Ухвала

від 02.01.2024 по справі 320/40718/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у розгляді справи за участю сторін

02 січня 2024 року № 320/40718/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву представника Антимонопольного комітету України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06.06.2023 №8183-р/пк-пз.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Надалі, до суду від представника відповідача надійшла заяви, в якій заявник просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи яку заявник зазначив, що на його переконання участь у даній справі, що включатиме можливість надання пояснень та (або) заперечень стосовно питань, які виникатимуть у процесі дослідження обставин та доказів, є важливою складовою законності процесу та сприятиме його повноті й усебічності.

Розглянувши заявлену заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а ч.2 ст.257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 с.257 КАС України.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за участю сторін.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що заявником взагалі не було наведено будь-яких належних та об`єктивних доказів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення розгляду справи за участю сторін.

Таким чином, оскільки, у заявленій заяві не було наведено будь-яких належних, допустимих та достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав є необхідність надання пояснень безпосередньо у судовому засіданні, у зв`язку з чим необхідно проводити розгляд даної справи у судовому засіданні за викликом сторін, в якому заявник буде брати безпосередньою участь, не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Крім того, суд зауважує, що якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Керуючись ст.4, 12, 241-243, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Антимонопольного комітету України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.