Ухвала

від 03.01.2024 по справі 700/1152/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/1152/23

Провадження № 2/700/56/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/1152/23 провадження №2/700/56/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 квітня 2010 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 342, який рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/2518/18 від 02.07.2018 р. було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина донька ОСОБА_3 . Як до розірвання шлюбу так і після, донька проживала разом із ним, часу від часу з відповідачем у м.Києві, а з жовтня 2022 року і по даний час дитина проживає із ним за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, що належить йому на праві власності. Донька навчається у 5-му класі опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області». Він слідкує за здоров`ям дитини, яка постійно проходить медичні огляди і за висновком цілком здорова. У березні-квітні 2023 року донька оздоровлювалася у санаторії «Сосновий Бір». Повністю віддає свою любов і турботу дитині, цікавиться її інтересами, піклується про неї, займається вихованням та її розвитком, забезпечує усім необхідним. З 28.11.2022 року вступив до лав ЗСУ та має постійний дохід, щоб належним чином забезпечувати та утримувати дитину. 05.04.2023 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , яка має двох доньок від попереднього шлюбу. За його відсутності, дружина займається вихованням та піклуванням доньки, бере участь у шкільному та особистому житті дитини. Він не має наміру перешкоджати у спілкування доньки з її матір`ю та брати участь у її вихованні, але за час проживання дитини з ним, відповідач не виявляла бажання приїхати до доньки чи забрати її до себе. За час проживання дитини з матір`ю у м.Києві, донька не відвідувала школу, мала найнижчий рівнь знань, мати часто перебувала у стані алкогольного сп`яніння, через що тримати зв`язок із останньою складно, наразі на дзвінки не відповідає. Відповідач не працює, не має самостійного доходу, відсутні належні умови для проживання у житлі, де вона орендує, веде аморальний спосіб життя, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, чим ставить під загрозу гармонійний розвиток дитини. Донька бажає проживати разом із ним та не має наміру змінювати місце проживання та, оскільки займається вихованням та піклуванням дитини, має належні умови для її проживання у його будинку, то просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_5 разом із ним. Водночас просить суд стягнути з відповідача аліменти на його користь на утримання дитини, у розмірі частини від всіх її доходів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки припинення шлюбних відносин, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків. Колишня дружина працездатного віку, за станом здоров`я може працювата, а тому і сплачувати аліменти. Також просить стягнути з відповідача на його користь, понесені судові витрати.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, просив про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, відзиву до суду не подавала, звернулася до суду із клопотанням про розгляд справи без її участі, у зв`язку з матеріальним становищем прибути до суду не може, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.3ст.200 ЦПК України,при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленомуст.206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи, надав їм правову оцінку та дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що від шлюбу, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 342, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.10.2011 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/2518/18 від 02.07.2018 р. шлюб між сторонами було розірвано.

Відповідно до довідки про склад сім`ї виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 29.09.2023 року № 456/03-27, разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у будинку, що належить позивачу на праві власності, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86882322.

Згідно з актом обстеження умов проживання виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 30.08.2023 року, дитина проживає в належних умовах, батько ОСОБА_1 забезпечує її усім необхідним, створені всі умови для розвитку та навчання.

Із довідки «Опорного закладу загальної середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» від 29.09.2023 року № 193 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 5-му класі, вихованням та шкільним життям, якої займається її батько ОСОБА_1 , що також підтверджується характеристикою ОЗЗСО «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області».

Із довідок КНП «Лисянської територіальної лікарні» Лисянської селищної ради Черкаської області від 05.09.2023 року № 656, 5378, 193, ОСОБА_1 піклується про здоров`я дитини, яка постійно проходить медичні огляди і за висновком цілком здорова.

Відповідно дост. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 7ст. 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст. 27 Конвенції визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. ст.1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні в справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання проте, що найкраще відповідає інтересам дитини, у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; подруге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.

Саме з урахуванням зазначених принципів ЄСПЛ здійснював оцінку того, чи національні суди вжили всіх заходів для визначення найкращих інтересів дитини у цій справі та визначили її місце проживання з дотриманням вимог статті 8 Конвенції

Згідно зі ст. 141 СК Українимати і батько мають рівні права і обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно достатті 160 Сімейного кодексу Українимісце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

За частинами першою, другоюстатті 161 цього Кодексуякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Аналіз наведених норм права, зокрема практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини з батьком, створення останнім належних умов для проживання, виховання та забезпечення дитини, враховуючи визнання відповідачем позову щодо визначення місця проживання дитини разом із батьком, а також виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, суд звертає увагу, що в даній справі мова не йде про розлучення матері з дитиною, матір не має бути обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у її вихованні. Більше того, виходячи з положень ст.ст.157,181 СК Українитой з батьків хто проживає окремо зобов`язаний так само брати учать у вихованні та утриманні дитини, як і той хто проживає з дитиною, останній до того ж не має права перешкоджати у такому спілкуванні. А отже матір не позбавляється можливості спілкування з дитиною та участі у її вихованні та утримання.

Що стосується вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд приходить до наступного.

Згідно зіст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована УкраїноюПостановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Обов`язок батьків щодо утримання своєї дитини, передбачений ч.2ст.51 Конституції Україниє одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

За змістомст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1ст. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Суд враховує, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом із батьком та знаходиться на його утриманні, матеріальна допомога на утримання дитини з боку відповідача не надається.

Згідно з ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положеньст. 183 СК Українирозмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною першоюстатті 183 СК України передбачено, щочастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Приписами ч. 2ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч.1ст. 191 СК Україниаліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1ст.182 СК Українита п.17Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачем зазначено, що малолітня донька ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні. Відповідачем не заперечувалось зазначеного позивачем.

При визначенні розміру аліментів з ОСОБА_6 , суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, тому має об`єктивну можливість виплачувати аліменти, а також матеріальний, сімейний стан відповідача, відсутність інших утриманців, будь-яких доказів, які б це спростовували, відповідачем не надано, а тому зобов`язана вживати всіх необхідних заходів з метою отримання законних джерел доходів для забезпечення гідних умов проживання та розвитку дитини.

Також слід зазначити, що відповідач не заперечує щодо стягнення із неї аліментів у розмірі визначеному позивачем у позові, а тому позов в цій частині такожпідлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає можливим, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви 28.11.2023 року, відповідно до ч.1ст. 191 СК Україниі до повноліття дитини.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору в частині стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. Крім того, з відповідач на користь позивач підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.(платіжна інструкція 0.0.3330177564.1).

Також, згідно з вимогами п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,21-24,56,110-112,114,155,160,180-182,184,191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12,13,81,141, 206,263,265,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви - 28 листопада 2023 року і до повноліття доньки.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений позивачем судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах одного місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, місцезнаходження: вул.Центральна, 19, с.Бужанка Звенигородського району Черкаської області, код 43436341.

Суддя Н. В. Бесараб