Рішення

від 27.12.2023 по справі 760/24335/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/24335/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

27 грудня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,

представника позивача Сальникова Д. П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди гаражних боксів,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди гаражного боксу від 26 квітня 2021 року № 26-04/21 та від 03 лютого 2022 року № 03-02/22 (далі - договори, угоди), за період з березня 2023 року по квітень 2023 року всього у сумі 20000,00 грн, пеню за період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у розмірі 139600,00 грн, інфляційних втрат за період з березня 2023 року по вересень 2023 року у розмірі 296,43 грн, три проценти річних за період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у сумі 654,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між сторонами договори про оренду гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , передано у строкове користування ці об`єкти, зі сплатою орендної плати у розмірі 5000,00 грн за кожен об`єкт. Щомісячна плата за договорами не пізніше 10-го числа шляхом перерахування коштів на поточних рахунок позивача. у разі прострочення відповідач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 100,00 грн за кожен день такого прострочення. Позивач належним чином виконав умови договору, адже передав орендоване майно. Відповідач порушив свої зобов`язання в частині сплати орендних платежів. У зв`язку із наведеним та у відповідності до ст. ст. 759, 762, ЦК України, умов укладеного договору, просить позов задовольнити. Разом із тим, просить застосувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов`язання та штрафну санкцію у виді пені, яка передбачена умовами договору. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

05 грудня 2023 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, а тому з огляду на відсутність відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 26 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) укладено договір оренди гаражного боксу № 4 (далі - договір-1).

Предметом договору-1 є гаражний бокс № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , який передано наймодавцем наймачу 26.04.2021, що підтверджено актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору-1. Строк оренди до 31 березня 2024 року. Розмір щомісячної орендної плати 4000,00 грн (п. п. 1.1, 1.1.1, 1.2, 1.3).

Надалі, відповідно до додаткових угод № 1 від 03.0.2022, № 2 від 28.07.2022, № 3 від 31.08.2022, № 4 від 30.11.2022 до договору-1 від розмір орендної плати змінювався, востаннє сторони погодили щомісячний розмір орендної плати за період з 01.12.2022 по 31.07.2023 у розмірі 2500,00 грн.

Суд установив, 03 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) укладено договір оренди гаражного боксу № НОМЕР_1 (далі - договір-2).

Предметом договору-2 є гаражний бокс № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Строк оренди до 31 березня 2024 року. Розмір щомісячної орендної плати 5000,00 грн (п. п. 1.1, 1.1.1, 1.2, 1.3).

Надалі, відповідно до додаткових угод № 1 від 28.02.2022, № 2 від 31.08.2022, № 3 від 30.11.2022 до договору-2 від розмір орендної плати змінювався, востаннє сторони погодили щомісячний розмір орендної плати за період з 01.12.2022 по 31.07.2023 у розмірі 2500,00 грн.

У зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язання за договором оренди, між сторонами виникли спірні договірні правовідносини, які регулюються нормами ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що сторони домовились про те, що відповідач зобов`язаний за договорами сплачувати орендну плату за користування майном у розмірі по 2500,00 грн. за кожен об`єкт оренди, щомісячно.

Попри те, станом на 17.10.2023 заборгованість за договорами за період з березня 2023 року по червень 2023 року становить у розмірі 20000,00 грн., що підтверджено актами наданих послуг за березень-червень 2023 року /а.с. 23-30/.

У зв`язку із наявністю заборгованості позивач направив лист-вимогу відповідачу № 13 14.06.2023 про сплату заборгованості за договорами оренди /а.с.31./ Однак, такий лист залишився без будь-якого реагування з боку позивача.

Будь-яких даних щодо здійснення орендарем орендної плати за договором судом не встановлено.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору-1 та -2 за прострочення сплати орендної плати за цим договором наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі 100,00 грн, за кожен день такого прострочення.

За період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року розмір пені за договорами становить у сумі 139600,00 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Позивач просить стягнути три відсотки річних від простроченої суми боргу та інфляційні втрати за договорами за період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у розмірі 654,66 грн та 296,43 грн відповідно.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» ведено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.

Отже, у період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року в Україні діяв воєнний стан, а відтак відповідач звільнений від сплати 3% річних від прострочення грошового зобов`язання та інфляційних втрат у відповідності до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до переконання про те, що у стягнення пені, третьої відсотків річних та інфляційних втрат необхідно відмовити.

Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання про те, що оскільки між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини за договорами, які не виконані стороною відповідача та звільнення відповідача від відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України та сплати пені, тобто у силу закону, а тому у відповідності до умов договору та норм Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлені у справі вимоги необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2408,27 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 299,83 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами оренди гаражних боксів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» заборгованість за договорами оренди гаражного боксу від 26 квітня 2021 року № 26-04/21 та від 03 лютого 2022 року № 03-02/22, за період з березня 2023 року по квітень 2023 року всього у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» до ОСОБА_1 про стягнення пені за період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у розмірі 139600,00 грн, інфляційних втрат за період з березня 2023 року по вересень 2023 року у розмірі 296,43 грн, три проценти річних за період з 11 березня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у сумі 654,66 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс термінал» судовий збір у розмірі 299, 83 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс термінал», місцезнаходження - місцезнаходження: м. Київ, вулиця Євгена Коновальця,29, код ЄДРПОУ 31992758;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 01 січня 2024 року.

Суддя О. І. Якимець