Рішення

від 03.01.2024 по справі 927/1468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1468/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АР КОМ", код ЄДРПОУ 43053250,

вул. Авіаконструктора Антонова, 15а, м. Київ, 03186

e-mail: office@ar-com.in.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю "Цукровик", код ЄДРПОУ 30829636,

вул. Заводська, будинок 4, смт Линовиця, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17584

предмет спору: про стягнення 61 242,05 грн.

без повідомлення (виклику) сторін

Товариством з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" про стягнення заборгованості в розмірі 61242,05 грн, в тому числі: суми основної заборгованості в розмірі 50 000,00 грн, пені за порушення термінів оплати за період з 06.07.2023 по 31.10.2023 у розмірі 10 369,86 грн, 3% річних за порушення термінів виконання грошового зобов`язання за період з 06.07.2023 по 31.10.2023 в розмірі 622,19 грн, інфляційних втрат за період з 06.07.2023 по 30.09.2023 у розмірі 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору піднайму (суборенди) транспортних засобів з екіпажем (водієм) №15062023 від 15.06.2023.

Ухвалою суду від 06.11.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Учасники справи були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін шляхом направлення ухвали суду від 06.11.2023 до електронних кабінетів учасників справи в системі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку 06.11.2023 електронного листа.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідачу встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

07.11.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору, та повернути позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 2191,30 грн. На підтвердження сплати суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн позивач додав платіжну інструкцію №6245 від 02.11.2023.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

15.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АР КОМ» (далі - Наймач) та Сільськогосподарським товаристом з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИК" (далі - Субнаймач) було укладено Договір піднайму (суборенди) транспортних засобів з екіпажем (водієм) № 15062023 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Наймач надає, а Субнаймач приймає в строкове платне користування транспортні засоби (далі - транспортні засоби та/або Об`єкт суборенди), перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору, а також Наймач зобов`язується забезпечити своїми силами керування та технічну експлуатацію таких транспортних засобів, а Субнаймач зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспортні засоби під керуванням екіпажу (водіїв) Наймача і зобов`язується сплачувати останньому суборендну плату.

Строк суборенди транспортних засобів - з «20» червня 2023 року по « 30» червня 2023 року включно (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору передача Субнаймачу транспортних засобів, повернення їх Наймачу здійснюється за Актом прийому-передачі.

Транспортні засоби повинні бути повернуті Наймачу в день закінчення терміну дії Договору, або протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Субнаймачем вимоги про їх негайне повернення Наймачу, в повній комплектності та в тому технічному стані, якому були отримані, із врахуванням їх нормального зносу (п.4.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що щоденний розмір плати за користування одним транспортним засобом, передбаченим в Додатку № 1 до Договору, становить 7 500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 250,00 грн.

Згідно з пунктом 3.3. Договору суборендна плата за користування транспортними засобами сплачується Субнаймачем в безготівковому порядку на розрахунковий/поточний рахунок Наймача в строк до 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг та згідно з виставленим рахунком.

Пунктом 5.1.2. Договору передбачено, що Субнаймач зобовязаний своєчасно здійснювати плату за користування транспортними засобами.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 (п.9.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв транспрортні засоби з екіпажем (водієм), що підтверджується актом прийому-передачі транспортних засобів від 21.06.2023. Після виконаних робіт 28.06.2023 відповідач повернув транспрортні засоби з екіпажем (водієм) відповідно до акту прийому-передачі транспортних засобів від 28.06.2023.

Загальна сума оренди транспортних засобів з 21.06.2023 по 28.06.2023 становить 120 000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг № 264 від 28.06.2023.

Вказані документи підписані сторонами Договору та скріплені печатками обох сторін.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №264 від 28.06.2023.

Відповідно до виписки АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» по рахунку позивача за період з 01.01.2023 по 18.10.2023 відповідачем сплачено позивачу частину суборендної плати в сумі 70 000,00 грн, а саме: 27.07.2023 - 20 000,00 грн; 31.07.2023 - 50 000,00 грн.

29.09.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №5 від 26.09.2023 з вимогою сплатити суму заборговнаості у строк до 05.10.2023, яка була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати орендної плати транспортних засобів стало підставою для звернення до суду про стягнення з останнього суми основної заборгованості, пені за порушення термінів оплати за період з 06.07.2023 по 31.10.2023, 3% річних за період з 06.07.2023 по 31.10.2023, інфляційних втрат за період з 06.07.2023 по 30.09.2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписист.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу в оренду транспортних засобів з екіпажем (водієм) на виконання умов договору піднайму (суборенди) транспортних засобів з екіпажем (водієм) № 15062023 від 15.06.2023. Загальна сума оренди транспортних засобів з 21.06.2023 по 28.06.2023 становить 120 000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг № 264 від 28.06.2023.

Відповідачем було сплачено позивачу частину суборендної плати в сумі 70 000,00 грн, а саме: 27.07.2023 - 20 000,00 грн; 31.07.2023 - 50 000,00 грн.

Заборгованість відповідача на час відкриття провадження у справі становила 50 000,00 грн.

Позивач у клопотанні від 07.11.2023 повідомив про сплату відповідачем після відкриття провадження у справі 50 000,00 грн основного боргу. На підтвердження сплати суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн позивач додав платіжну інструкцію №6245 від 02.11.2023.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума основного боргу сплачена відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 50 000,00 грн, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 10 369,86 грн пені за період з 06.07.2023 по 31.10.2023.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що при порушенні строку оплати Субнаймач сплачує Наймачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених платежів за кожен день такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати, суд зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення 10 369,86 грн пені, відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за порушення термінів виконання грошового зобов`язання за період з 06.07.2023 по 31.10.2023 в розмірі 622,19 грн, інфляційних втрат за період з 06.07.2023 по 30.09.2023 у розмірі 250,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті орендної плати, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У клопотанні від 07.11.2023 позивач просить суд повернути з державного бюджету судовий збір у розмірі 2191,30 грн у звязку з закриттям провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу.

Враховуючи, що провадження у даній справі закрито в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача в частині повернення судового збору та повернути з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2191,30 грн.

Решта сума судового збору у розмірі 492,70 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (код ЄДРПОУ 30829636, вул. Заводська, будинок 4, смт Линовиця, Прилуцький р-н, Чернігівська область, 17584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" (код ЄДРПОУ 43053250, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а, м. Київ, 03186) 10 369,86 грн пені, 622,19 грн 3% річних, 250,00 грн інфляційних втрат та 492,70 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" (код ЄДРПОУ 43053250, вул. Авіаконструктора Антонова, 15а, м. Київ, 03186) з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) 2191,30,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №5041 від 18.10.2023.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор