Ухвала

від 01.01.2024 по справі 914/3772/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.01.2024 р. Справа № 914/3772/23

Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Із поданих матеріалів вбачається, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що є порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому слід звернути увагу позивача на те, що в силу статті 91 Господарського процесуального кодексу України у суду при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

Як встановлено судом, у додатках до позовної заяви містяться копії документів, однак при цьому позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви, що є порушенням пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2, 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5.26. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)", який прийнято та якому надано чинності Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020р. №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної долучено копії, зокрема, протоколів №18 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" від 18.12.2022. При цьому як вбачається із поданих матеріалів, жодна копія протоколу не засвідчена належним чином. Зокрема долучені до позовної заяви копії протоколів не містять таких обов`язкових елементів, як: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної заяви копії протоколів №18 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" від 18.12.2022 не можуть вважатися доказами, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.

Крім того суд зазначає, що позивачем у переліку додатків до позовної заяви зазначено, що одним із додатків є "протокол ОСББ від 03.01.2023", однак як вбачається із поданих матеріалів такого протоколу (від 03.01.2023) до позовної заяви фактично не долучено.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено опис вкладення у цінний лист, як доказ направлення копії позовної заяви з додатками адресату ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 .

Однак як вбачається із поданої позовної заяви, відповідачем є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69". Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" є: 79038, місто Львів, вулиця Медової Печери, будинок 69.

При цьому як вбачається із додатків до позовної заяви, позивачем не долучено доказів надсилання копії позовної заяви з додатками саме Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" за адресою 79038, місто Львів, вулиця Медової Печери, будинок 69, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України щодо надіслання на адресу відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином враховуючи вищезазначені недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку залишити позовну заяву без руху. При цьому суд зазначає, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (пункт 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України);

- надати належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України);

- надати докази надсилання (з описом вкладення) копії позовної заяви з додатками Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Медова Печера 69" за адресою 79038, місто Львів, вулиця Медової Печери, будинок 69 (пункт 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Крім того щодо сплати судового збору суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви з позовною вимогою немайнового характеру становить 2684,00 грн.

Однак, як вбачається із поданих матеріалів, до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, позивачем у ній заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору або про звільнення від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір".

При цьому як зазначено позивачем у позовній заяві, ОСОБА_1 є пенсіонером, розмір її пенсії є невисокий, а інших доходів чи дивідендів крім пенсії в неї нема.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено пенсійне посвідчення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а також довідку про доходи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 отримала 39347,00 грн пенсії за віком.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору або про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Пільги щодо сплати судового збору встановлено статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Зокрема відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";

26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;

27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

28) позивачі за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб`єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.

В поданих матеріалах відсутні докази того, що позивач відноситься до вищевказаних категорій, з огляду на що підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.

Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що вирішуючи питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд першочергово повинен дослідити майновий стан сторони (наприклад наявність грошових коштів на банківських рахунках). Після того, як судом буде встановлено, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору, суд повинен дослідити, зокрема в даному випадку, чи розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Так, із поданих матеріалів вбачається, що розмір судового збору в даному випадку перевищує 5 відсотків розміру річної пенсії позивача за попередній календарний рік. Однак позивачем у позовній заяві зазначено лише про те, що розмір пенсії є невисокий, а інші доходи чи дивіденди крім пенсії відсутні. При цьому позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо свого дійсного майнового стану, тобто не вказано про наявність чи відсутність грошових коштів (в тому числі і на банківських рахунках), з чого суд міг би дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору чи для звільнення від його сплати.

Разом з тим суд зазначає, що за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Така правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 18.05.2021 у справі №925/677/20.

З огляду на вищезазначене, у випадку виправлення недоліків позовної заяви, позивачу також слід надати додаткові пояснення, із долученням відповідних доказів на їх підтвердження, щодо майнового стану позивача, який перешкоджає сплаті судового збору або надати докази сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 42, 162, 164, 172, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані даній ухвалі суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.