Рішення від 04.01.2024 по справі 140/20021/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/20021/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1, пенсійний орган) Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м.Києві, відповідач 2) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 25.05.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою № 8638 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 заява позивача від 25.05.2023 за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області, яким за результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV відмовлено у зв`язку із відсутністю підстав для призначення, а саме: у зв`язку й відсутністю у позивача на дату звернення передбаченого законодавством необхідного пільгового стажу.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 21.08.1985 по 04.12.1995 на посаді електрогазозварника в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація», що в календарному обрахунку складає 10 років 3 місяці 14 днів.

Зазначає, що згідно із відомостями трудової книжки в період з 21 серпня 1985 року по 04 грудня 1995 року він працював на посаді електрогазозварника в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація» , що в календарному обрахунку становить 10 років 3 місяці 14 днів. Посада передбачена Розділом XXXII, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зазначений період підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, довідкою № 44-к від 24.12.2019 року, наказом про результати атестації робочих місць № 19 від 18.02.1994 року, особовою карткою форми П-2, кадровими наказами (арк. спр.50-54).

Оскільки трудова книжка позивача містить записи про те, що в спірний період він працював повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці, і в період його роботи проводилась атестація з посиланням на відповідні накази про атестацію, а тому вважає, що спірний період роботи має бути зарахований йому до пільгового страхового стажу, без пред`явлення ним пенсійному органу інших документів, які б підтверджували його права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2

Додатково звертає увагу, що всі записи в трудовій книжці щодо роботи на підприємстві відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року та засвідченні печатками підприємства.

З наведених підстав, уважає, що відмова пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 21.08.1985 по 04.12.1995 на посаді електрогазозварника в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація» , що в календарному обрахунку складає 10 років 3 місяці 14 днів, є протиправною і такою, що порушує гарантовані державою соціальні права на пенсійне забезпечення з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій слід зазначити належних відповідачів (ГУ ПФУ України у Волинській області та ГУ ПФУ України в м.Києві) та вказати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (арк.спр.45-46).

Після усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 24 липня 2023 року (арк. спр. 49-54), ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 59).

ГУ ПФУ в м.Києві у відзиві на позовну заяву від 26 вересня 2023 року №2600-0903-8/189729 ГУ ПФУ в м.Києві позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що Головним управлінням 25.05.2023 було лише прийнято у ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту два частини другої статті 114 Закону №1058 та після її розгляду направлено позивачу листом від 07.06.2023 за вих. №2600-0206-8/114073.

Оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії, яке оскаржує позивач, прийнято відповідачем 1, то Головне управління Пенсійного фонду України м.Києві не вчиняло будь-яких протиправних дій, не приймало будь - яких рішень щодо поданої позивачем заяви.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача -2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 є передчасною оскільки призначенню пенсії передує ряд процесуальних дій: звернення пенсіонера в орган Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії та відповідними документами, що передбачені Порядком № 22-1, встановлення та перевірка паспортних даних заявника, розгляд спеціалістами заяви та документів на відповідність законодавству, перевірка достовірності та обґрунтованості видачі довідок, шо подаються для призначення пенсії, підрахунок стажу, що впливає на право для призначення пенсії та належать до виключної компетенції територіальних органів Пенсійного фонду.

Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 65-69).

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву до суду не подав, однак 29 грудня 2023 року надіслав матеріали до справи (вхідний № 106163/23), відповідно до яких страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 37 років 7 місяців та 4 дні. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №4658/03-16 від 02.06.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-IV).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 25 травня 2023 року звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 20 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-IV).

За приписами Порядку 22-1 заява ОСОБА_1 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав ненадання необхідних документів, зокрема рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

За наданими позивачем до заяви про призначення пенсії документів про стаж (ідентифікаційний код, трудова книжка, військовий квиток, диплом про освіту, довідки про стаж) страховий стаж складає 37 років 07 місяців 04 дні, пільговий стаж за Списком № 2 - відсутній.

Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж (стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, тому у пенсійного органу відсутні правові підстави для

Тому, ураховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують період роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 з 21.08.1985 по 04.12.1995, у пенсійного органу відсутні правові підстави для зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 07.06.2023 за вих. №2600-0206-8/114073.

ОСОБА_1 не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам , які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим -двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Судом встановлено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за Списком №2 позивачу виповнилося 58 років та згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» йому необхідно було мати 6 років 3 місяці пільгового стажу при наявному 10 років 3 місяці 14 днів.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".

Судом встановлено та письмовими матеріалами справи підтверджується, що позивач працював на посадах, які дають право на призначення пенсії за Списком №2 у наступні періоди та у наступних підприємствах: з 21.08.1985 року по 04.12.1995 року на посаді електрогазозварника в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація» (в календарному обрахунку складає 10 років 3 мсяці 14 днів. Зазначений період підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, довідками № 44-к та №45-к від 24.12.2019 року (арк.спр. 19-21), наказом про результати атестації робочих місць № 19 від 18.02.1994 року (арк.спр.22), особовою карткою форми П-2, кадровими наказами (арк.спр. 26-28).

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Посада газоелектрозварника, на якій працював позивач передбачена Розділом XXXII, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, позицією 23200000-19756, Розділ XXXIII, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162.

Оскільки, посада, на якій працював позивач передбачена Списком № 2, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 21.08.1985 по 04.12.1995 зараховуються до стажу, який дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із відомостей трудової книжки, в період з 21 серпня 1985 року по 04 грудня 1995 року позивач працював на посаді електрогазозварника в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація» (в календарному обрахунку складає: 10 років 3 місяці 14 днів) та зазначено накази, якими йому на підставі протоколів засідань кваліфікаційних комісій присвоєно 3, 4 та 5 розряд газоелектрозварщика (арк.спр.11-12).

Суд зазначає, що жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача у НОМЕР_1 від 02.06.2023 відповідач не вказав, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у пенсійного органу немає.

Водночас, позивачем пенсійному органу була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №44-к від 24.12.2019, яка видана ПАТ «Управління спеціальних машин».

Надання такої уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

В контексті зазначеного вище дана довідка підтверджує, що позивач працював в Управлінні спеціальних машин тресту «Будмеханізація» газоелектрозварником з 21.08.1985р. (наказ №74-к від 20.08.1985р.) по 04.12.1995р. (наказ №152-к від 04.12.1995р.). Позивач працював за вказаною професією повний восьмигодинний робочий день, робота виконувалась по зварюванню металоконструкцій ручним способом із застосуванням флюсів і електродів, до складу яких входили шкідливі речовини. При зварюванні характерне фіолетове, видиме та інфрачервоне випромінювання, бризки розплавленого металу. Також для газоелектрозварювальників характерна вимушена та незручна робоча поза. Згідно колективних договорів за роботу в шкідливих умовах ОСОБА_1 отримував додаткову відпустку, спеціальне харчування , спецодяг, заробітна плата нараховувалась по збільшеному тарифу. У 1994 році в управлінні була проведена атестація робочих місць, за результатами якої робота газоелектрозварником було визнана, що відноситься до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах по досягненні 55-річного віку, про що свідчить копія наказу №19 від 18.02.1994 року.

З виданої позивачу вищевказаної довідки випливає, що робота газоелектрозварником в даних умовах зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 розділом ХХХІІІ "Загальні професії" передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання (арк.спр. 19-20).

З довідки про перейменування «Публічного акціонерного товариства «Управління спеціальних машин», виданої, головою ліквідаційної комісії, позивачу 24.12.2019 45-К слідує, що з 24.05.1995 Державний комунальний спеціалізований будівельно- монтажний трест «Будмеханізація» на підставі рішення Харківської райдержадміністрації м. Києва (свідоцтво №04012767 від 24.05.1995) отримав назву «Відкрите акціонерне товариство «Будмеханізація» (арк. спр. 21)

З 22.04.1997 Управління спеціальних машин ВАТ «Будмеханізація» зареєстровано Харківською райдержадміністрацією м. Києва (свідоцтво 03655 код 04012916), як Дочірнє підприємство «Управління спеціальних машин Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація».

З 28.10.2002 Дочірнє підприємство «Управління спеціальних машин» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» перереєстроване в Відкрите акціонерне товариство «Управління спеціальних машин» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Будмеханізація» (протокол №4 від 08.11.2001р. і рішення установчих зборів Товариства (протокол№1 від 03.09.2002р.).

З 27.09.2012р. Відкрите акціонерне товариство «Управління спеціальних машин» перереєстровано і отримало назву «Публічне акціонерне товариство» Управління спеціальних машин» на підставі наказу №44 від 26.09.2012р.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань «Публічне акціонерне товариство» Управління спеціальних машин» ЄДРПОУ 04012916 знаходиться в стані припинення, голова комісії з припинення ОСОБА_2 .

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №44-к від 24.12.2019, яка видана ПАТ «Управління спеціальних машин» підписана головою комісії з припинення ОСОБА_2 (арк..спр.19).

Посилання відповідача у Рішенні про відмову у призначенні пенсії №262340020831 від 02.06.2023 на довідку від 24.12.2019 року, що вона потребує перевірки, оскільки видана 24.12.2019 року головою ліквідаційної комісії та інформація в якому статусі на даний час знаходиться підприємство відсутня суд вважає безпідставним та формальним оскільки не довів протилежного.

Так, у листі №2600-0206-8/114073 від 07.06.2023 ГУ ПФУ в м.Києві зазначило, що для здійснення перевірки відповідності первинним документам довідки про пільговий стаж роботи по Списку №2 від №44-к від 24.12.2019, наданої ліквідаційною комісією ПАТ «Управління спеціальних машин» для призначення пенсії позивачу направлено запит до відділу контрольно-перевірочної роботи для проведення перевірки достовірності інформації, викладеної у пільговій довідці.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні їх при призначенні/перерахунку пенсії.

Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.

У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Нормами Закону Ураїни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» п.2 частини другої статті 114 встановлено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками відповідача, що ОСОБА_1 працював електрогазозварником з 21.08.1985 по 04.12.1995, що в календарному обрахунку складає 10 років 3 місяці 14 днів, та перевищує 6 років 3 місяці враховуючи вищезазначену норму Закону.

Отож підсумовуючи вищенаведене позивач має страховий стаж 37 років 7 місяців 4 дні і суд зараховує стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці 10 років 3 місяці 14 днів до пільгового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що трудовий стаж роботи з 21.08.1985 по 04.12.1995, що становить 10 років 3 місяці 14 днів підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах Список № 2 згідно з пунктом 2 частини другої статті114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з викладеного, Рішення про відмову у призначенні пенсії №262340020831 від 02.06.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Частиною другою статті 245 КАС України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішення про відмову у призначенні пенсії №262340020831 від 02.06.2023 про відмову у призначенні пенсії, стосується прав конкретної особи та є індивідуальним актом, а тому підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для задоволення щодо нього позовних вимог.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про призначення позивачу пенсії за віком, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується - у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце ( рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), ) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine).

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд визначаючи право на пенсію, враховує, що відповідно до вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. З заявою про призначення пенсії позивач звернувся 25.05.2023.

З урахуванням вищевикладеного та з метою належного та повного захисту, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зарахувати позивачу трудовий стаж роботи з 21.08.1985 по 04.12.1995 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах Список №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначити пенсію за віком, починаючи з 25.05.2023.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 25.05.2023 (з дня звернення за пенсією).

Разом з тим, відсутні підстави для зобов`язання територіального органу пенсійного фонду виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 25.05.2023, оскільки права позивача в цій частині не порушені. На переконання суду, у відповідача 2 не було правових підстав для виплати пенсії позивачу, оскільки така ще не була призначена. При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу, орган Пенсійного фонду України у м.Києві не проводитиме її виплату.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 14.07.2023.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053 місто Київ вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262340020831 від 02.06.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21 серпня 1985 року по 04 грудня 1995 року до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах Списку № 2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначити пенсію за віком, з 25 травня 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2024 року.