Рішення

від 28.12.2023 по справі 576/1844/23

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/1844/23

Провадження № 2/576/308/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

28 грудня 2023 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Колодяжного А.О.,

з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухівцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Глухівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом вчинення дій, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та просив зобов`язати відповідача здійснити демонтаж самовільно побудованих воріт з боку АДРЕСА_1 , що перекривають доступ до земельної ділянки загального користування домоволодіння АДРЕСА_2 .

Позов мотивований тим, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 05.12.2002 р. земельну ділянку площею 6 м.кв. залишено у загальному користуванні позивача та гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . На початку травня 2022 р. відповідач самовільно встановив металеві ворота, перекривши позивачу проїзд та прохід по земельній ділянці загального користування вздовж паркану його садиби чим обмежив право на користування земельною ділянкою загального користування, внаслідок чого позбавив його можливості завозити дрова до свого подвір`я, обслуговувати вигрібну яму та проводити ремонт паркану. Факт незаконного встановлення воріт підтверджений актом комісії Глухівської міської ради (а.с.2-3).

Відповідач подав відзив, у якому позов не визнав. Він зазначив, що не є власником домоволодіння АДРЕСА_2 , а тому не може бути належним відповідачем у справі (а.с.41-42).

У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач проживає у домоволодінні АДРЕСА_2 , є користувачем будинку і земельних ділянок та саме він встановив ворота, а тому він є належним відповідачем (а.с.46).

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що він не може бути належним відповідачем у справі, оскільки власником домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 . Позивач не має відношення до земельної ділянки на якій встановлені ворота, оскільки за рішенням суду користувачами цієї земельної ділянки є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і ворота були встановлені за їх згодою (а.с.71-78).

Третя особа надала пояснення у яких зазначила про те, що рішенням Глухівського міськрайонного суду від 05.12.2002 р. було встановлено порядок користування земельною ділянкою розташованою по АДРЕСА_1 між співвласниками даного будинку відповідно до шостого варіанту висновку експертизи. На теперішній час власники будинку АДРЕСА_2 приватизували земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином у межах колишньої земельної ділянки утворилося чотири приватні земельні ділянки і одна земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача. Земельна ділянка, про яку йдеться у позові відповідно до рішення суду закріплювалася за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.32-34).

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову. Відповідач проти позову заперечував. Представник третьої особи покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що позивач є власником будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Він також є власником земельної ділянки, на якій розташований даний будинок (а.с.5-14).

Поряд із земельною ділянкою власником, якої є позивач, розташована земельна ділянка загального користування площею 0,0304 га, яка позначена на плані № 6 (а.с.34).

До набуття позивачем у приватну власність будинку та земельної ділянки був визначений порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 .

Зокрема, рішенням Глухівського міськрайонного суду від 05.12.2002 р. було встановлено порядок користування земельною ділянкою розташованою по АДРЕСА_1 між співвласниками даного будинку відповідно до шостого варіанту висновку експертизи (а.с.52-53).

Цим рішенням під`їзд загального користування площею 0,0304 га (152+152 кв.м.) було передано у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.52-55).

Відповідач ОСОБА_2 не заперечував того факту, що він встановив ворота, які загороджують під`їзд загальногокористування до будинків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Встановлення цих воріт було зроблено за згодою двох користувачів цієї земельної ділянки - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Метою встановлення цих воріт було те, щоб сторонні особи не засмічували цю земельну ділянку та не створювали інших незручностей (а.с.59).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Системний аналіз наведених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що кожна сторона зобов`язана вжити заходів та надати докази на підтвердження тієї обставини, на яку вона посилається як на підставу для задоволення вимоги чи навпаки на заперечення існування такі обставини, а суд, виходячи з наданих сторонами доказів здійснює їх оцінку.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Глухівського міськрайонного суду від 05.12.2002 р. під`їзд загального користування було передано у саме користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому, у рішенні суду йдеться про те, що висновком експертизи були враховані потреби усіх користувачів земельних ділянок. З рішення суду видно, що користувач ОСОБА_6 не потребувала використання цього під`їзду загальногокористування.

У свою чергу, позивач не надав достатніх доказів, які б свідчили про неможливість чи суттєві складнощі у обслуговуванні своєї земельної ділянки та будинку без використання під`їзду загального користування.

Оскільки вирішення питань, які заявлені у позові передбачають встановлення певних обставин, які потребують спеціальних знань і без яких встановити відповідні обставини неможливо, відсутність експертних висновків за наявності інших доказів, вказує на недоведеність заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач також не навів суттєвих аргументів щодо наявності у нього перешкод у користуванні цим проїздом навіть з встановленими воротами.

З урахуванням наведеного, суд вирішує відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:виконавчий комітетГлухівської міськоїради,про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою шляхомвчинення дій відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Колодяжний

Повний текст рішення складений і підписаний 04.01.2024 р.