Ухвала

від 03.01.2024 по справі 300/9097/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"03" січня 2024 р.

, справа № 300/9097/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України про зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної Казначейської служби України, в якому просить:

- зобов`язати Державну казначейську службу України виконати судове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 №345/2946/21 та ухвалу №345/2946/21 від 25.11.2021 про виправлення описки, зокрема виплатити ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 81640,30 грн на особистий рахунок, що знаходиться в Івано-Франківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк" МФО 336503 (картковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 2716615302).

29.12.2023 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" скерувала суду заяву про уточнення позовних вимог.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на таке.

За змістом позовної заяви підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою стала бездіяльність Державної казначейської служби України щодо своєчасного виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 №345/2946/21.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо неперерахування коштів позивачу, адже, саме на орган Казначейства законодавством покладено обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 23.09.2021 по справі за №345/2946/21 (набрало законної сили 23.10.2023), позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові», місцезнаходження вул. Хотівська 4А м. Київ, код ЄДРПОУ 37122901, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , заборгованість за невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку та інші належні до виплати суми у розмірі 81 640,30 гривні. Стягнуто з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові» на користь держави 908 грн. судового збору. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

ОСОБА_1 зазначає, що у відповідача на обліку за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, гарантованих державою" з 26.07.2023 перебуває виконавчий лист Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до пункту 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. ОСОБА_1 вважає, що повинна була отримати свою заборговану заробітну плату до 26.10.2023. Проте, станом на подання позивачем даної позовної заяви до суду, відповідач не вчинив жодних передбачених чинним законодавством дій на виконання даного рішення суду. Тому рішення Калуського міськрайонного суду від 23.09.2021 по справі за №345/2946/21 не виконано по даний час.

Проаналізувавши обставини, викладені у позовній заяві, зміст позовних вимог та склад сторін, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачами рішення Калуського міськрайонного суду від 23.09.2021 по справі за №345/2946/21.

У контексті зазначеного суд звертає увагу, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З аналізу позовної заяви вбачається, що вона фактично спрямована на виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 23.09.2021 по справі за №345/2946/21.

Водночас, примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом віднесено пунктом 1 частини другої статті Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до обов`язків виконавця.

Аналіз вищезазначених законодавчих норм вказує на те, що не можна зобов`язати боржника у виконавчому провадженні виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється саме в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У силу ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До того ж, у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень визначається як орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах (зокрема: від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 21.05.2020 у справі №420/6649/19, від 04.02.2020 у справі №520/8584/18, тощо) судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

При цьому норми статті 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть застосовуватися щодо зазначених правовідносин, оскільки спір щодо стягнення коштів вирішувався в порядку ЦПК.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності такої особи, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З огляду на вищевикладене, а також зважаючи на те, що з поданням цього позову позивач бажає вирішити питання пов`язані із виконанням рішення суду в іншій справі, тобто в межах завершальної стадії судового процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної Казначейської служби України про зобов`язання до вчинення дій.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.