84 348 грн 00 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 84348 грн 00 коп. заборгованість по договору поставки нафтопродуктів №379/2/2118 від 30.04.2020.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачу було поставлено нафтопродукти (газ нафтовий скраплений марки А) по Договору, відповідачем нафтопродукти було прийнято, однак за нього не сплачено вчасно, що є порушенням п. 4.2. Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу.

Ухвалою суду від 24.11.2023 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

08.12.2023 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (відзив на позов) (вх №1450), у яких зазначив, що проти позову заперечує, оскільки позивачем до позовної заяви додано лише акт приймання-передачі нафтопродуктів, у той же час, позивачем не надано товарно-транспортні накладні або інші докази відвантаження нафтопродуктів з огляду на особливості процедури їх відпуску та приймання.

11.12.2023 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №1469), у яких позивач просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30.04.2020 між сторонами було укладено договір №379/2/2118 поставки нафтопродуктів (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1.1 на умовах цього Договору позивач (постачальник) зобов`язався поставити відповідачу (покупець) нафтопродукти (товар), а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Згідно з умовами п. 3.1., 3.3. розділу 3 договору сторони домовились, що позивач протягом періоду травень 2020 р. 31 грудня 2021 р. (п. 3.3. в редакції Додаткової угоди до договору від 18.12.2020) поставляє відповідачу товар на умовах ЕХW (резервуари АЗС, вказані Покупцем в заявці і що належать Покупцеві на праві власності або на інших правових підставах), згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів.

Позивач обов`язок по Договору виконав поставив у період з 30.04.2020 по 31.12.2021, а відповідач прийняв нафтопродукти на суму 84348 грн 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами без заперечень та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі нафтопродуктів (а.с.18).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі нафтопродуктів був підписаний сторонами 21.05.2021, то останнім днем виконання свого обов`язку зі сплати за поставлений товар у відповідача - 21.07.2021 року, проте у визначений договором строк відповідач обов`язок щодо оплати за отриманий товар не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 №281/171/578/155. (Далі- Інструкція)

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. (п. 1)

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. (п. 1)

Згідно п. 7.1-7.2 Інструкції, відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів на підставі договорів або за готівку. Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Пунктами 7.3, 7.4, 7.5 визначено порядок відвантаження нафти і нафтопродуктів водним, залізничним і автомобільним транспортом, які мають свою специфіку, при цьому договором поставки №379/12/2118 від 30.04.2020 року не визначено порядок відвантаження товару.

У той же час, позивачем до позовної заяви надано виключно акт приймання-передачі нафтопродуктів та рахунки-фактури, які не можуть бути безумовною підставою виникнення зобов`язань у ТОВ «ДІЄС-С» за договором поставки нафтопродуктів №379/12/2118 від 30.04.2020 року з огляду на особливості процедури відпуску та приймання нафтопродуктів, визначені інструкцією.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки відповідно до п.3.1 Договору, базис поставки EXW (резервуари, що використовуються ПАТ «Укртатнафта» на підставі цивільно-правових договорів), згідно з «ІНКОТЕРМС 2010. Правила ICС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці.

Окрім цього, відповідно до п. 3.2 Договору передача Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання Постачальника вважаються виконаними, право власності на Товар переходить від Постачальника до покупця з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, термін товарно-транспортна накладна визначений як «єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі». Тобто, товарно-транспортна накладна стосується правовідносин саме з перевезення товару. Тож, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт його передачі та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись актом приймання-передачі (що було додано до позовної заяви).

Акти приймання-передачі нафтопродуктів (що додані до позовної заяви) були підписані Відповідачем без зауважень. Тож даний спір стосується оплати отриманих нафтопродуктів, а не їх подальшого транспортування.

Таким чином, Позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, що в сукупності беззаперечно свідчать про факт здійснення поставки нафтопродуктів та обов`язку його оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити нафтопродукти, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки виконаний, а відповідачем за нафтопродукти не сплачено вчасно та в повному обсязі. Отже, відповідачем зустрічне зобов`язання з оплати палива дизельного не виконано, чим порушено п. 4.2 Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 84348 грн 00 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С» про стягнення 84348 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С» (вул. Майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 94 Г, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 41768953) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307) 84348 грн 00 коп. основного боргу, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Публічному акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 03.01.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко