Рішення

від 26.12.2023 по справі 905/802/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.12.2023р. Справа №905/802/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/802/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Логістик", м.Київ

до відповідача: Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації, Москва,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА"

про відшкодування майнової шкоди в сумі 37 350,65 доларів США.

Представники учасників провадження у справі:

від позивача: Єленич О.В. - адвокат (на підставі ордеру, свідоцтва);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіс Логістик", звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації про відшкодування майнової шкоди в сумі 37 350,65 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з широкомасштабним наступом Російської федерації на територію України, він позбавлений права мирно володіти належним йому майном, а саме вагоном №29100039, який 24.02.2022 прибув на станцію Сартана, що знаходиться у м.Маріуполь та доля якого наразі невідома, у зв`язку з чим позивачу завдано реальні збитки на суму 37 350,65 доларів США.

Ухвалою суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/802/23; визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.08.2023 року.

Ухвалою суду від 15.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 10.10.2023 року.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відкладено підготовче засідання на 07.11.2023 року об 11:00год; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА".

02.11.2023 від третьої особи до суду надійшли пояснення б/н від 30.10.2023, в яких він підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що за інформацією АТ «Укрзалізниця» вагон №29100039 прибув на станцію «Сартана» (48480) 24.02.2022 і в подальшому не перенаправлявся.

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 12.12.2023 року.

В судовому засіданні 12.12.2023 за участю представника позивача оголошено перерву до 20.12.2023 об 11:00год про що поставлено протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 20.12.2023 визначено подовжити розгляд справи 26.12.2023 року після оголошеної перерви , у зв`язку з виходом з ладу підсистеми відеоконференцзв`язку та повідомленням про мінування приміщення суду, що унеможливило проведення судового засідання у справі.

Представник позивача в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення ухвали суду до електронного кабінету та згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала доставлена до електронного кабінет третьої особи 21.12.2023.

У відповідності до ч.3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Таким чином враховуючи доставлення третій особі копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою, третя особа є такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає про наступне.

Ухвали суду, постановлені в межах даної справи, надіслані на електронні адреси учасників справи, розміщено відповідні оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу "Судова влада України" в порядку, передбаченому ч.4, 5 ст.122 Господарського процесуального кодексу України.

Також, всі процесуальні документи по справі №905/802/23 надіслані до Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є офіційними, доступ до реєстру є безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Позивачем вчинено дії, спрямовані на повідомлення відповідача про хід судового процесу, шляхом направлення на електронні адреси Міністерства юстиції Російської Федерації (info@minjust.gov.ru та pr@minjust.gov.ru), та на адресу посольства Російської федерації у Республіці Молдова, позовної заяви з додатками, а також процесуальних документів суду у справі, а саме ухвал суду від 03.07.2023, від 15.08.2023, від 10.10.2023 та від 07.11.2023, перекладених на російську мову, з нотаріально засвідченим перекладом, що підтверджується супровідними листами позивача, з додатками від 01.08.2023 (вх.№7398/23 від 04.08.2023), від 30.08.2023 (вх.№8348/23 від 04.09.2023), від 19.10.2023 (вх.№9929/23 від 24.10.2023) та від 21.11.2023 (вх.№10923/23 від 27.11.2023).

При цьому суд зазначає, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України, на території суверенної держави Україна. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19, від 18 травня 2022 року №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, провадження №14-167цс20 (пункт 58).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 Господарського процесуального кодексу України України).

Згідно з ч.1 ст.367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ч.1 ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.

Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін як один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Таким чином, господарський суд, не зважаючи на всі обставини, вжив максимально можливих заходів, задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідача про розгляд справи і не обмежувався при цьому тільки формальним посиланням у своїх рішеннях на можливість сторін ознайомитися з інформації про розгляд справи на сайті Судової влади України.

Господарським судом при розгляді справи №905/802/23 використовувалися загальновідомі адреси електронної пошти уповноважених державних органів російської федерації, яка є відповідачем у справі із подальшим наданням доказів відправлення відповідного електронного повідомлення.

В подальшому при розгляді справи суд виходив з «презумпції обізнаності» відповідача, яка в свою чергу покладає на такого учасника справи обов`язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів у справі №905/802/23 дипломатичними каналами, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалось шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та направленням їх на електронну адресу відповідача.

При цьому відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання та про необхідність вчинення ним дій процесуального характеру.

Згідно з ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом не скористався, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСТ ГРУП УКРАЇНА» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіс Логістик» (позивач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №20/1 від 02.01.2020, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вагони залізничного транспорту (далі - Товар), кількість та ціна яких вказана відповідно у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.п.2.1, 2.3 договору, ціна договору складається з сукупної вартості товару відповідно до укладених сторонами специфікацій та вартість кожної одиниці товару зазначається в специфікаціях до цього договору. Оплата за товар здійснюється на протязі трьох банківських днів з дати виставлення рахунку продавцем. На кожну специфікацію продавець повинен виписати окремий рахунок.

Пунктами 3.1, 3.2 договору, визначено, що передача товару покупцю здійснюється на станції вказаній продавцем та у строк визначений у специфікаціях до цього договору. Право власності на товар та ризик його втрати/знищення/пошкодження переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару на складі продавця.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.7 договору).

Відповідно до специфікації №1, яка є додатком до договору купівлі-продажу №20/1 від 02 січня 2020, товар - вагон №29100039, 2017 року побудови, модель 11-4150 у кількості 1, загальною вартістю 825 226,61грн, в тому числі ПДВ у розмірі 137 537,77грн та вагон №29100054, 2017 року побудови, модель 11-4150 у кількості 1, загальною вартістю 825 226,61грн, в тому числі ПДВ у розмірі 137 537,77грн. Загальна вартість товару, що реалізується (поставляється) по цій специфікації складає: 1 375 377,68грн один мільйон триста сімдесят п`ять тисяч триста сімдесят сім грн. 68коп без ПДВ, ПДВ становить 275 075,54грн двісті сімдесят п`ять тисяч сімдесят п`ять грн. 54коп, загальна вартість товару з урахування ПДВ становить 1 650 453,22грн один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч чотириста п`ятдесят три грн. 22коп.

На виконання умов договору купівлі-продажу №20/1 від 02 січня 2020 продавець передав, а покупець прийняв обумовлений специфікацією товар, що підтверджується актом приймання-передачі від 02 січня 2020, який підписано представниками та скріплено печатками сторін.

01.06.2020 між ТОВ «Орбіс Логістик» (орендодавець, позивач) та ТОВ «ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА» (орендар, третя особа) укладено договір №218/20 оренди критих вагонів, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування рухомий склад - залізничні криті вагони, придатні в технічному і комерційному відношенні для перевезення вантажів (далі за договором - РС) в кількості, зазначених в актах прийому-передачі до договору.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 договору, номери, модель, рік випуску, дата останнього і наступного планового ремонту, вартість РС, місце передачі вказуються в актах прийому-передачі до даного договору. Переданий в оренду РС може використовуватись як для перевезень по території України, так і за її межами відповідно до чинних нормативно-правових актів та транспортного законодавства України та країн, через територію яких здійснюється перевезення, при цьому сторони виключають курсування РС в зоні АТО. У разі розширення зони АТО, сторони обговорюють маршрут курсування РС додатково. При цьому всі ризики щодо несвоєчасної коригування маршруту і щодо орендованого майна відповідно до п.5.1.8 договору несе орендар.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що орендодавець передає РС в оренду на станції, зазначеної орендарем, після надання транспортної інструкції. Транспортною інструкцією вважається повідомлення, яке містить повну інформацію про реквізити станції призначення, одержувача. Надається інструкція засобами факсимільного зв`язку, електронної пошти, адреса якої вказана в реквізитах сторін, телеграфу. РС вважається переданим орендодавцем і прийнятим орендарем в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі РС в оренду. Акт прийому-передачі РС в оренду підписується сторонами після прибуття РС на станцію, зазначеної орендарем. Датою прибуття може також бути підтверджена на підставі даних ГІОЦ (дислокації).

Відповідно до п.п.5.1.7, 5.1.8 договору, орендар зобов`язується до повернення РС орендодавцю нести весь ризик, пов`язаний з псуванням, пошкодженням РС і його частин, розкраданням комплектуючих РС, претензіями та/або позовами третіх осіб щодо шкоди, заподіяної РС в ході експлуатації. При цьому орендар зобов`язаний відшкодувати завдані збитки за ринковими цінами на момент виникнення шкоди, в тому числі витрати на ремонт РС. У разі незгоди орендаря з сумою завданих збитків орендар зобов`язаний за свій рахунок провести незалежну експертизу. При неможливості відновлення одиниці РС або непридатності її до подальшої експлуатації, а також в разі втрати одиниці РС, оплатити орендодавцю його ринкову вартість, або надати аналогічну одиницю рухомого складу, з урахуванням її моделі, року випуску і технічного стану на момент прийому-передачі протягом 30 днів після вимоги орендодавця. Рішення про виплату ринкової вартості втраченого РС або його заміні вирішується орендодавцем.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року (п.10.1 договору). Після закінчення терміну оренди цей договір може бути продовжений на будь-який термін за згодою сторін з обов`язковим укладанням додаткової угоди. Повідомлення про продовження терміну договору оренди здійснюється в письмову вигляді в порядку, зазначеному п.2.1 договору не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення терміну дії договору (п.10.2).

Доказів укладання додаткової угоди суду не надано. Проте , в ході судового засідання представник позивача підтвердили дію договору на час спірних відносин. Зазначене твердження відповідає ст.764 ЦК України.

На виконання умов договору оренди критих вагонів №218/20 від 01 червня 2020 орендодавець передав, а орендар прийняв вагон за мережевим номером 29100039, 2017 року, модель 11-4150 у кількості 1шт, загальною вартістю 825 226,61грн, з ПДВ (137 537,77грн), що підтверджується актом приймання-передачі від 01 червня 2020 до договору оренди критих вагонів №218/20 01 червня 2020, який підписано представниками та скріплено печатками сторін.

09.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА» (експедитор, третя особа) та «International logistic Group» OU (замовник) укладено договір №95/21 транспортного експедирування, відповідно до п.п.1.1 якого, замовник доручає, експедитор приймає на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок замовника здійснити транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України, країн СНД та інших держав (далі за текстом договору - послуги).

Згідно з п.2.2.22 договору, замовник зобов`язується не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня подачі експедитором вагонів здійснити їх завантаження у відповідності з Технічними умовами завантаження вантажів та здати вантаж для перевезення. Не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня прибуття вагонів в пункт призначення забезпечити розвантаження вантажу та організувати за рахунок експедитора відправлення вагонів до місця, зазначеного експедитором в наданій інструкції або відповідно до заявок, оформлених у системі «Этран» РЗД. Датою прибуття вагонів в пункт призначення та датою відправлення порожніх вагонів вважаються календарні дати штемпелів, проставлених організацією залізничного транспорту в залізничних накладних.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонам та діє до 31 грудня 2022 (п.7.1 договору).

Відповідно до заявки International logistic Group» OU на перевезення вантажів №5 від 24.01.2022 визначено до 10.02.2022 подати вагон для перевезення вантажу зі станції відправлення «Речная», 806708 (Саткинський район, Челябінська область, Російська федерація) на станцію «Мудрьона», 457604 (місто Кривий Ріг, Україна), з подальшою переадресацією на станцію «Сартана», 484809 (місто Маріуполь, Україна).

Згідно зі залізничною накладною №32082225 вагон 29100039, з вантажем, відправлено зі станції Речная РЖД та 17.02.2022 вказаний вагон прибув на станцію Мудрьона УЗ.

З накладної №45514577 вбачається, що 17.02.2022 вагон 29100039, з вантажем, відправлено зі станції Мудрьона Придніпровської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці, та 24.02.2022 одержувачу видано вантаж.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком , у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

08.11.2022 зареєстровано кримінальне провадження №12022052770003313 за заявою ТОВ «Орбіс Логістик», на підставі ч.1 ст.438 КК України, відповідно до якої 24.02.2022 військові формування РФ, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість, яких надана Верховною Радою України систематично здійснювали ракетно-бомбові та авіаційні обстріли по території України, Донецькій області та м.Маріуполь. В результаті чого м.Маріуполь перебуває у тимчасовій окупації та війська рф незаконного заволоділи залізничним вагоном №29100039, який належить ТОВ «Орбіс Логістик» на праві договору купівлі-продажу 20/1 від 02.01.2020.

Адвокат ТОВ «Орбіс Логістик» звернувся до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з адвокатським запитом вих.№16/02 від 16.02.2023 в якому просив вказати, чи був вагон №29100039 направлений зі станції «Сартана» (код станції 484809, місто Маріуполь, Україна) до іншого населеного пункту чи станції після 24.02.2022 та вказати останні відомості або інформацію про актуальне місце знаходження вказаного вагону.

