Ухвала

від 04.01.2024 по справі 176/30/24

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/30/24

провадження №2-о/176/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, де просить встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з 17 липня 2015 року та по день його смерті.

Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3ст. 294 ЦПК України).

Статтею 19ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.293ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Така позиція підтверджується також постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якою встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Таким чином, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Окрім того, слід звернути увагу, що відповідно до положень абзацу 1 частини першої, частини третьої статті 1277ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).

У частині першій статті 10Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, законом на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок подати заяву про визнання відумерлою, зокрема у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21.

Так, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту спільного постійного проживання на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зокрема - для вирішення в подальшому питання про право власності на земельну ділянку площею 4,29 га, розташовану на території Новопразької селищної ради, ділянка № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520355400:02:002:0556, яка належала ОСОБА_2 за життя.

В обґрунтування своїх вимог заявниця не надає будь-яких доказів того, що вона проживала зі спадкодавцем однією сім`єю. Довідка органу місцевого самоврядування про реєстрацію місця проживання заявниці з ОСОБА_2 за однією адресою не доводить факту їх спільного проживання та ведення спільного господарства.

Крім того, заявниця у своїй заяві не зазначила про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 інших спадкоємців за законом та за заповітом.

Аналіз встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що вданому випадку існує спір щодо права на спадкове майно, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду у справі №758/7737/21 від 06.09.2022.

Тобто, вимога заявника передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого, а в разі відсутності таких органу місцевого самоврядування в особі територіальної громади, адже остання має право на визнання спадщини відумерлою у відповідності дост. 1277 ЦК України, за місцем знаходження спадкового майна.

Суд звертає увагу заявниці також на те, що оскільки спадкове майно знаходиться за межами Жовтоводської територіальної громади, то в разі відсутності інших спадкоємців позов ОСОБА_1 має пред`явити до органу місцевого самоврядування в особі територіальної громади по місцю знаходження спадкового майна.

У зв`язку з наведеним вище, в даному випадку вбачається спір про право, що в свою чергу виключає розгляд вказаної заяви в порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 4 ст.315 ЦПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у порядку окремого провадження, так як заявлені вимоги заявника стосуються його права на майно і повинні розглядатись в позовному провадженні. Заявник має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись ст. ст.258-261,293,315,353,354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду з відповідним позовом про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК