Ухвала

від 02.01.2024 по справі 916/5737/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"02" січня 2024 р.м. Одеса № 916/5737/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 6325/23 від 28.12.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» про стягнення 1 238 251,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» про стягнення 1 238 251,35 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором поставки № 14-10-2013 від 14.10.2013 в частині повної сплати заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр), правильним найменуванням юридичної особи з ідентифікаційним кодом 38351958 є: Товариство з обмеженою відповідальністю «УА`ТТ-ІНВЕСТМЕНТ ГРУП», в той час як позивачем вказано інше найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН».

Крім того, згідно з наявною в Реєстрі інформацією місцезнаходженням вказаної юридичної особи є: 84300, Донецька обл., Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, буд. 64.

Таким чином, позивачу слід вказати правильне найменування та адресу юридичної особи відповідача згідно даних Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В якості доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу позивач цілком правильно надав до суду опис вкладення, поштову накладну та фіскальний чек від 28.12.2023.

Між тим, для належного виконання приписів п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України позивачу слід направити матеріали позовної заяви з додатками на адресу відповідача, яка вказана в Реєстрі.

Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Статтею 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.

З аналізу матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою, в той час як деякі з поданих позивачем письмових доказів викладені російською мовою, зокрема ті, що підтверджують виникнення між позивачем та відповідачем господарських правовідносин поставки, а саме: «Договор поставки № 14-10-2013 от 14.10.2013», «Дополнительное соглашение № 12 к договору поставки № 14-10-2013 от 14.10.2013» (мовою оригіналу). Крім того, позивачем в якості одного із доказів, що підтверджує повноваження представника позивача, додано «Приказ № 106-к от 14.05.2010 «О принятии на работу»», який також викладений російською мовою.

Вказані докази подано без перекладу на державну мову.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, з метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки, викладені російською мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 10, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 6325/23 від 28.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:

- правильного найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно відомостей Реєстру;

- доказів направлення матеріалів позовної заяви з додатками на адресу відповідача, яка вказана в Реєстрі;

- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви (відповідно до мотивувальної частини даної ухвали).

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 02.01.2024 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Волков