Рішення

від 02.01.2024 по справі 460/20453/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2024 року м. Рівне №460/20453/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2, яка полягає у неповерненні позивачу військового квитка, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути позивачу військовий квиток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в червні 2022 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 військовий квиток був наданий на вимогу працівникам відповідача. Вимога про надання військового квитка працівникам була аргументована ними як необхідність внесення відповідних записів щодо стану здоров`я та придатності до військової служби. 13.06.2023 він звернувся до відповідача з заявою про повернення військового квитка. Однак, така заява залишена без задоволення.

Ухвалою судді від 12.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що посадові особи відповідач неодноразово повідомляли позивача про необхідність пройти військо-лікарську комісію Проте, позивач злісно ухиляється від призову на військову службу та відмовляється проходити військово-лікарську комісії. Так як, виникає необхідність оформити належним чином документи посадовими особами вилучено військовий квиток під розписку.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого наведено додаткові обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

19.03.2022 - позивач ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 року та СП, під особистий підпис ознайомився з правилами військового обліку призовників та військовозобов?язаних та надав заяву про ознайомлення із законом України «Про захист персональних даних» та Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Для визначення ступеня придатності до військової служби та стану здоров?я під час загальної мобілізації ОСОБА_1 був скерований для проходження військово-лікарської комісії. За результатами ВЛК позивач визнаний придатним до військової служби (довідка 50/49 ВЛК від 24.03.2022 №1/1768/36)

ОСОБА_1 було надано військово-обліковий документ посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , та отримано Розписку про отримання №66.

Військовий квиток було витребувано для внесення до нього записів за результатом уточнення облікових даних по стан здоров`я та прийняття рішення щодо призову на військову службу під час загальної мобілізації.

Як зазначає відповідач, у період з 25.03.2022 року по 12.06.2023 року неодноразово здійснювалися заходи оповіщення ОСОБА_1 та під особистий підпис було вручено повістки про виклик Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9.00 год 26.06.2022 року, на 10.00 26.08.2022 року, на 10.09.2023 року, проте у визначений строк Позивач не з?являвся. Також неодноразово здійснювалося оповіщення Позивача за адресою проживання, але за вказаною адресою його не було, тому вручити повістку не було можливим.

ОСОБА_1 було видано Направлення №198 (від 07.06.2023 року) на проходження

медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.

13.06.2023 року ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про повернення йому військового квитка.

За результатом розгляду звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 листом за вих.№1/3818 від 02.08.2023 повідомлено, що військово-обліковий документ вилучено з метою уточнення облікових даних, а саме стану здоров`я та визначення придатності до військової служби Однак, від проходження медичного огляду ОСОБА_1 категорично відмовився, причин відмови не повідомив.

Позивач не погоджуючись з не поверненням йому військового квитка, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків врегульовано Порядком видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 10.04.2017 № 206 (далі - Порядок).

Відповідно до ст.1 розділу І Порядку військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Відповідно до ст.3 розділу І Порядку видача військових квитків військовозобов`язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка. Військові квитки видаються під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) Р(М)ВК.

З метою удосконалення військового обліку військовослужбовців та військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського складу, офіцерів запасу Указом Президента України від 30 грудня 2016 року № 582/2016 затверджено Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - Положення про військовий квиток)

Відповідно до пункту 13 Положення про військовий квиток, військовослужбовець (військовозобов`язаний, резервіст) може передавати військовий квиток іншим фізичним чи юридичним особам лише за умови одержання оформленої у встановленому порядку розписки про отримання відповідними фізичними чи юридичними особами такого квитка.

Як вбачається з матеріалів справи військовий квиток позивач надав посадовим особам відповідача згідно розписки №66 для уточнення облікових даних.

13.06.2023 звернувся засобами поштового зв`язку до відповідача, із заявою про отримання військового квитка. Однак, листом від 02.08.2023 йому було відмовлено у задоволенні заяви.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов пояснив, що військовий квиток було витребувано для внесення до нього записів за результатом уточнення облікових даних по стан здоров?я та прийняття рішення щодо призову на військову службу під час загальної мобілізації. Крім того, вказав, що у період з 25.03.2022 року по 12.06.2023 року неодноразово здійснювалися заходи оповіщення ОСОБА_1 та під особистий підпис було вручено повістки про виклик Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9.00 год 26.06.2022 року, на 10.00 26.08.2022 року, на 10.09.2023 року, проте у визначений строк позивач не з`являвся. Також ОСОБА_1 було видано Направлення №198 (від 07.06.2023 року) на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби. Однак, на його проходження він не з`явився. Вказане унеможливлює внесені уточнень в облікові дані позивача.

Відтак, аналіз вищезазначених норм, зокрема Порядку та Положення про військовий квиток, свідчить про те, що для повернення військового облікового документа, ОСОБА_1 мав подати заяву про повернення військового квитка, додавши до неї корінець розписки який було видано на руки військовозобов`язаному. При цьому, з огляду на те, що посадовими особами вилучено військовий квиток позивача, тому саме йому вони особисто і мають видати військовий квиток, під підпис у відповідній відомості.

Суд повторно зазначає, що витребування військового квитка у позивача було зумовлене внесенням уточнень в облікові дані позивача.

З огляду на ззнчене, враховуючи першочерговий пріоритет публічного інтересу, обумовлений безпрецедентним масштабом загрози для суверенітету та незалежності України, суд дійшов висновку, що спосіб реалізації державою у тих умовах прав, свобод та інтересів її громадян визначався потребою мобілізації оборонних людських та матеріальних ресурсів для забезпечення захисту державності, а тому є співмірним із застосованим до позивача обмеженням та не є свавільним.

Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі №160/14641/22.

Відтак, вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволенню не підлягають.

Також суд наголошує, що умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб`єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

У свою чергу, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

В даному випадку втручання державного органу - ІНФОРМАЦІЯ_2 у цій конкретній правовій ситуації переслідує законну мету.

Проте, на думку суду, таке втручання, з-поміж, встановленого законом і задля суспільного інтересу, має досягти "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та умовами захисту основних прав людини.

У цих конкретних правових відносинах, суд констатує що неможливість використовувати військовий є надмірним тягарем, який є наразі непропорційним легітимній меті такого втручання.

Відтак позовні вимоги в цій частинні підлягають задоволенню, а військовий квиток підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відтак підлягають до задоволення частково.

Підстави для застосування положень ст.139 КАС відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути ОСОБА_1 військовий квиток.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 січня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2)

Суддя В.В. Щербаков