У відповідь на вказаний запит АТ «Українська залізниця» повідомило, що поточна дислокація вагона №29100039 - станція Сартана (48480), дата прибуття на станцію - 24.02.2022 11:15 (лист №ЦЦМ-12/79 від 13.03.2023).

З метою встановлення ринкової вартості залізничного вагону №29100039, який було втрачено через збройну агресію російської федерації, окупацію російською федерацією території міста Маріуполь Донецької області позивачем замовлено проведення судової товарознавчої експертизи та отримано висновок від 20.03.2023, згідно з яким ринкова вартість залізничного вагону №29100039 та розмір реальних збитків складає 37 350,65 доларів США, що еквівалентно 1 365 860,98грн без ПДВ за курсом НБУ на дату оцінки.

Позбавлення права мирно володіти, належним на праві власності, вагоном №29100039, у зв`язку з широкомасштабним наступом Російської федерації на територію України, внаслідок чого позивачу завдано реальні збитки, стало підставою для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому при розгляді справи суд виходить зі складу осіб, які залучені до участі у справі . У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Відповідно до ст.162 ГПК України викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За змістом ст.48 ГПК України, належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Таким чином, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №278/1258/16-ц, від 25.11.2020 року у справі №233/1950/19.

З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача (співвідповідача) у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який має право подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень договору оренди укладеного між позивачем та третьою особою, ТОВ "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА" (орендар) зобов`язується до повернення рухомого складу (РС) ТОВ "Орбіс Логістик" (орендодавець) нести весь ризик, пов`язаний з псуванням, пошкодженням РС і його частин, розкраданням комплектуючих РС, претензіями та/або позовами третіх осіб щодо шкоди, заподіяної РС в ході експлуатації. При цьому орендар зобов`язаний відшкодувати завдані збитки за ринковими цінами на момент виникнення шкоди, в тому числі витрати на ремонт РС. У разі незгоди орендаря з сумою завданих збитків орендар зобов`язаний за свій рахунок провести незалежну експертизу. При неможливості відновлення одиниці РС або непридатності її до подальшої експлуатації, а також в разі втрати одиниці РС, оплатити орендодавцю його ринкову вартість, або надати аналогічну одиницю рухомого складу, з урахуванням її моделі, року випуску і технічного стану на момент прийому-передачі протягом 30 днів після вимоги орендодавця. Рішення про виплату ринкової вартості втраченого РС або його заміні вирішується орендодавцем (п.п.5.1.7, 5.1.8).

Суд також звернув увагу, що за змістом договору оренди переданий в оренду РС може використовуватись як для перевезень по території України, так і за її межами відповідно до чинних нормативно-правових актів та транспортного законодавства України та країн, через територію яких здійснюється перевезення, при цьому сторони виключають курсування РС в зоні АТО. При цьому, відповідно до розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» місто Маріуполь (Маріупольська міська рада),смт Сартана (Сартанська селищна рада, Кальміуський район) віднесені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. За таких обставин, третя особа, в порушення умов договору, допустила курсування РС в зоні АТО.

Згідно зі ст.323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом укладеного між позивачем та третьою особою договору оренди, всі ризики, пов`язані з псуванням, втратою об`єкта оренди покладені на третю особу.

Виходячи із зазначеного, враховуючи, що договірні відносини між сторонами договору оренди передбачають перехід ризику втрати та пошкодження майна до орендаря то саме на ньому лежить обов`язок щодо відшкодування збитків пов`язаних із пошкодження та знищенням майна, та, як наслідок, саме третя особа наділена суб`єктивним правом на звернення з відповідними вимогами до реального заподіювача шкоди - рф.

Враховуючи викладене, обов`язок виконати вимогу позивача лежить на ТОВ "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА", який є орендарем за договором №218/20 оренди критих вагонів від 01.06.2020.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги у даній справі заявлені до неналежного відповідача наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Логістик" до Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА" про відшкодування майнової шкоди в сумі 37 350,65 доларів США відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс Логістик" до Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ ГРУП УКРАЇНА" про відшкодування майнової шкоди в сумі 37 350,65 доларів США- відмовити.

2.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Рішення прийнято, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складений та підписаний 4.01.2024.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).