Ухвала

від 20.12.2023 по справі 761/43503/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43503/23

Провадження № 1-кс/761/28284/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Таганча» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в:

22 листопада 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник Приватного акціонерного товариства «Таганча» - адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, на грошові кошти ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540), які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005); № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465); № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав наведених у ньому.

Уповноважений прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42022000000000985 від 21 липня 2022 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, задоволено та накладено арешт на грошові кошти ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540), які знаходяться на таких банківських рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005); № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465); № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528), шляхом зупинення видаткових операцій по вказаним банківським рахункам ПАТ «ТАГАНЧА»(ЄДРПОУ 33062540), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Як убачається зі змісту вищевказаної ухвали, метою накладення арешту на майно є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення можливої подальшої конфіскації вказаного майна.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", та рішення у справі "Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, яке належить ПАТ «Таганча», виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним їй майном.

Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказані грошові кошти, власником яких є ПАТ «Таганча», накладено 10 березня 2023 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, керівник товариства не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності свідчить про те що, підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення, як арешт вищезгаданого майна відсутні.

У той же час, враховуючи, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили про повідомлення керівнику товариства про підозру у кримінальному провадженні № 42022000000000985 від 21 липня 2022 року, вказана обставина виключає можливість застосування арешту майна з метою конфіскації як виду покарання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - адвоката ОСОБА_3 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

При цьому, уповноваженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Більш того, прокурором не надано жодних даних, що у період дії арешту майна взагалі проводилися чи проводяться будь-які слідчі та/або процесуальні дії щодо грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках, так і не встановлено в ході судового розгляду, що органом досудового розслідування вживаються заходи, спрямовані на встановлення походження вказаних грошових коштів.

Таким чином, враховуючи вище наведене, слідчий суддя, не вбачає підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у зв`язку з чим, дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання представника ПАТ «Таганча» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, та скасування арешту на грошові кошти ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540), які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005); № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465); № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 28, 98, 131-132, 167, 169, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Таганча» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000985, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, на грошові кошти ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540), які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005); № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465); № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1